У «Київавтодорі» KW поскаржилися, що в останні дні їм буквально обірвали телефони. Претензія одна — стан доріг, які немов повернулися у середину 1990-х років. У відповідь автодорівці звинувачують цьогорічну зиму, що через часті відлиги, які змінювалися сильними морозами, зіпсувала асфальт сильніше від звичайного.
Уроки фізики
«Головний ворог асфальтобетонного покриття — це вода взимку. Вона потрапляє у тріщини й, замерзаючи, розширює їх, оскільки лід за обсягом більший за воду, — нагадали KW у «Київавтодорі» ази з підручника фізики для 6-го класу.
З такого пояснення, щоправда, випливало, що справжня першопричина зимового пошкодження доріг — все-таки тріщини в асфальті, а не парадоксальна фізика агрегатних станів води.
Треба віддати належне фахівцям з автодору. Недовго думаючи, вони знайшли в собі мужність погодитися, що добре відремонтованої дороги, без тріщин, фізики не бояться. Але одночасно знайшли причину тріщин — уже в економіці: на дороги без тріщин їм не вистачає грошей. Автодорівці навіть підрахували, скільки їм потрібно грошей цього року, щоб наступна зима знову не розламала асфальт на міських автотрасах, і попросили порівняти ці суми з тими, що їм дали (див. табл.).
За що боролися
У більшості країн світу за ремонт доріг платять ті, хто по них їздить. І чим більше обсяг двигуна машини, тим більше платить її власник. Це справедливо, бо потужні машини, як правило, важчі, і колеса по асфальті в них крутяться швидше, отже, і навантаження на дорожнє полотно вони створюють більше, ніж малолітражки.
В Україні дорожній податок на власників автомобілів називається транспортним збором. Торік уряд вирішив підвищити цей збір утричі (див. KW №43 від 4 грудня 2008 року). Але при цьому уряд вирішив дотриматися соціальної справедливості, що, як виявилося, було його фатальною помилкою.
Нові ставки транспортного збору Кабмін увів державним бюджетом на 2009 рік, і з 10 січня цього року власник 5-літрового Mersedes G-класу, відомого в народі як «кубик», повинен був платити замість 2 тис. грн., як раніше, вже 6 тис. грн. на рік. Для основної ж маси автовласників збір теж збільшився у рази, але в реальних грошах — не настільки суттєво. Наприклад, власник Audi A4 з 1,8-літровим двигуном мав би платити 270 грн., а не 90. А власниця Nissan Micra — 168 грн. замість 56 грн. на рік.
Погодьтеся, що ні менеджер середньої ланки на Audi, ні дівчина з офісу на своїй Micra не розорилися б від цього навіть в умовах кризи. Але вони разом з таксистами кілька разів блокували вулиці в центрі Києва, вимагаючи скасувати «багаторазове підвищення транспортного збору» — і перемогли!
Перед березневими святами Верховна Рада прийняла закон, що скасовує кабмінівські ставки. У підсумку власник Gelendwagen як платив 2 тис. грн. на рік, так і платитиме, менеджер на Audi заплатить 126 грн., а дівчина з офісу на Micra — 70 грн.
«Це те, за що ми боролися!» — каже голова Української ради автомобілістів Віталій Павлов.
На що напоролися
За даними ДАІ, основна маса автомобілів у столиці має обсяг двигуна від 1,4 до 2,5 л. Збирали з них на ремонт доріг від 60 до 250 грн., або в середньому десь по 150 грн. на рік з автомобіля.
Восени минулого року в Києві зареєстрували мільйонний автомобіль.
Якщо помножити 150 грн. на один мільйон автівок, вийде 150 млн. грн. транспортного збору.
Майже таку суму (151 млн. грн.) Київська міська держадміністрація виділила на ремонт столичних доріг 2009 року (див. табл.). І рівно втроє більше (450 млн. грн.) потрібно «Київавтодору» на те, щоб капітально відремонтувати всі столичні дороги. Таку суму й дав би йому транспортний збір у кабмінівському варіанті.
Можна по-різному ставитися до київської мерії та уряду країни, але в цьому випадку перемога виявилася не користь автомобілістів.
