Багатосерійна епопея під назвою «Черговий транш кредиту Міжнародного валютного фонду для України», схоже, добігає до логічного завершення. МВФ остаточно включив розгляд «українського питання» до порядку денного найближчого засідання Ради директорів фонду, яке відбудеться вже 3 квітня.
Крім власне розгляду можливостей відновлення кредитування, МВФ також розгляне запит України про зміну графіку подальшого перегляду програми розширеного фінансування та фінансових гарантій. Зокрема, як повідомлено у матеріалах МВФ, у зв’язку із затримкою переглядів програми та реалізації деяких передбачених програмою заходів, зокрема, пенсійної реформи, українська влада надіслала запит про скорочення кількості переглядів до 11 та зміну графіку надходження кредитних коштів з урахуванням подальшого прогресу реформ та вимог для дотримання платіжного балансу.
Наразі завадити позитивному вирішенню питання ніби нічого не може – усі оновлені макроекономічні показники уряд України та Національний скерували банк до МВФ минулого тижня. Крім траншу МВФ, який може скласти 1 мільярд доларів, до України на цьому тижні також має надійти макрофінансова допомога Євросоюзу в сумі 600 мільйонів євро – принаймні, так повідомив 30 березня український президент Петро Порошенко. Усі ці кошти мають не тільки стабілізувати українську гривню, а й показати світу, що Україна може розраховувати на довіру від міжнародних інвесторів. Водночас фактором тиску на фінансову стабільність потенційно може стати рішення Високого суду Лондона про обов’язковість виплати 3 мільярдів доларів Росії за «євробондами Януковича», випущеними у 2013 році та не погашеними в строк у 2015 році через відмову Росії приєднатися до переговорів про реструктуризацію суверенного державного боргу. Натомість Україна подала клопотання про призупинення виконання рішення, яке було задоволене, та оскаржила рішення в апеляційному суді, тому в цій справі ще все може змінитись.
Другою найпомітнішою подією в українській економіці минулого тижня став початок виходу з країни російських державних банків. 28 березня український «Сбербанк», який є дочірнім банком російського «Сбєрбанку Росії», оголосив про зміну власника – на зміну російському держбанку прийде консорціум інвесторів, у який увійдуть латвійський Norvik banka та білоруська приватна компанія, за якими стоять російські мільйонери та британські громадяни Грігорій Гусєльніков і Саїд Гуцерієв. Відповідний договір було підписано 27 березня, а закриття трансакції очікується в першому півріччі 2017 року після схвалення угоди фінансовими та антимонопольними регуляторами Латвії та України.
Рішення про продаж банку стало логічним кроком після того, як до банку були застосовані санкції Ради з національної безпеки та оборони, а в різних куточках країни почастішали випадки замуровування входів до офісів та залиття банкоматів монтажною піною на знак протесту проти роботи банку в Україні. Після цих подій «Сбербанк» навіть закрив кредитні ліміти всім своїм клієнтам та впровадив обмеження на видачу готівки та на розрахунки платіжними картами, але після оголошення про продаж ці обмеження скасував. Вже незабаром, схоже, буде оголошено про продаж ще одного російського держбанку – за даними українських медіа, російський «Внешэкономбанк» вже майже знайшов покупця на свій український актив – «Промінвестбанк», а серед претендентів на його купівлю називають угорський OTP Bank. Таким чином, в Україні наразі залишиться лише один російський державний банк «ВТБ», який розглядає різні варіанти свого майбутнього в умовах, що змінилися.
Третьою помітною подією в українській економіці стали масштабні обшуки як у державних установах, так і в приватному бізнесі. 29 березня Національне антикорупційне бюро України провело обшуки у Національному банку України. Як повідомив керівник бюро Артем Ситник, проведені слідчі дії стосуються керівництва Нацбанку, а точніше, розслідування фактів зловживання керівництвом НБУ у період 2015-2016 років. Кримінальне провадження порушено в лютому 2017 року за фактом зловживання посадовцями НБУ своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, які за попередньою змовою зі службовими особами низки комерційних банків в порушення Закону «Про банки та банківську діяльність» вчинили дії, які спричинили тяжкі наслідки державним інтересам. Натомість наразі жодному з фігурантів справи про підозру не оголошували. Всі необхідні документи на запит слідчих у Нацбанку надали добровільно.
Другим, значно масштабнішим обшуком стали дії Генпрокуратури спільно з Головною військовою прокуратурою та Національною поліцією в справі найбільшого дистриб’ютора тютюнових виробів – компанії «Тедіс-Україна». 31 березня близько 1000 правоохоронців провели серію обшуків в офісах компанії, помешканнях її топ-менеджменту та компаніях, пов’язаних із нею. Як повідомили пізніше на спільному брифінгу генеральний прокурор України Юрій Луценко та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, компанію звинувачують у встановленні монопольного становища на ринку тютюнових виробів, виведенні грошових коштів у Росію та фінансуванні терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР». Компанія «Тедіс-Україна» раніше називалася «Мегаполіс-Україна» та розпочала експансію на ринку після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича у 2010 році. Нині через її структури продається 98% тютюнової продукції в Україні, а її кінцевим бенефіціаром є російський мільярдер Ігор Кесаєв, що контролює 60% ринку тютюнових виробів у Росії та має інтерес у російському виробнику зброї – заводі імені Дегтярьова. Пікантності ситуації додає те, що обшуки у справі 31 березня відбулися в Антимонопольному комітеті України – слідство вважає, що чиновники-антимонополісти боролися з тютюновою монополією недостатньо ефективно, незважаючи на звернення інших учасників ринку.
Тим часом, поки влада і великі компанії вирішують свої питання, українці продовжують біднішати. Як повідомив під час презентації звіту Програми розвитку ООН щодо людського розвитку представник ООН в Україні Ніл Уокер, за межею бідності в Україні живуть 60% населення. Окрім того, в Україні є 2,8 мільйона людей з інвалідністю та 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб через військові конфлікти. Зубожіння, що триває, підтверджує офіційна державна статистика – заборгованість населення з оплати центрального опалення та гарячого водопостачання, що є найдорожчою комунальною послугою, у лютому збільшилася на 6,7% порівняно з кінцем січня та досягла 11,9 мільярда гривень. Зменшуються заощадження українців – за даними Державної служби статистики, за 2016 рік заощадження населення скоротилися на 18,4 млрд. гривень, а реальний наявний річний дохід на одну особу склав 35610 гривень, або трохи більше ніж 1300 доларів. Причину ж такої ситуації, на нашу думку, дуже вдало сформулював посол Європейського союзу в Україні Х’юг Мінгареллі. Виступаючи перед студентами Львівського національного університету імені Івана Франка 28 березня, він сказав: «Кілька людей перетворюють вашу фантастичну країну в банкомат. Великою мірою це завдяки корупції»…