Людські втрати
З початку війни Україну, за даними ООН, залишили близько 4,2 млн осіб. В середині країни змінити місце проживання були вимушені майже 6,5 млн осіб, наводить дані Міжнародна організація з міграції. Ця проблема має не тільки гуманітарний, але й економічний аспект, оскільки це робоча сила, зазначив у коментарі uaprom.info директор економічних та соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «Вирішальним фактором (для функціонування економіки – ред.) буде те, наскільки швидко припиниться війна, наскільки нам вдасться зберегти життя людей та швидко повернути хоча б частину тих, хто поїхав закордон, рятуючись від війни», – вважає він.
«Ефект від міграції буде довгостроковим. Досвід конфлікту, який ми вже мали в межах Донецької та Луганської областей, показує, що у свою область після завершення бойових дій поверталися приблизно 60%. Якщо в Україні не буде серйозного поліпшення ситуації, люди, які виїхали закордон, найімовірніше, ніколи не повернуться на батьківщину», – додає Репко.
За її словами, значна частина переселенців втратила домівки та роботу. До того ж дуже часто це жінки з дітьми, яким важко одразу переорієнтуватися та знайти своє місце в економіці. Тому держава має впроваджувати програми адаптації для переміщених осіб. І пріоритетом має стати забезпечення житлом, зазначає Юрчишин: «Щоб люди повертались, їм потрібно десь жити».
Дефіцит державних фінансів
Війна коштує дорого. Кожного місяця Україна, за підрахунками Міністерства фінансів, витрачає приблизно 10 млрд дол. на фінансування військових потреб, забезпечення гуманітарної допомоги та евакуації, здійснення виплат пенсій, субсидій, допомоги переміщеним особам, тощо. Як наслідок, у березні дефіцит держбюджету склав майже 2,7 млрд дол., а у квітні-травні цей показник досягне 5 – 6,7 млрд дол., зазначив голова Мінфіну Сергій Марченко.
«Ця цифра (дефіцит у березні – ред.) була підйомна. Вона була профінансована із коштів міжнародних партнерів та частково емісійним шляхом. Але ситуація погіршиться, оскільки надходження податків скорочується», – пояснила заступниця директора ЦЕС Марія Репко.
Вона нагадала про зменшення податкового навантаження на бізнес, яке запровадив уряд після нападу Росії. Зокрема перехід на виплату 2% з обороту означатиме скорочення надходжень податку на прибуток та ПДВ. Значна кількість бізнесу взагалі не отримає прибутку через кризу. До того ж багато компаній заплатили податки наперед, щоб допомогти країні, тому певний час не перераховуватимуть виплати податковій. Надходження ПДВ скоротиться ще й через пільгові ставки для пального та скасування для імпорту, тощо.
Покрити дефіцит бюджету можна буде за рахунок міжнародної допомоги, кредитів та грантів, зазначила Репко. Міністр Марченко вже закликав уряди країн-партнерів та міжнародні організації збільшити фінансову допомогу Україні. Частина економічних експертів впевнена, що зменшити тиск на бюджет могла би й реструктуризація державного боргу. Особливо з огляду на те, що Україна знаходиться у стані війни і може апелювати до форс-мажорних обставин. Але наразі Мінфін відкидає таку можливість.
Порушення логістики
Через руйнування доріг, мостів та залізничних колій підприємства часто мають складнощі з доставкою сировини та вивозом продукції. А це має вирішальне значення для відновлення їх роботи. Навіть, якщо припиняться військові дії, відсутність нормальної логістики унеможливить їх запуск, вважає Юрчишин. «Тож на перше місце треба ставити не стільки відновлення самих підприємств, що також важливо, скільки інфраструктуру», – зазначає Юрчишин.
Відсутність належних умов для роботи бізнесу є проблемою не тільки зруйнованих війною регіонів, але й більш безпечних областей на заході та в центрі України, куди в рамках держпрограми потроху евакуюють виробництва. Уряд отримав більш як 1,5 тисячі заявок на переміщення, але наразі лише 121 підприємство відновило роботу на новому місці.
«Можливості заходу в розміщенні підприємств із постраждалих областей досить обмежені. Так склалося, що правобережна Україна має аграрну спеціалізацію, а лівобережна – промислову. Хоча і там, і там є елементи обох цих сфер діяльності. Так от щоб розмістити там промислові підприємства, ці локації повинні відповідати додатковим вимогам до інфраструктури, доріг, забезпечення ресурсами, доступу до води, тощо», – зазначив Юрчишин.
Таких, як виявилося, на заході України не багато. Втім вже є приклади переміщення машинобудівних підприємств, серед яких виробник вітроустановок «Вітропарки України», гірничого обладнання Corum Group та спецтехніки «Пожмашина».
«Також проблемою є кваліфікований персонал, навчений працювати на певному обладнанні. Нову людину не завжди швидко можна навчити. Тому частину персоналу також потрібно перевозити. А це питання житла, соціальної інфраструктури», – зазначив директор CMD Ukraine Ігор Гужва.
