Україна влітку розпочала діалог з Європейським Союзом щодо виключення країни з-під дії CBAM або ж транскордонного вуглецевого регулювання, посилаючись на війну, як обставину, що завдає значної шкоди економіці країни і знаходиться поза контролем українського уряду. Про це повідомив торговий представник України Тарас Качка під час круглого столу ГМК-Центру «Як CBAM послабить економіку України».
CBAM передбачає запровадження в ЄС додаткових тарифів на імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами парникових газів. Наразі діє перехідний період, а з 1 січня 2026 року CBAM буде запроваджений в повному обсязі. В першу чергу він застосовуватиметься до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.
«Ми влітку провели розмову щодо надання Україні waiver (виключення з-під дії CBAM – ред.). Зараз є розуміння загальноюридичних підходів в тому сенсі, що це має бути рішення, ініційоване Єврокомісією. Ми сподіваємось, що новий склад ЄК запустить його. Відкритим залишається питання змісту рішення щодо виключення. І тут треба чітко зазначити, що ані Україна не буде запитувати, ані ЄС не буде пропонувати повне відкладення застосування елементів CBAM для України», – наголосив Качка.
Він нагадав, що наразі в ЄС триває перехідний період щодо впровадження CBAM і припустив, що умови щодо виключення України будуть ґрунтуватися на досвіді, отриманому в результаті збору і обробки відповідних даних. На його думку, виключення України з-під європейського регулювання буде пов’язане із планами України щодо запровадження національної системи торгівлі викидами та впровадження механізму CBAM на зовнішніх кордонах України, тобто щодо імпорту товарів, що підпадають під європейське регулювання, із третіх країн.
За словами Качки, відповідний діалог з ЄС продовжиться в листопаді.
Згідно з дослідженням GMK Center, запровадження СBAM у ЄС призведе до зростання втрат для української економіки. Так, якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то у 2030 році цей показник зросте до $1,440 млрд на рік. Крім того, за прогнозами аналітиків, через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції як цемент, добрива, чавун, квадратна заготовка, сортовий прокат.