Україна в цифрах: 12-16 березня

Share

Головними новинами минулого тижня в українській економіці стали призначення парламентом нового голови Національного банку України, законодавчі ініціативи українського президента Порошенка, що не знайшли розуміння у міжнародних фінансових організацій та обшуки Генеральної прокуратури у найбільшого українського недержавного поштово-логістичного оператора – компанії «Нова пошта», які наразі не дали жодного результату, крім підриву інвестиційного іміджу України та широкої хвилі суспільного резонансу.

Нового керівника центрального банку Україна отримала 15 березня. Саме цього дня Верховна Рада України нарешті заслухала звіт вже екс-голови Національного банку Валерії Гонтарєвої, яка майже рік перебувала у відпустці через небажання президента та парламенту її звільняти, увільнила її від посадових обов’язків та на пропозицію президента призначила новим головою Нацбанку Якова Смолія – першого заступника Валерії Гонтарєвої та виконувача обов’язків керівника центрального банку за увесь тривалий час її відсутності. За таке рішення проголосували 247 народних депутатів. Сама Валерія Гонтарєва у своєму останньому виступі на парламентській трибуні висловила переконання, що Яків Смолій «стане саме тим головою Національного банку, який потрібен Україні – професійним та незалежним від політичних течій».

Виступаючи у парламенті перед голосуванням, Яків Смолій наголосив, що принципово підтверджує курс реформ. «Наша мета незмінна: збереження цінової фінансової стабільності, сприяння економічному зростанню та інтеграція української фінансової системи у європейську», – заявив він та додав, що його основними пріоритетами у повноцінній роботі на посаді будуть продовження розвитку сучасної, стійкої та прозорої банківської системи, якнайшвидше відновлення кредитування реального сектора економіки, робота над скороченням великого обсягу непрацюючих кредитів у портфелях банків та удосконалення законодавчої бази для захисту прав кредиторів. Ще одним важливим напрямком роботи Нацбанку Яків Смолій вважає повномасштабну валютну лібералізацію, яка б зняла всі перепони для міжнародних розрахунків бізнесу. У цьому його підтримує український президент Петро Порошенко, який 12 березня підписав та запропонував на розгляд Верховної Ради проект закону «Про валюту», який має замінити чинний нині Декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», що був ухвалений під час дії перехідних положень Конституції наприкінці ХХ століття та діє досі. За словами президента, законопроект, розроблений фахівцями Нацбанку та зовнішніми експертами, змінює всю логіку процесів, оскільки переводить систему валютного регулювання у модель «дозволено все, що прямо не заборонено». Якщо такий закон буде ухвалений, це стане однією з найзначніших реформ, оскільки чинні в Україні процедури валютного контролю є справжнім гальмом розвитку бізнесу та однією з причин виведення капіталів в офшори або ж відкриття компаній в інших країнах.

Водночас інша президентська ініціатива – проект закону про впровадження податку на виведений капітал замість традиційного податку на прибуток – на жаль, отримала дуже суперечливу оцінку. Проект, який було опубліковано Міністерством фінансів для громадського обговорення ще влітку 2017 року, передбачає оподаткування прибутку тільки при розподілі його у формі дивідендів та аналогічних платежів та відмовою від податку на репатріацію. Крім суттєвого послаблення податкового тиску (адже реінвестовані у бізнес прибутки не оподатковуватимуться), принцип оподаткування тільки операцій на користь неплатників такого податку значно спрощує адміністрування цього податку та робить майже неможливим помилки бізнесу при його сплаті та відповідно звужує можливості зловживань з боку фіскальних органів. У разі ухвалення цей закон має всі шанси дуже швидко зробити Україну комфортною для підприємництва майже на рівні Естонії, де така система давно діє. Але ця ініціатива дуже не сподобалася головному кредитору України – Міжнародному валютному фонду, який напередодні внесення в парламент різко розкритикував цей законопроект. Як повідомив заступник глави адміністрації президента України Дмитро Шимків, у листі МВФ наполегливо не рекомендував вносити в парламент цей проект, оскільки, на його думку, бюджет України може істотно втратити доходи. «За відсутності будь-яких надійних компенсаційних заходів втрати бюджету ще більше підірвуть одну з найважливіших цілей програми підтримки МВФ в Україні: забезпечення фіскальної стабільності», – наголошує фонд та прямо погрожує: «Подання цієї пропозиції відведе нас далі від того, щоб мати змогу завершити чинну програму співпраці».

