Повна лібералізація
Наприкінці квітня уряд Великобританії оголосив про чергові заходи з підтримки України у її боротьбі проти російської агресії, серед яких – рішення тимчасово скасувати всі ввізні мита та тарифні квоти на товари українського виробництва. Таким чином Лондон відреагував на прохання Києва про економічну підтримку.
Згодом про лібералізацію торгівлі з Україною повідомили й інші партнери. Зокрема, Європейська комісія також погодилась призупинити дію імпортних мит на весь український експорт до Європейського Союзу. Більше того, в ЄС тимчасово відмовляться від усіх антидемпінгових та захисних заходів щодо експорту української сталі.
«Це допоможе полегшити скрутне становище українських виробників та експортерів в умовах військового вторгнення Росії», – зазначили в ЄК.
Скасування 25%-го мита на сталь та продукцію з неї для України погодила Адміністрація президента США Джо Байдена. Свою підтримку Україні запропонувала й Канада, повністю скасувавши ввізні мита на український імпорт в рамках угоди про зону вільної торгівлі.
Усі заходи, запропоновані партнерами, діятимуть протягом 12 місяців з моменту набуття чинності, водночас їх дія може бути додатково продовжена.
Шанс для металургів
Металургійним підприємствам України традиційно доводилося більше покладалися на зовнішні ринки, постачаючи закордон до 80% своєї продукції. Тож скасування мит та квот, хоч і тимчасове, матиме позитивний ефект на діяльність гірничо-металургійного сектору, який зараз потерпає від втрати частини потужностей та логістичних проблем.
Минулого року сумарно на ринки ЄС, США, Канади та Великобританії Україна відвантажила 8,8 млн т чорних металів на загальну суму близько 6,5 млрд дол. Це приблизно половина від загального експорту сталі, який склав майже 19 млн т. вартістю 13,7 млрд дол.
Значну частину експорту в ці країни займають напівфабрикати. Наприклад, основна стаття продажів в США – це чавун, якого у 2021 році відвантажили 1,7 млн т. на суму близько 0,9 млрд дол. Водночас експорт прокату до США був майже відсутній – близько 15 тис т. До країн ЄС українські металурги продали близько 2,6 млн т. прокату на 2,5 млрд дол, тоді як експорт напівфабрикатів склав 1,9 млрд дол., чавуну – майже 0,5 млрд дол., феросплавів – 0,55 млрд дол.
Саме мита та квоти суттєво обмежували продажі готової продукції до цих країн. Тому тимчасове їх скасування дозволить українським металургам продавати більше продукції з вищою доданою вартістю, зокрема плаского та довгого прокату. Вона до того ж є більш дорогою, зазначив у коментарі UAprom директор «Укрпромзовнішекспертизи» Володимир Власюк.
Наразі в Україні значно зменшилась пропозиція плаского прокату через зупинку виробництва на маріупольських комбінатах Азовсталь та ММКІ, що зазнали значних руйнувань від ракетних обстрілів російської армії та не контролюються законними власниками – Групою Метінвест. Із частковим завантаженням працює Запоріжсталь, яка виробляє холоднокатаний рулон. Натомість виробники плаского прокату – Каметсталь, «АрселорМіттал Кривий Ріг», Дніпровський метзавод (ДМЗ) – зберегли свої потужності.
З огляду на це Україна «зможе скористатися відміною мита в більшій мірі для довгого прокату, ніж для плаского. Тобто в перспективі зможемо експортувати більше арматури, катанки, можливо, квадратної заготовки», – вважає Власюк.
Основним ринком для українських металургів залишиться ЄС, значною мірою завдяки тому, що логістика у цьому регіоні є сухопутною. За оцінкою Власюка, мова може йти про збереження обсягів постачання плаского прокату на рівні 2 млн т. та збільшення відвантажень довгого прокату на 0,5 млн т. на додачу до минулорічних 0,5 млн т.
Натомість торгівля з США, Канадою та Британією залишатиметься обмеженою в першу чергу через блокування українських портів і відсутність адекватного доступу до морської логістики. Втім, Україна все ж має можливість збільшити експорт на ринки трьох країн як плаского, так і довгого прокату – із минулорічного показника у 150 тис т. до 350 тис т., вважає Власюк.
«Це буде непоганою підтримкою для тих виробників, що зараз працюють в Україні», – додав він.
Які плани у виробників
Українські компанії вже привітали такі дії партнерів. Зокрема, Група Метінвест, якій належить Каметсталь та частково Запоріжсталь, зазначила, що скасування 25%-го мита в США допоможе українським виробникам наростити збут в Сполучених Штатах. «Ми розглядаємо можливість виходу на ринок США з квадратною заготовкою та зварною трубою, а також, залежно від кон'юнктури ринку, з катанкою та арматурою. Постачання в даний момент зможуть здійснюватися через польські порти», – йдеться в заяві групи.
