Пояснительная записка к проекту Закона Украины «О внесении изменений в «Заключительные и переходные положения» Закона «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно уменьшения дефицита лома черных металлов на внутреннем рынке»

Починаючи з 2016 року, завдяки прийнятим Верховною Радою України трьом Законам щодо підвищення і продовження дії підвищеного вивізного мита на брухт чорних металів з 10 до 30 Євро/т, а потім до 42 Євро/т, в Україні спостерігаються позитивні тенденції у забезпеченні цією сировиною металургійних підприємств

нас ...
ПО ТЕМЕ

Отмечается, что с начала года «Киевэнерго» выполнила полную замену участков тепловых сетей общей протяженностью

20 СЕНТЯБРЯ, 21:15

Виталия Яремы Николая Герасимьюка, который, как утверждают

11 СЕНТЯБРЯ, 01:15

Отмечается, что с начала года «Киевэнерго» выполнила полную замену участков

20 СЕНТЯБРЯ, 21:15

Третій рік поспіль зростають обсяги поставок металобрухту вітчизняної заготівлі, дефіцит брухту знизився з 0,85 до 0,3 млн. т, покривається 98% потреб металургійної галузі у даному ресурсі.

Так, у період з січня по жовтень 2018 року обсяги заготівлі брухту продовжували зберігати сталу динаміку й навіть попри підвищення вивізного мита до 42 євро/т склали 3030 тис. т, що лише на 30 тис. т (або на 1,0%) менше ніж за аналогічний період попереднього року.

При цьому, обсяги постачання металобрухту вітчизняної заготівлі на металургійні підприємства України протягом січня-жовтня 2018 р. зросли порівняно з аналогічним періодом 2017 року на 27 тис. т (1,0%). Завдяки цьому дефіцит брухту на металургійних підприємствах вдалося скоротити з 9% у 2017 р. до 2% за підсумками десяти місяців 2018 р. при виробництві сталі на рівні 17,6 млн. т.

Таким чином, дефіцит вітчизняного металобрухту на металургійних підприємствах України вдалося майже повністю подолати, скоротивши його з 0,3 млн т. до 0,06 млн. т.

При цьому, скорочення обсягів експорту брухту відбулося на тлі стрімкого зростання світових цін на нього. Середньорічна експортна ціна брухту чорних металів у січні-жовтні 2018 року склала 324,1 дол. США/т, що на 30% більше рівня 2017 року та на 81,6% вище рівня 2016 року.

Це наочно засвідчує доречність та своєчасність підвищення ставки вивізного мита на брухт з 30 до 42 євро/т. Для порівняння, при ставці 10 євро/т при подібній ціні за експорт брухту у 2014 р. сягнув 921,9 тис. т.

Важливою залишається й фіскальна функція вивізного мита на брухт чорних металів. За попередніми оцінками, у січні-жовтні 2018 р. до державного бюджету України надійшло близько 315,8 млн. грн. від сплати даного мита. Це лише на 8,6% менше ніж за аналогічний період 2017 р.
(345,5 млн. грн.), хоча фізичні обсяги експорту за цей час скоротились на 16,1%. Ця різниця обумовлена як підвищенням експортного мита до 42 євро/т у вересні 2018 р., так і поступовою девальвацією гривні у 2017-2018 рр.

Таким чином, поточна динаміка кон’юнктури світового ринку металобрухту і розвитку металургійної галузі України довели доцільність та своєчасність підняття ставки вивізного мита на брухт до 42 євро/т у 2018 р.. У січні-жовтні 2018 р. дефіцит брухту на металургійних підприємствах України скоротився з 9 до 2%; експорт брухту зменшився на 16,1% при тому, що середньорічна ціна експорту зросла на 30%; митні надходження до Держбюджету від експорту металобрухту склали 315,8 млн. грн.

Викликом для подальшого обмеження вітчизняного експорту брухту наразі залишаються поставки до так званої «Придніпровської Молдовської Республіки» (ПМР), що у статистичній звітності Держстату України відображається у зростанні обсягів експорту до Молдови.

У січні-жовтні 2018 р. частка Молдови у вітчизняному експорті брухту сягнула 59,8%, хоча у попередньому році її рівень склав 44,0%. Зважаючи на те, що ще у 2016 р. експорт брухту до Молдови не перевищував 0,6 тис. т, стрімке зростання поставок у 2017-2018 рр. свідчить про використання невизнаних територій Молдови як зручної «гавані» для нівелювання вивізного мита, оскільки для місцевих металургійних підприємств усі супутні видатки повною мірою компенсуються прямими субсидіями. Очевидною є практика недобросовісної конкуренції, яка послаблює ефект від дії в Україні вивізного мита на брухт.