За словами Шимківа, адміністрація президента підготувала текст законопроекту та ознайомила з ним МВФ, і спочатку фонд навіть позитивно відреагував на готовність скорочувати держбюджет як компенсатор запровадження податку на виведений капітал протягом перших років роботи. Водночас міністр фінансів Олександр Данилюк висловив подив діями президентської адміністрації. «Думаю, було б розумно якось поцікавитися у міністра фінансів, який займається координацією з МВФ… Чому МВФ відреагував негативно? Тому що адміністрація президента чомусь вирішила відправити туди сам законопроект. Ну звичайно, МВФ бачить ризики, що є план запровадити такий законопроект без компенсаторів», – зазначив він та підкреслив, що сам проект таких компенсаторів дійсно не передбачає. За словами Данилюка, його міністерство планувало передбачити компенсатори у бюджетній резолюції, яка мала бути скерована у парламент разом із проектом. А тепер, як каже міністр фінансів, «це створило певні труднощі як для президента, так і для нас». Одним словом, наразі це гарний приклад того, як відсутність міжвідомчої координації може вбити будь-яку корисну ідею чи проект.

Вочевидь, подібною була і причина найрезонанснішого обшуку минулого тижня для української економіки. Увечері у п’ятницю, 16 березня, слідчі Генеральної прокуратури України провели близько 15 обшуків складських та офісних приміщень найбільшого приватного оператора поштово-логістичних послуг – компанії «Нова Пошта». «Вперше в моїй практиці роблять обшук мого кабінету та мене особисто. Забирають особистий комп’ютер. Відчуваю, як просто на очах покращується інвестиційний клімат в країні», – написав у мережі Facebook співзасновник компанії Володимир Поперешнюк. Прес-секретар Генерального прокурора України Лариса Сарган подала як особливе досягнення те, що обшуки проводять виключно слідчі без залучення спецпідрозділів, яких українці називають «маски-шоу», та спочатку відмовилася повідомляти причини обшуків. Через кілька годин речник Генпрокурора повідомила, що слідчі дії проводилися для розкриття «злочинної схеми для надання послуг з переводу в готівку безготівкових коштів та з мінімізації податків через підприємства з ознаками фіктивності» та подальшої несплати податків в особливо великих розмірах. Вона також поінформувала, що під час обшуків було «виявлено і вилучено документи щодо фінансово-господарської діяльності та готівкові кошти, які не обліковані та не оприбутковані в касі та бухгалтерських документах». Прес-служба «Нової пошти» майже одразу спростувала слова речниці Генпрокурора, заявивши, що вилучення «якихось коштів» не відповідає дійсності. Наступне повідомлення від Лариси Сарган зазначало, що досудове слідство у справі «Нової Пошти» триває, під час обшуків повідомлення про підозру не вручались, а справу бере під особистий контроль Генеральний прокурор Юрій Луценко, який особисто заслухає матеріали провадження в присутності адвокатів «Нової Пошти», і якщо «доказів порушення законодавства не буде здобуто, кримінальне провадження буде закрито». «Нова Пошта» вже готує свою версію подій на прес-конференцію 19 березня, а українські та закордонні бізнесмени, схоже, роблять собі приблизно такий висновок: якщо навіть побудувати в Україні успішний бізнес без доступу до бюджетних коштів або адміністративних преференцій та виростити його до беззаперечного лідера ринку – держава все одно спробує знищити його, навіть якщо законних підстав для цього немає і незважаючи на те, що компанія створила понад 30 тисяч робочих місць для українців. Ось так одна подія перекреслює зусилля сотень людей та державних і недержавних структур, які наполегливо розповідають про те, що інвестувати в Україну безпечно і вигідно.

Тим часом, наслідки усіх цих баталій в українській економіці виглядають приблизно так. Голова представництва Світового банку в Білорусі, Молдові та Україні Сату Кахконен в інтерв’ю журналу «Новое время» констатувала, що макроекономічна ситуація в Україні залишається нестійкою, а вразливість фіскальної системи зросла через збільшення видатків уряду, який підвищив зарплати держслужбовцям та пенсії. За даними опитування Research&Branding Group, 85% українців незадоволені рівнем своєї заробітної плати, і лише кожному десятому українцю вистачає зароблених грошей. В Україні зростає безробіття – протягом лютого кількість безробітних в Україні зросло на 1,3% і склало 383,7 тисячі осіб, або 1,5% працездатного населення. При цьому, за словами заступника міністра закордонних справ Польщі Бартоша Ціхоцького, обсяг грошових переказів українців з Польщі у 2017 році виріс у 1,5 раза та склав 13 мільярдів злотих, а департамент економічного аналізу Національного банку Польщі прогнозує, що до кінця 2020 року на польський ринок праці щороку прибуватимуть 200-300 тисяч українців. Єдиною позитивною новиною минулого тижня стало хіба те, що Україна залишилася у ТОП-10 країн із найшвидшим розвитком ринку електромобілів, хоч і перемістилася в ньому з 5 на 9 місце …

За матеріалами Wschodnik