Податок на підбори
У «Київавтодорі» KW запевнили, що знають про всі ями на столичних дорогах, і як тільки усталиться гарна погода, вони полагодять всі проблемні ділянки. Протягом місяця! Вони вже почали ремонтувати, заливаючи ями «литим» і «холодним» асфальтобетоном, щоб наступною весною знову пояснювати фізику льоду роздратованим київським автовласникам.
Моральне право розділити свою відповідальність за розбиті дороги з льодом отримують і автодори більшості великих міст країни, за винятком, мабуть, Львова, Одеси й Харкова (див. табл.). У цих містах машин зареєстровано набагато менше, ніж у Києві, відповідно, і транспортні збори менші, але на ремонт доріг у міських бюджетах передбачені суми, що майже дорівнюють київській.
Постає питання: за рахунок кого там лагодять дороги? Відповідь очевидна: за рахунок інших, не автомобільних, статей доходів у міських бюджетах. Але всі інші доходи складаються з податків на громадян незалежно від того, мають вони автомобіль чи ні. А оскільки в Україні громадян, що не мають особистого авто, поки, на жаль, більшість, то виходить, що дороги в Одесі, Львові й Харкові лагодять в основному за рахунок місцевих пішоходів. Добре, що вони там цього наразі не зрозуміли.
Що ж стосується інших міст, то Євро-2012 не за горами, і держава однаково профінансує загальнонаціональний ремонт міських автотрас або принаймі їх загальнонаціональне латання. І за це теж заплатять пішоходи.
А що тут такого? Вони ж теж ходять по проїжджій частині, коли машини стоять на червоне світло. Причому деякі на гострих шпильках. При цьому тиск на дорожнє покриття каблука-шпильки (2 см2) середньостатистичної українки (вага 65 кг) дорівнює 32,5 кг/см2. Що, між іншим, утридцятеро більше, ніж гусениць американського танка М1 «Абрамс» (1,07 кг/см2) — з двигуном 1200 к.с. і масою 57 т.
Скільки коштує ремонт доріг у містах України
Місто | Необхідно на ремонт усіх доріг, грн. | Виділено грошей з міського бюджету, грн. * | Полагодять 2009 року доріг, % |
Київ | 450 млн. | 151 млн. | 30 |
Дніпропетровськ | 250 млн. | 50 млн. | 20 |
Донецьк | 200 млн. | 45 млн. | 25 |
Запоріжжя | 120 млн. | 17 млн. | 10 |
Львів | 200 млн. | 110 млн. | 55 |
Одеса | 300 млн. | 149 млн. | 50 |
Сімферополь | 200 млн. | 31 млн. | 16 |
Харків | 300 млн. | 110 млн. | 35 |
— наведені суми не остаточні, бюджети міст на 2009 рік будуть коректуватися
Джерело: дані державних міських адміністрацій
Довідка
У Києві цього року дорожні роботи ведуться на проспектах Миру, 40-річчя Жовтня, Відрадному, Броварському, мосту через Русанівську протоку, вулицях Межигірській, Сім’ї Хохлових, Костянстинівській, Тростянецькій, Каховській, Ревуцького, Луговій, Саперно-Слобідській, Довнар-Запольського, а також Великій окружній дорозі.
У Львові міська влада відрапортувала про закінчення ремонту найбільших магістралей міста — вулиць Генерала Чупринки, Наукової, Богдана Хмельницького, Володимира Великого, Стуса, Івана Франка, Гуцульської, Лисенка, площ Торговельної й Осмомисла.
У Запоріжжі капітальний ремонт почнеться на вулицях Лермонтова й Рекордній. Середній же ремонт планується на одній з вулиць у кожному районі міста — у першу чергу, тих, якими пролягають маршрути громадського транспорту: Братньої, Перемоги, Леппика, Молочної, Запорізького козацтва, Ситова й Ніжинської.
У Харкові планують капітально відремонтувати вулиці Чернишевського, Шевченка, Героїв Праці, Римарську, Пушкінську, Яроша й Балакірєва, Салтовське шосе, площу Конституції, проспекти Перемоги й Тракторобудівників, а також два мости — Лопанський і Купецький.
В Одесі тривають ремонтні роботи на Фонтанській дорозі, вулицях Балківській і Щорса, розробляється проектна документація естакади-тунелю від Митною площею убік стадіону Чорноморського пароплавства. Крім того, уздовж магістралей, що мають чотири й більше смуги, встановлять турнікетні загородження.
Сергій Колесников