Голова НБУ розповів про негативні наслідки друку грошей

Share

Монетизація бюджетного дефіциту не дасть економіці довго залишатися стійкою. Для мінімізації негативних наслідків війни слід шукати інші методи

Про це у колонці для видання «Економічна правда» заявив голова Національного банку України Кирило Шевченко.

«Друк грошей характеризується високою оперативністю та можливістю короткочасно знизити тягар воєнних втрат для населення та бізнесу. Проте монетизація – це не той підхід, який дасть змогу економіці довго залишатися стійкою. Для мінімізації негативних економічних та соціальних наслідків війни слід задіяти методи оптимізації державних фінансів», – написав він.

«Емісійна» гривня дедалі більше потрапляє на валютний ринок, тисне на обмінний курс.

«Національний банк частково стримує тиск за рахунок валютних інтервенцій. Так, у лютому-травні НБУ був змушений «стерилізувати» валютними інтервенціями близько 70% «емісійних» вливань. Водночас якщо у квітні співвідношення інтервенцій до емісії було 2:3, то у травні це вже було 1:1. Тобто, скільки Національний банк «надрукував» гривні, стільки ж і продав іноземної валюти у гривневому еквіваленті. Нацбанк продає валюту з міжнародних резервів, обсяг яких обмежений. Вичерпання міжнародних резервів призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний виток попиту на валюту й імпортні товари», – зауважив він.

В результаті дедалі більший обсяг гривневої ліквідності посилює попит на іноземну валюту через канали державних витрат та погіршення очікувань.

Реальна дохідність за інструментами в національній валюті, передусім за депозитами та ОВДП, набуває дедалі від'ємніших значень, що стимулює економічних агентів шукати шляхи захисту заощаджень, зокрема купувати валюту та імпортні товари, у тому числі не пов'язані з першочерговими потребами.

Як наслідок, на кожному новому витку «друку грошей» лише підсилюється доларизація економіки та виведення заощаджень із фінансової системи.

Шевченко підкреслив, що емісія НБУ не створює нових ресурсів у економіці, а лише перерозподіляє наявні через інфляційний податок. На думку голови НБУ, реалістичним варіантом виходу із ситуації є керований перерозподіл економічного ресурсу на пріоритетні потреби. Йдеться, зокрема, про проведення секвестру бюджету, скорочення некритичних видатків, що частково уряд вже робить. Крім того, очільник НБУ вважає за потрібне підвищити податки на споживання, імпорт, активи, ренту.

«Податки повинні бути стимулом обмежити некритичне витрачання ресурсів, необхідних для продовження оборони», – пояснив Шевченко.

Він також наголошує на необхідності активізації внутрішніх запозичень, у тому числі за рахунок підвищення ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня, та на потребі докладати максимум дипломатичних зусиль для збільшення обсягів міжнародної допомоги.

Читайте новини бізнесу та промисловості у Telegram-каналі UAprom