Головним успіхом минулого тижня для української економіки стало завершення реструктуризації зовнішнього боргу України. 13 листопада Міністерство фінансів оголосило про завершення реструктуризації державного та гарантованого боргу за 13 випусками єврооблігацій зовнішніх державних позик та гарантованих державою цінних паперів. Обмін облігацій відбувся у повній відповідності до рішень, проголосованих на зборах кредиторів 14 жовтня.
Завершення пропозиції обміну включає реструктуризацію зовнішнього державного боргу України на суму близько 15 млрд. доларів, зменшення боргу України на 20%, або приблизно на 3 млрд. доларів США, а також дозволяє Україні уникнути сплати попередньо запланованих 8,5 млрд. доларів США основної суми боргових зобов’язань, що підлягали виплаті за такими облігаціями до кінця 2018 року. Відповідно до умов обміну, дохідність нових облігацій становить 7,75% річних, а строк їх погашення – з 2019 до 2027 роки. «Сьогодні ми закриваємо важливу главу в історії економіки України та відкриваємо іншу. Мало хто вірив, що нам вдасться зробити це, коли ми розпочинали процес реструктуризації вісім місяців тому. Успішне завершення реструктуризації боргу, яке ми досягли, уникнувши дефолт, посилює позиції економіки України і є важливою передумовою для повернення до економічного зростання», – заявила міністр фінансів Наталія Яресько.
Нагадаємо, що у реструктуризації українських євробондів не взяв участь лише один випуск облігацій – на суму 3 млрд. доларів із погашенням у грудні 2015 року. Як вже повідомлялося, ці облігації належать Росії, яка категорично не погоджується пристати на затверджені іншими кредиторами умови обміну євробондів та погрожує оголосити дефолт Україні у разі невиплати боргу. Наразі вплинути на російську позицію намагається Міжнародний валютний фонд. «Ми закликаємо обидві країни брати участь у конструктивному обговоренні реструктуризації цих облігацій, щоб забезпечити необхідне фінансування програми кредитування МВФ і допомогти відновити стабільність боргу», – наголосив у своїй заяві 13 листопада офіційний представник Фонду Джеррі Райс. Якщо компромісу не буде знайдено, за цими боргами буде оголошено дефолт – український уряд вже заявив про те, що скористається наданим законодавством правом запровадити мораторій на виплату цього зовнішнього боргу. Натомість це не вплине на програму кредитування МВФ – адже 23 листопада Рада директорів Фонду може розглянути питання зміни спеціальної політики кредитування країн-членів фонду, що мають заборгованість перед офіційними кредиторами. Якщо ця політика буде змінена, заборгованість України у 3 млрд. доларів за єврооблігаціями, які належать Росії та мають бути погашені у грудні, не стане перешкодою для фінансування України навіть у разі, якщо цей борг буде визнано офіційним.
Водночас у реструктуризації зовнішнього боргу, крім російської, залишається ще одна істотна проблема. Ця проблема – єврооблігації Києва на 550 мільйонів доларів з терміном погашення у 2015-2016 роках. За загальними умовами реструктуризації держателям цих цінних паперів пропонувався обмін на суверенні євробонди з відстрочкою погашення на 4 роки, зниженням ставки до 7,75% річних та заміну 25% суми боргу українськими державними деривативами. Натомість ця пропозиція 5 листопада була відхилена спеціальним комітетом кредиторів цих облігацій, оскільки її заблокував один з великих тримачів цих бондів. На проблему відреагували світові рейтингові агентства – і Fitch, і Standard&Poor’s знизили Києву довгостроковий рейтинг емітента до дефолтного рівня “D”. Натомість українська влада не втрачає надії провести заміну цінних паперів та протягом тижня подасть власникам київських євробондів пропозицію підтримати реструктуризацію боргу без спецкомітету кредиторів. Для цього Київрада вже ухвалила потрібне рішення.
У фінансово-банківському секторі не обійшлося як без позитиву, так і без негативу. Позитивним результатом для минулого тижня стала успішна реструктуризація єврооблігацій Приватбанку на 150 мільйонів доларів з первинним терміном погашення у лютому 2016 року – держателі субординованих облігацій банку погодились прийняти її умови, які серед іншого передбачають пролонгацію обігу облігацій на 5 років. Другим позитивом стала докапіталізація українського «Правекс-банку» на 1,386 млрд. гривень його акціонером – італійською групою Intesa Sanpaolo, яка успішно придбала акції додаткової емісії банку. Третім позитивом для банківського сектору стала висока оцінка України у звіті Європейського банку з реконструкції та розвитку – на думку банку, Україна досягла найбільшого прогресу в реформуванні фінансового сектору серед країн, що розвиваються. Цей прогрес виражено у закритті з 2014 року понад 50 банків з непрозорою структурою власності, надмірними обсягами кредитування пов’язаних осіб та слабким менеджментом.
Натомість процес очищення банківської системи має і зворотній бік медалі. Це – робота Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який забезпечує тимчасову адміністрацію у збанкрутілих банках та проводить виплату гарантованих державою відшкодувань вкладникам таких банків. Враховуючи високі темпи виплат та мінімальну наявність якісних активів у банках-банкрутах, Фонду все більше не вистачає коштів на виплати, які формуються за рахунок внесків банків, що мають право приймати депозити фізичних осіб. 13 листопада директор-розпорядник Фонду Костянтин Ворушилін заявив, що проситиме у Міністерства фінансів додаткове кредитування на суму в 15 млрд. гривень, аби забезпечити всі належні виплати. На сьогодні фонд позичив у держави 45 млрд. гривень, і за рахунок чого буде віддаватися цей кредит – наразі невідомо.
Але Фонд гарантування вкладів – не один споживач «порожніх» грошей. За даними Національного банку, у жовтні він отримав облігації внутрішньої державної позики номіналом у 2 млрд. грн, і з початку року ця сума перевищила 69,1 млрд. грн. Водночас, за даними Державного казначейства, за січень-вересень НБУ здійснив квазіфіскальні відрахування до бюджету за статтею «перевищення доходів над витратами» на 47,125 млрд. грн. Таким чином, за висновками інтернет-порталу «Фінбаланс», фактичний обсяг емісійної підтримки Нацбанку для українського уряду склав, як мінімум, 116,2 млрд. гривень! Все це, вочевидь, не могло не відбитися на курсі національної валюти – 13 листопада на міжбанківському валютному ринку курс гривні знизився до 23,2 грн. за долар, а на готівковому ринку досягнув психологічно важливої позначки у 25 грн. за долар. І це незважаючи на завершення виборів та відсутність великої паніки на ринку. А це значить, що ситуація в економіці не покращується, і досягнення з реструктуризації євробондів є не порятунком, а тимчасовим перепочинком на кілька років. За ці роки в Україні потрібно формувати позитивний бізнес-клімат – форсувати реформи, модернізувати законодавство та забезпечити його диктатуру для всіх. Якщо ж цього не зробити, вже за рік-два проблема зовнішнього боргу та бурхливої девальвації нагадає про себе та остаточно зупинить українську економіку…