Головною темою останнього робочого тижня травня в українській економіці залишалася реструктуризація зовнішніх боргів держави. Про перший успіх у цьому напрямку стало відомо 26 травня, коли було оголошено про завершення переговорів з комітетом кредиторів про реструктуризацію єврооблігацій державного «Укрексімбанку» на загальну суму 1,5 млрд. доларів, які мали бути погашені протягом 2015-2018 років. Домовленість була досягнута під час переговорів у Лондоні 21 травня. Щоправда, комітет кредиторів представляв лише 30% власників євробондів, але навіть таке погодження дає шанс на повне врегулювання проблеми.
Узгоджені умови відносно привабливі для обох сторін. Для боржника добре, що облігації з терміном погашення у 2015 році продовжують свій обіг ще на 7 років – до 27 квітня 2022 року. 50% вартості цінних паперів буде погашено в 2019 році, а решта суми буде виплачена шістьма рівними платежами протягом трьох наступних років. Для кредиторів пропозиція вигідна збільшенням купонного доходу на 1,25% – до 9,625% річних, а також тим, що вони отримають свої кошти повністю, бо пропозиція не передбачає списання частини боргів. Майже аналогічні умови запропоновано для облігацій з погашенням у 2016 році (обіг до 2023 року, виплата 50% у 2019 році, підвищення ставки до LIBOR+7%) та у 2018 році (обіг до 2025 року, погашення 50% у 2021 році, збільшення ставки до 9,75% річних). Вказані пропозиції, на думку українського Мінфіну, відповідають вимогам МВФ та мали б бути підтримані іншими кредиторами.
У справі ж реструктуризації решти зовнішнього боргу все не так райдужно, оскільки наріжним каменем залишається питання прощення Україні частини боргу. У п’ятницю, 29 травня, український Мінфін заявив, що «процес взаємодії зі Спецкомітетом комерційних зовнішніх кредиторів щодо реструктуризації держборгу боргу України посилюється». Посилення полягатиме в інтенсивній роботі радників обох сторін, яка буде фіналізована 5 червня телефонною розмовою між представниками Мінфіну та комітету кредиторів. Тим часом, світові агентства почали озвучувати свої версії пропозицій про реструктуризацію – так, 29 травня агентство Bloomberg з посиланням на власні джерела повідомило, що одна з груп кредиторів ще 9 травня скерувала пропозиції українському уряду про реструктуризацію через обмін на нові цінні папери з погашенням до 2025 року, відстрочкою виплат до 2019 року та зниженням відсоткової ставки, що дозволила б заощадити 15,8 млрд. доларів до кінця 2018 року. Натомість, ця оферта нібито була відхилена через відсутність списання частини заборгованості. Україна продовжує наполягати на списанні, «згадуючи» про закон про право уряду зупиняти виплати за держборгом, який, до речі, вже підписав президент Порошенко. Інвесторів ж можна зрозуміти – вони не хочуть створювати прецедент «морального ризику», коли інші позичальники зрозуміють, що борги в принципі можна не повертати – такий підхід може зруйнувати фінансову систему світу. Але часу залишається мало, і яким буде цей компроміс і чи буде він взагалі – ми дізнаємося вже у червні.
