Головною новиною для української економіки минулого тижня стала відмова найбільшого європейського авіалоукостера – ірландської Ryanair від виконання польотів в Україну, яку дехто встиг охрестити найгучнішою поразкою українських транспортних реформ та особисто міністра інфраструктури Володимира Омеляна і крахом надій українців на дешеві авіаперельоти. Ryanair, що планувала розпочати польоти з Києва і Львова вже з вересня 2017 року і навіть продала на них авіаквитки, 10 липня заявила про вихід з українського ринку через зрив угоди з головним аеропортом Києва – Міжнародним аеропортом «Бориспіль».
«Ryanair оголошує, що скасовує свій запланований прихід в Україну після того, як київський аеропорт («Бориспіль») не виконав угоду, досягнуту в Міністерстві інфраструктури з посадовими особами аеропорту та нинішнім генеральним директором аеропорту паном Рябікіним у березні цього року», – говориться у заяві авіакомпанії, опублікованій її прес-службою. У заяві відзначено, що «аеропорт «Бориспіль» став на сторону авіакомпаній з високими тарифами» і «позбавив українських пасажирів доступу до дешевих авіаквитків». «В результаті у Ryanair немає вибору, окрім як скасувати 4 нових київських маршрути та 7 нових маршрутів зі Львова, що призведе до втрати більше 500 000 пасажирів і 400 робочих місць», – додали в компанії та повідомили, що планують віддати перевагу конкуруючим напрямкам з Німеччини, Ізраїлю та Польщі. В той же час заява головного комерційного директора Ryanair Девіда О’Брайєна, опублікована на веб-сайті Лондонської фондової біржі 10 липня, була жорсткішою. «Від імені українських споживачів ми шкодуємо про те, що київський аеропорт продемонстрував, що Україна ще не є досить надійним місцем для інвестицій, – наголошено в опублікованій заяві. – Ми шкодуємо, що львівський аеропорт став жертвою рішення Києва».
Заява Ryanair була оприлюднена незадовго після резонансної прес-конференції генерального директора «Борисполя» Павла Рябікіна, яка відбулася теж 10 липня і на якій вимоги лоукостера були названі «незаконними та неможливими». Серед цих вимог – безкоштовні рекламні площі, офіси, аеронавігація, фіксований збір з пасажирів за зниженою ставкою, частка від доходів магазинів безмитної торгівлі та земля під будівництво готелю. За підрахунками «Борисполя», у разі підписання угоди у варіанті Ryanair аеропорт нестиме збитки приблизно в 2 мільярди гривень від недоотримання доходів. Одразу ж після прес-конференції міністр інфраструктури Володимир Омелян, який найбільше запрошував Ryanair в Україну, звинуватив у зриві домовленостей саме аеропорт «Бориспіль». Новина про скасування рейсів Ryanair викликала обурення у багатьох українців, що сподівалися на дешеві авіарейси до Європи – у Львові з цього приводу навіть відбувся флеш-моб, у якому кілька сотень автомобілів та людей виклали слово «RYANAIR» на паркінгу стадіону «Арена Львів», закликаючи європейського лоукостера залишитися в Україні. «Уряд має зробити все можливе, щоб досягнути компромісу й успішно завершити переговори», – зазначили організатори на сторінці акції в Facebook та додали: «Своєю акцією ми хочемо донести центральній владі нашу позицію та змусити її знайти способи залишити Ryanair в Україні».
У свою чергу, уряд зробив із ситуації свої висновки. Міністр інфраструктури Володимир Омелян зробив подання про звільнення з посади гендиректора «Борисполя» Павла Рябікіна, але уряд вирішив інакше – прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив Мінінфраструктури та керівництву «Борисполя» продовжити переговори з Ryanair, а також залучити до них керівництво урядового Офісу залучення інвестицій. У зв’язку з цим, як повідомив той ж Володимир Омелян, питання звільнення Рябікіна «наразі не актуальне», оскільки звільняти керівників великих аеропортів може тільки уряд, а Ryanair, у свою чергу, готова до відновлення конструктивних переговорів – без взаємних звинувачень та пропозицій непристосованих аеродромів на кшталт «Гостомеля». Так що шанс на прихід Ryanair в Україну зберігається. Тим більше, що якщо відкинути емоції та подивитись на ситуацію виключно з позиції бізнесу, можна зрозуміти, що нічого екстраординарного не відбувається – Ryanair отримує великі прибутки при низьких тарифах саме завдяки епатажному стилю ведення бізнесу та вмінню витиснути з контрагентів максимум преференцій, у тому числі неможливих (щоправда, через зростання пасажиропотоку потім у виграші залишаються всі). Завдяки гучній промоції з боку міністра Омеляна Ryanair стала таким собі символом дешевих польотів і зараз просто користується цією можливістю, аби отримати ще більше преференцій завдяки суспільному незадоволенню. В той же час навряд чи компанія віддаватиме своїх потенційних клієнтів конкурентам. Адже в емоціях якось всі забули, що в Україні вже котрий рік працює інший великий лоукостер – угорська Wizzair, яка пропонує більш ніж привабливі ціни на польоти до Європи з українських міст та вже запропонувала власникам скасованих квитків Ryanair спецтариф на свої рейси за ціною від 15 до 35 євро.
Скандал з Ryanair відвернув увагу від набагато важливішої події в економіці держави – перегляду державного бюджету на 2017 рік, який відбувся в останній тиждень роботи українського парламенту перед літніми канікулами. 13 липня Верховна Рада збільшила дохідну частину бюджету на 39 мільярдів гривень, а видаткову частину – більш як на 41 мільярд гривень. При цьому Міністерство фінансів пропонувало збільшити доходи та видатки бюджету лише на 26 мільярдів гривень, а міністр фінансів Олександр Данилюк назвав це «некомпетентним втручанням», яке поставить під сумнів можливість його виконання. Крім збільшення справді критичних статей фінансування – житлових субсидій, програми «Доступні ліки», медицини, депутати також збільшили кошти на фінансування субвенцій регіонам та напрямки, які важко проконтролювати – наприклад, проект «Стіна» на кордоні з Росією, до якого є багато питань, а також державна підтримка вугільної галузі, більшість якої залишилася на непідконтрольних територіях. Натомість у доходи бюджету парламент включив негарантовані доходи – наприклад, кошти від спецконфіскації активів екс-президента Віктора Януковича. Депутати навіть спробували повернути відшкодування податку на додану вартість облігаціями, але ця спроба не вдалася. Міністерству фінансів залишилося лише запевнити, що всіх зусиль до виконання бюджету буде докладено – незважаючи на те, що 14-15 мільярдів гривень доходів нового бюджету не підтверджуються, і з їх виконанням можуть бути проблеми.
На завершення – кілька позитивних новин, які минулого тижня теж були в українській економіці. Перша новина: Світовий банк покращив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України – з 3% до 3,5% у 2018 році та з 3% до 4% у 2019 році. Як наголосив керівник програми людського розвитку Світового банку Фон Зао, у найближчі роки в Україні буде динамічно зростати роль приватного сектору в процесі реформ. Друга новина: найбільший світовий віртуальний мобільний оператор – британська LycaMobile підтвердив старт своєї роботи в Україні офіційно та успішно пройшов ліцензування. Національна комісія з регулювання зв’язку та інформатизації видала компанії «Тримоб» копію 3G-ліцензії з правом використання дочірньою структурою оператора – «Лайкамобайл Україна» без права обслуговування мережі. Початок обслуговування клієнтів в Україні очікується вже за кілька місяців.