Мінекономіки: Для втілення Нацплану з енергетики та клімату Україні потрібно €114 млрд 

Share

Для реалізації нещодавно затвердженого Національного плану з енергетики та клімату та забезпечення “зеленого переходу” економіки Україні в найближчі 10 років знадобиться 114 мільярдів євро.

Про це сказав перший заступник міністра економіки Олексій Соболев, передає Укрінформ.

Посадовець нагадав, що Національний план з енергетики та клімату до 2030 року передбачає понад 100 різних політик, втілення яких координує Мінекономіки.

При цьому вже зараз однією з умов отримання коштів від міжнародних партнерів – зокрема у межах програми Ukraine Facility – є відповідність проєктів, які претендують на фінансування, положенням Нацплану. Нині триває перший раунд збору пропозицій щодо різних програм фінансування майже на 9 мільярдів євро.

«Наше завдання – щоб ці гроші якомога швидше опинилися в Україні, в руках українського бізнесу, який на них щось будуватиме. Як наслідок – зростатиме наш ВВП, збільшуватимуться зарплати українців і вся країна багатітиме», – пояснив Соболев.

Що ж до самого Національного плану, то для його виконання упродовж наступних 10 років Україна, за словами посадовця, потребуватиме 114 мільярдів євро.

«Зараз ця сума видається астрономічною. І зрозуміло, що такі кошти не з’являться, якщо не працювати над їх отриманням, над формуванням коаліції країн, яким небайдуже, які готові допомагати нам у втіленні плану. Діє група високого рівня за участю держав «Великої сімки» та низки міжнародних фінансових організацій, у межах якої працюємо над тим, щоб національні уряди напрацьовували у своїх країнах механізми приєднання до такого фінансування», – розповів перший заступник глави Мінекономіки.

Як приклад він навів підготовку історичної угоди з Великою Британією із фокусом на “зелений перехід”. Завдання – мати такі ж домовленості й з урядами інших держав-партнерів.

«Прагнемо створити коаліцію країн, які профінансують значну частину “зеленого переходу” української економіки. Таким чином, український бізнес зможе планувати свою діяльність. І регуляторне середовище, яке ми розбудовуємо, буде корисним, адже буде профінансоване. Ті, хто відповідатиме цим регуляторним нормам, зможуть будувати щось нове», – підсумував Соболев.