Утилізацію знищеної російської техніки краще залишити військовим – голова УАВтормет

нас ...
Утилізацію знищеної російської техніки краще залишити військовим – голова УАВтормет

Утилізацією російської військової техніки, яка залишається в українських містах після боїв з окупантами, краще залишити військовим, вважає голова Української асоціації вторинних металів Володимир Бублей.

Переробка такого металобрухту є більш складним і трудомістким процесом, ніж робота із брухтом, що утворюється від утилізації цивільних об’єктів. Робота з озброєнням також вимагає контролю з боку держави, додав в.о. голови науково-експертної ради УАВтормет Олександр Шейко у коментарі українській редакції Forbes.  

Зокрема, утилізація та переробка літаків перебуває під контролем СБУ, бо деякі компоненти мають стратегічне значення для оборонної промисловості держави. Утилізацією стрілецької зброї займається Нацполіція. Металобрухт з-під пістолетів та автоматів – це вуглецева та легована сталь.

Утилізацію боєприпасів та сухопутної військової техніки, такої як танки та бронетранспортери, проводять підприємства Міноборони. Після обстеження відомство перевозить її на свої майданчики, де спеціалісти оборонних підприємств демонтують уцілілі деталі для повторного використання.

Залишки ж сортують за видами металів, які можуть бути продані на відкритих аукціонах або передані оборонним підприємствам. Така модель утилізації військової техніки працювала і до війни, додав Бублей. «Це дорогий процес, який зазвичай потребує дотацій з боку держави, – каже він. – У цьому разі йдеться не про заробіток, а про безпеку та поповнення запчастинами української армії».

Переробку військової техніки ускладнює і те, що вона виготовляється зі спеціалізованих марок сталі і часто придатна для повторного використання тільки у виробництві такої ж техніки. Танки, наприклад, містять до 40% легованої сталі, до 30% вуглецевої сталі та чавуну, до 15% кольорових металів. Сортування усіх елементів доволі затратне та потребує спеціальних навичок.

Як зазначив Бублей, у звичайному пункті прийому металобрухту навряд приймуть і вантажний ЗІЛ: «неозброєним оком видно, що це військовий брухт, а без відповідних сертифікатів від Міноборони його неможливо буде продати кінцевому споживачеві – металургійним підприємствам», – каже він.

За підрахунками Forbes, з початку війни Росії проти України було знищено близко 50 тис. тонн російської військової техніки на суму приблизно 45 млн доларів. 

Раніше у Міндовкілля назвали російську техніку металобрухтом, що незаконно в’їхав в Україну. Наразі відомство розробляє механізм для фіксації шкоди та підрахунку збитків, заподіяних росіянами.

Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1