Треба також забезпечити постачання сировини і вивіз готової продукції. Наразі канали збуту дуже обмежені: експорт страждає від морської блокади, постачання на інші підприємства обмежене, оскільки частина з них зупинилася, державні закупівлі також переважно зупинені. «Тобто зараз можна говорити лише про (можливість нормального виробництва – ред.) товарів широкого вжитку – харчування, одягу», – додав Гужва.
Це складне завдання, однак стимулювати відновлення роботи все ж потрібно. Почати можна із допомоги тим підприємствам, які можуть відносно швидко освоїтися на новому місці. Таким чином розпочнеться процес створення додаткових робочих місць, а згодом почнуть приходити і більш складні виробництва, вважає Василь Юрчишин.
Блокування портів
Суттєво обмежує ділову активність і блокування портів у Чорному та Азовському морях, оскільки близько 60% всього українського експорту доставлялося саме морським транспортом. Наразі більшість вантажів вивозиться залізницею, пропускна спроможність якої в рази менша. До того ж такі перевезення є значно дорожчими. Як наслідок, у березні український експорт скоротився на 50%, повідомили в Мінекономіки.
«Це гальмує не тільки наш експорт, але й можливості імпорту, зокрема комплектуючих. До того ж через агресію Росії виникає загроза продовольчої кризи, оскільки багато країн на 50-70% залежать від постачань зерна та олії з України», – говорить Ігор Гужва.
Подальше блокування моря може спровокувати голод у країнах Африки та Близького Сходу, які є основними покупцями українського продовольства. Уряд разом з логістичними та аграрними компаніями докладає максимум зусиль, щоб збільшити обсяги експорту через західний кордон, зазначив торговий представник України Тарас Качка.
Однак повністю замінити портову інфраструктуру все ж не вийде. За прогнозом Мінагрополітики, обсяги агроекспорту можуть збільшитись із 0,6 млн тонн до приблизно 1,5 млн тонн на місяць. Тоді як морем транспортувалось 5-6 млн тонн щомісяця.
«Ми багато що зробимо в найближчі місяці. Я вражений активністю, яку проявляє український бізнес по налагодженню нової логістики. Це якось пом’якшить (продовольчу – ред.) кризу. Але остаточно її вирішити може лише припинення бойових дій і відновлення нормальної навігації в Чорному морі», – зазначив Качка.
Тимчасовим рішенням із розблокування морського експорту може стати залучення партнерів України до поліпшення безпекової ситуації в морі. Наприклад , на думку Ігоря Гужви, Туреччина могла би виступити гарантом безпеки для проходження торгових суден по виділених коридорах.
Що робить уряд
Уряд України вже запропонував заходи, які допоможуть вирішити частину проблем, що постали перед економікою країни. Відзначимо такі:
- Кабмін подав на розгляд президента указ про створення Фонду відновлення України, який координуватиме накопичення фінансів для повоєнного відновлення України. Також планується створення Національної ради з відновлення країни, яка займатиметься розробкою плану післявоєнного відновлення та розвитку.
- Мінфін регулярно займається пошуком та консолідацією міжнародних фінансів для забезпечення поточних потреб країни в стані війни. Повідомлялося, що уряд планує залучити близько 10 млрд дол. від урядів та фінансових організацій, таких як МВФ. До зборів грошей на відновлення України намагаються долучити і міжнародні корпорації.
- Ведуться переговори про механізми передачі Україні коштів від конфіскованого за кордоном майна фізичних та юридичних осіб Росії, що перебувають під санкціями. Україна також розраховує на доступ до арештованих резервів РФ і планує провести націоналізацію російських активів всередині країни. Цей процес, зокрема, вже розпочатий стосовно російських банків.
- Кабмін запропонував бізнесу доволі радикальну, зважаючи на український досвід, лібералізацію податкового та митного законодавства, щоб спростити ведення бізнесу в умовах війни. Також розширені програми пільгового кредитування, що дозволяють отримати обігові кошти, надаються державні гарантії .
- Запроваджена програма евакуації підприємств із регіонів, охоплених війною. Держава компенсує вартість перевезення, яке виконують або Укрзалізниця, або Укрпошта, та допомагає з пошуком майданчиків для розгортання бізнесу. Щоб спростити пошук локацій та партнерів, уряд також запустив цифрову платформу https://relocate.prozorro.sale/.
- Уряд розпочав першочергове відновлення звільнених територій, виділивши на це 1,5 млрд гривень. Гроші підуть на ремонт інженерних мереж і систем для відновлення тепла, газу, води, електроенергії, розбирання руйнувань, ремонт покрівель, заміну вікон і дверей, ліквідацію вибоїн на дорогах та інші першочергові потреби.
- Президент анонсував програму з будівництва тимчасового житла модульного типу для переселенців та роботу над зведенням повноцінного житла у майбутньому.