Для банківської сфери минулий тиждень пройшов досить неспокійно. Понеділок приніс тривожну звістку про спеціальну операцію Служби безпеки України, яка в кращих традиціях «маски-шоу» заблокувала роботу відділень банку з європейським капіталом – Unicredit Bank у Києві заради боротьби з тероризмом. За інформацією речника СБУ Олени Гітлянської, обшук проводився у рамках розслідування справи про фінансування терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» клієнтами банку. «Процесуальні дії проводяться проти юридичних та фізичних осіб, які використали рахунки банку для терористичної діяльності. До самої установи претензій немає», – зазначила речниця. Керівництво UniCredit Bank висловило обурення такою роботою – адже банк конструктивно працює з силовими структурами та надає їм всю необхідну інформацію. «Банк надав усю інформацію, максимально сприяючи слідству. Проте співробітники СБУ пішли на блокування роботи відділень та обмеження пересування співробітників. UniCredit Bank як законослухняний учасник ринку завжди надає таку інформацію щодо рішень суду у встановлені терміни, і до обшуку вдаватись не було потрібно До сьогодні ми були впевнені, що такі методи роботи вже ніколи не використовуватимуть у нашій країні», – заявила агентству «Інтерфакс-Україна» перший заступник голови правління UniCredit Bank Тамара Савощенко, заявивши, що банк обурений методами роботи СБУ. Широкий розголос справи був почутий – вже 27 травня Служба безпеки повернула всі вилучені у банку документи, і обидві сторони заявили, що вважають інцидент вичерпаним. Інцидент вичерпано, а осад залишився – адже хто буде вкладати кошти в банк чи вести бізнес в державі, в якій одного прекрасного дня роботу та гроші можуть у жорсткій формі заблокувати тільки за те, що один з клієнтів вів злочинну діяльність, незважаючи на те, що до інвестора та його установи запитань нема? Гроші та інвестиції люблять тишу і стабільність, і зайва гучність може тільки зашкодити. Про це варто пам’ятати і бізнесменам, і державним службовцям.
Наразі ж через все, що відбувається, позитиву в економіці відбувається мало. Минулого тижня Національний банк впровадив тимчасову адміністрацію у ще одному невеликому банку – Українському професійному банку, який належить компанії «Український інвестиційно-фінансовий альянс» одного з львівських бізнесменів. Приводом до закриття банку стала ризикова діяльність, що створила загрозу інтересам вкладників і кредиторів, та систематичні порушення банківського законодавства. Мінфін та Національний банк заявляють, що процес очищення банківської системи триватиме – і більшість неліквідних та слабких банків вже до початку третього кварталу будуть виведені з ринку.
Песимістична статистика і у виробничому секторі економіки – за даними Держслужби статистики, за перший квартал 2015 року українські підприємства (без урахування окупованого Криму) отримали 385,935 млрд. гривень збитків до оподаткування, що більш ніж у три рази більше збитку до оподаткування за аналогічний період минулого року – за І квартал 2014 року цей показник складав 124,629 млрд. гривень! Всі економічні фактори, а також військові дії на Сході призвели до того, що Україна посіла передостаннє 60-те місце за світовим рейтингом конкурентоспроможності від IMD World Competitiveness Center! З 61 країни, яку спостерігає центр, гірша ситуація лише у Венесуелі. Єдиною втіхою може стати хіба те, що Росія, яка анексувала Крим та підтримує військовий конфлікт на Донбасі і отримує за це санкції від світової спільноти, перемістилася в рейтингу з 38-го на 45-те місце.
Але є серед цього параду песимізму і один вагомий позитивний момент – за інформацією фріланс-платформи Upwork, Україна стала першою в Європі та четвертою в світі країною після Індії, США та Філіпін за обсягом доходів фрілансерів. За даними платформи, українські фрілансери протягом 2014 року виконали 40 тисяч замовлень та заробили 61 мільйон доларів, що складає близько 15% світового фріланс-доходу. Платформа прогнозує, що у 2015 році цей обсяг зросте удвічі. Ці показники – гарний приклад того, як може розвиватися економіка і ринок праці без «теплої та міцної» опіки державних органів. Адже ніхто не чув про якесь «регулювання», «заохочення» чи «створення умов» для розвитку фріланс-бізнесу – люди чудово самоорганізовуються, знаходять роботу та досягають успіху тоді, коли їм ніхто не заважає. В цьому контексті варто згадати слова з виступу 29 травня на конференції з координації та комунікації реформ у Києві ідеолога польської «шокової терапії» Лєшека Бальцеровіча, який зауважив, що для зростання економіки Україні потрібно провести приватизацію, знищити монополію та досягти бюджетної стабільності. «Ми в Польщі вчинили радикально. Це може бути неприємно для окремих монополістів, але у нас завдяки демонополізації експорт зріс на 30%.», – зазначив він, підкресливши, що конкуренція без монополій та економічна свобода є локомотивом розвитку економіки. Коли це зрозуміють в українській владі – тоді Україна матиме шанс на краще життя.