Як стало відомо “Економічній правді”, незабаром має розпочатися розгляд позову Віктора Пінчука, який вимагає повернути йому “Криворіжсталь”, у Європейському суді.
Зокрема, “для належного формування позиції уряду в справі “Індустріальний Фінансовий Консорціум “Інвестиційно-металургійний Союз” (що належить Ринату Ахметову і Віктору Пінчуку – ЕП) проти України” урядовий уповноважений у справах Євросуду Юрій Зайцев вирішив створити міжвідомчу групу.
Про це йдеться у листі за його підписом на адресу ФДМ, де він просить “до 2 лютого 2009 року визначити представника Фонду державного майна України для включення його до складу вказаної робочої групи”.
У секретаріаті уповноваженого “Економічній правді” повідомили, що дата найближчого слухання Європейського суду щодо цієї справи невідома.
“Спочатку суд має прийняти до розгляду позиції сторін, тому зараз Україна формує її”, – уточнили там. Причому пояснити, чому робочу групу необхідно терміново створити саме до 2 лютого, відмовились.
Цікаво, як, зокрема, буде доводитися те, що заявника “позбавлено його власності у зв’язку з тим, що його власники належали до опозиції по відношенню до влади”.
У разі винесення рішення судом на користь ІМС, справу необхідно буде переглядати. Зі скасуванням рішення Печерського районного суду, поновлюються і скасовані ним рішення інших інстанцій, головне – Верховного суду. Якщо держава змушена буде повернути “Криворіжсталь”, це супроводжуватиметься ще й накладанням штрафу.
Відзначимо, що, відповідно до Конвенції про захист прав людини й основних свобод, рішення Європейського суду для держав-учасників (Україна входить до їх числа) обов’язкові. І контролюється виконання рішень Комітетом міністрів Ради Європи.
Втім, перспективи відбору “Криворіжсталі” у Міттала серйозно не сприймається навіть тими, хто був би цьому радий. Занадто очевидною є різниця між тими коштами, які були сплачені першим та другим покупцями.
Зважаючи на нинішню фінансову кризу, яка один за одним згортає інвестиційні проекти в металургійній галузі, та перспективу повернення інвестицій, вкладених у підприємство новим власником, розгляд справи Європейським судом є швидше справою принципу, ніж реальною вірою в успіх.
Як відомо, повернути “Криворіжсталь” у свою власність через Європейський суд з прав людини Віктор Пінчук вирішив спробувати ще 2005 року.
Придбавши за конкурсом більш ніж 93% акцій “Криворіжсталі” за 2,3 мільярди гривень 14 червня 2004 року, “Інвестиційно-металургійний Союз” втратив підприємство вже наступного року. Кабмін скасував рішення про приватизацію комбінату 12 лютого 2005 року, ФДМ – 15 лютого.
Зрештою, 22 квітня 2005 року Господарський суд міста Києва скасував рішення щодо результату конкурсу та договір купівлі-продажу “Криворіжсталі”. У судах вищої інстанції ІМС оскаржити це не вдалося. 11 червня уряд визнав договір купівлі-продажу недійсним.
Консорціум Індустріальної Групи, який теж брав участь у конкурсі приватизації “Криворіжсталі”, спробував оскаржити законність рішень державної влади щодо результатів продажу підприємства.
Створений у травні 2004 року, він представляв інтереси корпорації “Індустріальний союз Донбасу”. Юридична тяганина відбувалася як у судах загальної юрисдикції, так і у господарських.
24 жовтня 2005 р. новим власником “Криворіжсталі” за конкурсом стала “Mittal Steel Germany GmbH”. 28 жовтня переможець уклав з ФДМУ договір купівлі-продажу. За 93,2% акцій Україна отримала 24,2 мільярди гривень.
Звернувшись до Європейського суду з прав людини, ІМС скаржиться на те, що порушені його права на справедливий суд, що українські суди не були незалежними, а Вищий господарський суд 21 липня 2005 року судове засідання провів за відсутності його представників, тощо.
Саме відповідей на ці питання чекає Європейський суд від українського уряду.
 |
 |
 |
 |
 |