АМКР, який за оцінками експертів, має шанси скористатися можливостями торгової лібералізації, не відповів на запит UAprom. Втім нещодавно компанія зробила кілька заяв, з яких випливає, що у найближчому майбутньому підприємство робитиме ставку на збільшення експорту залізорудного концентрату, який виготовляють із руди власного видобутку. У металургійному виробництві АМКР задіяна одна домна із трьох (до 20% від загальної потужності). Підприємство виготовляє лише товарний чавун. З огляду на це деякі експерти припускають, що бізнес-стратегія міжнародної корпорації Arcelor Mittal в Україні деградує до сировинної.
ДМЗ, який також має потужності для виробництва довгого прокату, перебуває в режимі консервації. На підприємстві працює лише коксохімічне виробництво.
Компанія «Інтерпайп», яка спеціалізується на виробництві безшовних труб та залізничних коліс, в свою чергу, висловила сподівання вже найближчим часом відновити постачання своєї продукції на ринок США.
Інший виробник труб із нержавіючої сталі, «Сентравіс», зазначив, що скасування захисних заходів у ЄС дозволить компанії «здійснювати необмежений за обсягом експорт своїх труб» до Європи. Скасування ж мита в США, за оцінкою керівника з продажів на ринку Америки Юрія Дінца, матиме вплив на продаж холоднодеформованої продукції «Сентравіс». «Тому основний ефект в обсягах ми очікуємо на таких сегментах як Boiler tubes, Heat-exchanger tubes, Auto, Instrumentation tubes», – зазначив він в коментарі uaprom.info.
Раніше експорт українських виробів зі сталі, серед яких труби та колеса, також суттєво обмежувався високими митними ставками у країнах Європи та Північної Америки.
Чи повернуть мита?
Повне скасування мит є суттєвою допомогою українській економіці, яка страждає від зниження попиту, руйнувань виробничих потужностей та інфраструктури. Проте можливість здійснювати безмитну торгівлю мала б значно сильніший ефект, якби виробники з України могли користуватися нею не один рік, а значно довше.
Зокрема, скасування мит у поєднанні з відмовою від практики квотування на українську сталь в ЄС дозволить збільшити експорт металу в Європу на 30-40%, вважає економіст Олексій Кущ. «Але проблема в тому, що ці заходи пропонуються тільки на рік», – сказав він в коментарі UAprom.
Мінімальний бізнес-цикл, необхідний для освоєння нового ринку, за його словами, триває приблизно 5 років, тому преференційний режим торгівлі теж краще вводити на 5-15 років. Тоді це сприятиме структурній перебудові економіки.
«Якщо Україні вдасться вийти на формат торгівлі – "все крім зброї", коли наші товари без мит продаватимуться на ринках Європи, США, та Британської співдружності, то це буде серйозний поштовх для розвитку нашої металургії. Але якщо (мита скасують лише – ред.) на рік – то ми сумарно зможемо зекономити 200 млн дол., що також непогано, але не вирішує структурних проблем, з якими ми зіштовхнулися», – зазначив експерт.
Довготривале скасування мит стимулюватиме інвестиції у нові потужності та створить можливості для поглиблення переробки «навіть в наших умовах», – додав Власюк.
Дотискати це питання має торгова дипломатія, вважає керівник CMD Ukraine Ігор Гужва. Він нагадав, що в США окрім 25%-го мита, яке адміністрація Байдена скасувала для України, діє ще низка антидемпінгових мит, введених ще в середині 90-х років минулого століття. Зокрема, для арматури діє ставка у розмірі 41,69%, гарячекатаного рулона – 90,33%, гарячекатаного вуглецевого прокату не в рулонах – 237,91%.
«Вони стосуються діяльності всіх металургійних підприємств. Тому треба надалі говорити про повне, а не тимчасове скасування і 25%-го "мита Трампа", й інших захисних заходів», – каже Гужва.
Аналогічна переговорна позиція має бути і по відношенню до партнерів в ЄС, Британії, Канаді. «В умовах війни безмитна торгівля це приємний бонус. Вона не спричинить значного зростання експорту – в кращому випадку ми зможемо забезпечити минулорічні обсяги. Однак якщо ліберальний режим торгівлі зберігатиметься довше, то у наших металургів будуть гарні перспективи, в першу чергу, на ринку ЄС. Тут і з логістикою простіше, і частина ринку звільняється, оскільки діють санкції проти російського металу», – каже Гужва.