Напевно, найважливіше сьогодні для української економіки та фінансової системи питання реструктуризації зовнішнього приватного боргу України, попри тривалі переговори та особистий візит до США українського міністра фінансів Наталі Яресько, так і залишилося не вирішеним. Офіційної інформації про перебіг чи результати переговорів так і немає – як і наприкінці попереднього тижня, найсвіжішою новиною від Мінфіну залишається заява від 14 серпня з двох рядків: «Українська делегація та Спеціальний комітет кредиторів провели детальні дискусії у Сан-Франциско. Переговори продовжуються.» Увесь минулий тиждень інформація не тільки про переговори щодо боргу, але й про будь-які публічні виступи міністра фінансів була повністю відсутньою. З не дуже офіційної інформації доступний лише коментар державному інформагентству «Укрінформ» від заступника міністра фінансів Ігоря Уманського, який сказав лиш те, що Наталя Яресько в Україну повернулася, а переговори «постійно проходять. По телефону і скайпу. В основному по скайпу». Ото й усі новини.
Натомість неофіційних новин та прогнозів щодо перебігу реструктуризаційних питань, як і раніше, було багато. За інформацією агентства Bloomberg з посиланням на аналітиків інвестиційних компаній, що відстежують ринки боргових зобов’язань, вирішальним для питання українського боргу стане наступний тиждень. Оптимістичним прогнозом є те, що Україна до кінця наступного тижня може оголосити про досягнення згоди з держателями близько половини зовнішнього боргу. Песимістичним прогнозом є оголошення технічного дефолту і затримка найближчого боргового платежу – вже 23 серпня Україна має виплатити 60 млн. доларів як купонний платіж за боргами, і Україна може скористатися 10-денним пільговим періодом та притримати цю оплату, аби продемонструвати тиск на не схильних до компромісу кредиторів. Є й найоптимістичніший варіант прогнозу – оголошення про домовленість з кредиторами може відбутися 24 серпня як подарунок до Дня Незалежності України.
Як все буде насправді – покаже час, але реструктуризація залишається найбільш пріоритетним питанням для держави, оскільки у вересні-жовтні Україна має виплатити за погашення бондів та купони понад 1,1 мільярда доларів, які не можуть бути вилучені з золотовалютних резервів країни. Що ж до прогнозів конкретного результату, то, на думку аналітиків українських інвесткомпаній, яку узагальнило агентство «Інтерфакс-Україна», в кінцевому підсумку Україна та іноземні приватні кредитори домовляться про списання близько 15-20% основної частини боргу (нагадаю, саме списання частини боргів є тим наріжним каменем, що заважає досягти консенсусу), а ставки за купоном будуть істотно знижені. Домовленість може бути досягнена ближче до 23 вересня, тобто безпосередньо перед терміном виплати 500 млн. доларів, і в цьому прогноз збігається із озвученим раніше передбаченням рейтингового агентства Fitch.
Тим часом, минулого тижня стало відомо про черговий антирекорд, який здобула українська економіка цього року. За інформацією Світового банку, реальний валовий внутрішній продукт України за час її незалежності зменшився на 35%, і це найгірший результат у світі за останні 24 роки! Україна посіла перше місце з 5 країн, що мали негативний приріст ВВП за 1991-2014 роки – за нею йдуть Молдова з падінням ВВП на 29%, Грузія (-15,4%), Зімбабве (-2,3%) та Центральноафриканська республіка (-0,94%). ВВП всіх інших 166 країн, що розкрили статистику за 1991-2014 роки, за цей період був позитивним. Коментуючи це «досягнення» у статті для української газети «Дзеркало тижня», доктор економічних наук, екс-директор департаменту аналізу та прогнозування грошово-кредитного ринку Національного банку України Сергій Кораблін наголосив, що причиною цього є не війна, не втрата територій і не руйнування найбільшого промислового регіону. На його думку, виною цьому є модель «відстаючого зростання» – українська економіка так і не оговталася після падіння виробництва в 1990-х та скорочення ВВП за перші 9 років незалежності на 60%. Після 1999 року вітчизняна економіка де-факто зросла, але середні темпи цього зростання такі низькі, що з кожним роком Україна все більше і більше відстає від своїх більш динамічних партнерів і конкурентів, а також від групи економік, що розвиваються. Серед причин цього колапсу названо технологічну деградацію, завдяки якій було втрачено цілі наукомісткі галузі з високою доданою вартістю, сировинну орієнтацію економіки і як наслідок – залежність від світових цін на сировину та обвал економіки і рецесія від стрімкого падіння цін на сировину. Ці твердження непрямо підтверджує статистика роботи підприємств – за інформацією Мінекономрозвитку України, у 2014 році 30 держкомпаній зазнали збитків на 100 млрд. гривень, при цьому отримавши 13 млрд. грн. у вигляді субсидій та податкових пільг. Водночас, за даними дослідження Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України питань приватизації 2000-2010 р., приватизовані підприємства в цілому погіршили свої доприватизаційні показники!
