В уряді розробляють Стратегією зайнятості населення України, яка допоможе повернути до економічної активності безробітних, економічно неактивне населення та тіньових працівників, повідомила заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна під час форуму Human capital dimension at the URC 2025. Focusing on Return and Recovery.
Представниця Мінекономіки акцентувала увагу на тому, що безробіття наразі не є найбільшою проблемою для України, а для подолання актуальних проблем ринку праці важливо працювати над зменшенням тіньової зайнятості та поверненням значної частки непрацюючого населення до економічної активності.
“Безробітні – це люди, які активно шукають роботу. Але у нас також є економічно неактивні громадяни. Вони не працюють і не шукають роботу, час від часу мають якісь заробітки, але не беруть системну участь в економіці і не платять податки. Таких людей, за підрахунками Інституту демографії, близько 10 млн осіб. В Україні також є категорія людей, які працюють в тіні, отримуючи не повну зарплату або повністю неофіційні доходи. Стратегія зайнятості, над якою ми працюємо, покликана знайти рішення, яким чином повернути безробітних, економічно неактивних людей і тих, хто працює в тіні, в економічну активність”, – зазначила заступниця міністра.
Серед причин, які стримують вихід економічно неактивного населення на ринок праці, вона відзначила невідповідність кваліфікації потенційних працівників вимогам роботодавців. Важливу роль тут відіграють програми підвищення кваліфікації та перенавчання відповідно до вимог роботодавців.
Зокрема, Україна спільно з низкою міжнародних партнерів реалізує ініціативу
Skills Alliance for Ukraine, в межах якої надає безкоштовні можливості для перекваліфікації українців у різних регіонах України. Відповідні програми орієнтовані перш за все на жінок, ветеранів, людей з вразливих груп, внутрішньо переміщених осіб. За даними Бережної, минулого року навчання за цими програмами пройшли понад 100 тис. українців. Уряд планує масштабувати цей досвід і запрошує до участі бізнес та громадський сектор.
“Коли в нас буде Стратегія і фінансування від міжнародних партнерів в рамках Skills Alliance, нам буде потрібна допомога громадського сектору та бізнесу, щоб абсорбувати ці кошти на створення програм навчання і перенавчання, прописаних в Стратегії”, – зазначила Бережна, додавши, що разом з реалізацією відповідних проєктів українцям також варто прищепити думку про те, що постійне навчання і отримання нових навичок має стати частиною їхнього професійного життя.
“Навчання не повинну відбуватися у вакуумі. Найбільш результативний показник – відсоток працевлаштування після навчання, в тому числі в галузях, що матимуть найбільший вплив на ВВП країни. Тому у Стратегії ідентифікуємо сфери, над залученням людей до яких ми будемо працювати максимально сильно. Це виробництво, переробка, воєнні технології, де ми очікуємо залучення значної кількості ветеранів. Це також будівництво і відновлення, зелена енергетика, медичні професії”, – зазначила Бережна.
Про важливість реформи вищої та професійно-технічної освіти під час панельної дискусії на форумі говорив також міністр освіти Оксен Лісовий. Ці заходи передбачають модернізацію освітніх просторів та майстерень, співпрацю закладів освіти зі службою зайнятості, залучення до навчання по програмі освітніх ваучерів, реалізацію короткотермінових програм, які дозволять швидко отримати новий фах і знайти роботу дорослій людині.
Своєю чергою урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко додала, що економічна активність в Україні має гендерне забарвлення. Зокрема, непрацюючих жінок значно більше, ніж чоловіків: “Статистика 21 року говорила про розрив у 15%, це достатньо велика цифра”. Це, за її словами, обумовлено гендерними ролями, що переважають в суспільстві, та відсутністю відповідної інфраструктури, яка б допомагала жінкам знайти баланс між сімейними і робочими обов’язками. Мова про відсутність доступу до дитячих садочків через безпекові ризики або до послуг по догляду за членами родини з інвалідністю, старшими людьми, тощо. Тож ці фактори теж варто враховувати.
За словами Бережної, Стратегія зайнятості, яку розробляє Мінекономіки, також передбачає низку заходів для посилення інституційної спроможності Державної служби зайнятості в частині допомоги із пошуком можливостей на ринку праці для різних категорій населення та Державної служби України з питань праці в частині боротьби з тіньовим ринком. Досягнути цього планують в тому числі за рахунок цифровізації різних процесів. Також планується створення додатку Work in Ukraine, який має стати єдиною базою можливостей із навчання і працевлаштування в Україні.