Звичайно ж, у довгостроковій перспективі цю ситуацію можна виправити, але лише створюючи інноваційний сегмент економіки, не обмежуючись при цьому тільки інформаційними технологіями. Це ж можливо лише тоді, коли в Україну прийдуть серйозні інвестиції. Наразі для цього є лише одна передумова – висококваліфіковані, але порівняно не дуже дорогі спеціалісти. З бізнес-кліматом все складніше – тут і зачасті зміни законодавства, і корупція, і податки …
До речі, про податки. Міністерство фінансів України, якому зараз повністю передали в підпорядкування фіскальні органи, повідомило, що подасть на розгляд уряду та парламенту проект податкової реформи, яка власне покликана цей бізнес-клімат покращити. За словами заступника міністра фінансів Олени Макєєвої, в ході реформи Мінфін планує переписати 50% Податкового кодексу України, аби оптимізувати податки і спростити їх адміністрування. Але, як кажуть, благими намірами дорога до пекла вимощена – водночас міністерство пропонує створити нові податки і фактично посилити фіскальний тиск. Так, за словами тієї ж О. Макєєвої, пропонується запровадити податок на власників автомобілів в сумі 800 грн. на рік за всі автомобілі віком до 5 років, а власників «розкішних» автомобілів, які будуть визначені окремим переліком – в сумі 25 тисяч гривень на рік. Це при тому, що у 2010 році було істотно підвищено акциз на бензин саме для скасування транспортного податку, аби перейти на «цивілізований» принцип фінансування автодоріг. Зараз ж питання про перегляд цього акцизу ніхто не ставить, та й ціна на бензин залишається стабільно високою, незважаючи на падіння цін на нафту, і вже скоро буде вищою, ніж в Європі. Серед інших новацій – розширення бази та підвищення ставок за податком на нерухомість, подальше зростання акцизу на алкоголь та тютюнові вироби, легалізація грального бізнесу та … реформа спрощеної системи оподаткування. Останнє може мати чи не найбільший вплив на українських підприємців, оскільки проект пропонуватиме істотне зниження граничного рівня річного обороту коштів для користування спрощеною системою. Наскільки буде зниження – не зрозуміло, оскільки цей момент навіть не включили до презентації пропозицій реформи. «Дуже дражливе питання: якби ми його поставили в презентацію, то критики було б набагато більше», – пояснила це Олена Макеєва. Одним словом, хотіли як краще, вийшло, як завжди…
У банківській системі продовжується «парад» від’ємних показників. За інформацією Національного банку, протягом січня-липня 2015 року діючі банки України отримали 33,1 млрд. гривень збитків. Такий фінансовий результат банківської системи сформувався насамперед за рахунок суттєвих обсягів відрахувань у резерви на можливі втрати від активних операцій, зокрема, за кредитами позичальників, платоспроможність яких погіршилася. За підсумками семи місяців 2015 року відрахування в резерви діючих банків становили 69,1 млрд гривень. Другою проблемною новиною сектора стало те, що найбільший за активами банк України – Приватбанк попросив кредиторів про збільшення відстрочки з погашення єврооблігацій на 200 млн. доларів США, що мають бути виплачені 23 вересня, навіть не домовившись про попередню відстрочку. 21 серпня банк відкликав озвучену раніше пропозицію з відтермінування виплати до 1 грудня та попросив кредиторів погодитись зачекати ще півтора місяці – до 15 січня 2016 року. Якщо пропозиція зазнає невдачі – банк зможе виплатити борги, оскільки вони складають трохи більш ніж 3% його зобов’язань, але матиме нагальну потребу в докапіталізації.
Ще однією цікавою новиною для банківської системи і не тільки стали дані про обсяги грошових переказів в Україну – за перше півріччя 2015 року в Україну було переказано лише 1,173 млрд. доларів США в еквіваленті, що втричі нижче за аналогічний період 2014 року (3,327 млрд. доларів)! Схоже, в Україну скорочується обсяг вкладень досі найбільшого інвестора національної економіки – заробітчан та їхніх партнерів. Чому так – питання риторичне…