Однак дана проблема носить локальний характер, тоді як наразі галузь зіштовхнулась з рядом істотних викликів, які можуть докорінно змінити поточний баланс заготівлі та споживання брухту чорних металів в Україні. Це передусім:

  • ­продовження військової агресії РФ на Сході країни та, відповідно, Операції об’єднаних сил (ООС), що формує передумови для подальшої мілітаризації економіки й зростання внутрішнього попиту на продукцію ГМК;
  • ­розгортання торгових війн між основними учасниками світового ринку, у зв’язку з чим стрімко зросли бар’єри для експорту металів з України на ринки США, ЄС і ряду інших країн;
  • ­стрімкі темпи зростання імпорту чорних металів в Україну, що створює загрозу витіснення вітчизняних металургів з внутрішнього ринку.

Роками накопичувані протиріччя між основними гравцями світового ринку металопродукції зрештою спричинили до розгортання світової торгової війни, початок якої пов’язують із введенням Сполученими Штатами ввізного мита в 25% на сталь 26 березня 2018 р. Цей захід практично миттєво призвів до ескалації протекціонізму у всьому світі в міру того, як інші великі країни-виробники сталі (передусім ЄС, Китай, Туреччина) почали запроваджувати обмеження на імпорт у відповідь. Так, країни ЄС уже 19 серпня 2018 р. запровадили глобальні тарифні квоти на металопродукції й встановили мито в 25% поза межами квоти. Таким же шляхом пішла Туреччина 17 жовтня 2018 року.

Необхідно зазначити, що торгівля чорними металами і виробами з них уже довгий час залишається чутливим питанням міжнародних економічних відносин, у зв’язку з чим низка торгових обмежень на відповідну продукцію українського виробництва діє впродовж тривалого періоду часу. Однак раніше ці заходи мали точковий характер і набували форми антидемпінгових обмежень щодо окремих виробників в країні. Принциповою відмінністю новітнього витка протекціонізму є його глобальний характер: всі обмежувальні заходи на чорні метали відтепер вводяться одразу відносно всіх виробників з усіх країн світу. Відтак вітчизняні виробники стають заручниками й супутніми жертвами боротьби між основними світовими виробниками металопродукції.

Вітчизняна комерційна дипломатія не впоралась із завданням вивести Україну з-під удару новими протекціоністськими заходами зі сторони провідних світових учасників ринку металопродукції. Не останню роль у цьому відіграла слабкість інституту торгового представництва в Україні, однак основний фактор – це істотний надлишок виробничих потужностей ГМК у світі. За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі, внаслідок подвоєння потужностей з виробництва металопродукції в Китаї у період буму 2005-2011 рр. вже у 2017 р. світові виробничі потужності ГМК використовуються лише на 75%.

У відповідь на цей виклик більшість країн намагаються обмежити імпорт (звідси й розгортання торгових війн) та розширити ринки збуту металопродукції для того, щоб відновити хоча б докризовий рівень завантаженості виробничих потужностей ГМК, який у середньому по світу сягав 86% в середині 2000-х років. За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі, в найближчі роки глобальний попит на сталь зростатиме всього на 1% на рік, відтак відновлення колишнього рівня завантаженості виробничих потужностей можливе за рахунок нарощення поставок до тих країн-виробників металопродукції, які не ввели обмежувальних заходів.

До таких країн належить, зокрема, Україна, де протягом останнього часу спостерігається стрімке зростання імпорту чорних металів та виробів з них порівняно з експортом. Так, обсяги імпорту в Україну продукції за кодами 72 та 73 за УКТЗЕД протягом січня-жовтня 2018 р. склали 20,7% від обсягів аналогічної продукції вітчизняного виробництва, яка пішла на експорт, тоді як ще у 2015 р. даний показник складав всього 13,4%. Зростання імпорту відбувається випереджальними темпами, особливо стрімко у січні-жовтні 2018 р. зростав імпорт чорних металів з Білорусі (156,1%), Туреччини (87,1%) і виробів з чорних металів з Китаю (60,4%).

Поряд з цим на увагу заслуговує ще одна важлива глобальна тенденція в ГМК, на якій наголошує Всесвітня асоціація виробників сталі, – металобрухт впевнено витісняє залізну руду як базову сировину у виробництві сталі. Кожна тонна обробленого брухту економить 1,5 т CO2, 1,4 т залізної руди та 740 кг вугілля; переробка брухту на сталь потребує лише 1/3 затрат енергії порівняно з виробництвом сталі з первинної сировини. Зазначені переваги у поєднанні зі стрімким зростанням обсягів легкодоступного брухту у світі уже найближчим часом обумовлять активне зростання попиту на нього зі сторони країн-світових виробників.

З огляду на зазначені проблеми і виклики глобального характеру, можна зробити наступні висновки:

  • ­припинення дії підвищеного вивізного мита на брухт чорних металів у січні 2019 року, як це передбачено діючим Законом №1455-VII від 12 липня 2016 року, матиме наслідком стрімке зростання обсягів його експорту внаслідок активної переорієнтації світових виробників металопродукції на брухт як основну сировину у виготовленні сталі;
  • ­зіштовхнувшись зі зростаючим дефіцитом брухту вітчизняної заготівлі українські металурги будуть змушені використовувати більш енерговитратну та дорожчу сировину для виробництва сталі, все більше втрачаючи позиції на зовнішньому і внутрішньому ринках, з яких їх швидко витіснятимуть іноземні конкуренти за умов загостреної конкурентної боротьби, спричиненої надлишком виробничих потужностей і розгортанням торгових війн.

Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки з метою визначення середньострокових перспектив заготівлі та експорту брухту чорних металів в Україні з огляду на поточний рівень експортних цін (324,1 дол. США/т) та наявні виклики продовження військової агресії проти України, розгортання торгових війн за доступ до сировини й ринки збуту готової продукції в металургійній галузі, проведено економіко-математичне моделювання в системі GTAP за наступними сценаріями:

  • Сценарій 1 – заборона експорту брухту чорних металів.
  • Сценарій 2 – підвищення вивізного мита на металобрухт до 58 євро/т, що еквівалентно 20% від середньої вартості експорту однієї тони брухту у січні-жовтні 2018 р.
  • Сценарій 3 – збереження дії вивізного мита на брухт на рівні 42 євро/т.
  • Сценарій 4 – повернення до вивізного мита на брухт на рівні 30 євро/т.
  • Сценарій 5 – повернення до вивізного мита на брухт на рівні 10 євро/т.

Так, збереження вивізного мита на рівні 42 євро/т дозволить прискорити темп зростання ВВП на 0,04 в. п., насамперед завдяки незначному збільшенню виробництва чорних металів та скороченню імпорту брухту. Заготівля брухту залишатиметься на незмінному рівні, його експорт надалі незначно скорочуватиметься (-6,5%). Це дозволить дещо збільшити його внутрішні поставки (0,4%) й зберегти дефіцитність брухту на порівняно низькому рівні (1,9%). Коливання рівня зайнятості при цьому будуть вкрай незначними (0,02 в. п.).

При повній забороні експорту металобрухту зростання ВВП за рахунок цього заходу очікується на рівні 0,17 в. п. Якщо ціни на зовнішніх ринках перевищуватимуть внутрішні, заготівля брухту може скоротитись на 5,2%. Внутрішні поставки брухту зростуть на 11,1%, що дозволить повністю подолати його дефіцит й забезпечити зростання рівня зайнятості на 0,19 в. п.

За умови зниження ставки вивізного мита на брухт до 30 або 10 євро/т спостерігатимуться негативні наслідки для вітчизняного ГМК та національної економіки України в цілому. Разом з цим, активізація розглянутих у ІІ розділі глобальних викликів та загроз може призвести до запуску важкопрогнозованих наслідків руйнації металургійної галузі України, аналіз впливу якої потребує подальших досліджень.

Оптимальними вбачаються результати, які виходять із збереження мита на рівні 20% від вартості брухту, що на даний час становить 58 євро/т. За таких умов очікується прискорення зростання ВВП на 0,13 в. п. в результаті  запровадження даного заходу. Заготівля брухту скоротиться лише на 0,7%, експорт – на 16,1%, внутрішні поставки зростуть на 3,6%, рівень дефіцитності металобрухту скоротиться до 0,5% від потреб металургійних підприємств. Рівень зайнятості очікувано збільшіться на 0,06 в. п.

Збереження мита на рівні 20% від вартості брухту додатково принесе близько 1,55 млрд грн бюджетних надходжень на рік (прямий фіскальний ефект від підвищення експортного мита (0,58 млрд грн) та податкові надходження від активізації діяльності в металургійній та суміжних галузях (0,97 млрд грн)).

Важливо відзначити, що прогнозні показники впливу експортних мит на макроекономічні показники національної економіки України передбачають запровадження заходу терміном не менш трьох років.

Таким чином, з врахуванням вищевказаного, вважається за доцільне встановлення спеціального мита в розмірі 58 Євро/т на експорт брухту чорних металів, що еквівалентно адвалерному миту на рівні 20%, на термін не менше 3 календарних років.

Запровадження відповідного заходу на середньостроковий період дасть вітчизняним металургам чіткий сигнал щодо послідовності регуляторної політики держави, дозволить виробникам впевнено спланувати та спокійно втілити плани з реформування і модернізації галузі у відповідь на новопосталі виклики.

Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття законопроекту є збереження дієвого механізму правового регулювання експорту металобрухту для зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку задля першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та забезпечення умов відбудови об’єктів інфраструктури.

Крім того, законопроект спрямований на подальшу стабілізацію ситуації в металургійній галузі та суміжних секторах, збереження існуючих та створення нових робочих місць, збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок підвищення експортного мита на металобрухт, а також створення більшої доданої вартості на території держави шляхом глибокої переробки дефіцитної сировини, утвореної на її території.

Загальна характеристика та головні положення

Законопроектом пропонується тимчасово, терміном на 3 роки, продовжити дію експортного мита на відходи та брухт чорних металів підвищивши його з 42 Євро/т до 58 Євро/т у зв’язку зі збільшенням вартості цієї сировини на зовнішніх ринках та відповідно втратою “обмежуючого” ефекту мита.

Реалізація запропонованого заходу має економіко-правове підґрунтя та не суперечить міжнародним зобов’язанням України. Діючі та пропоновані заходи з підвищення експортного мита на металобрухт повністю відповідають нормам міжнародного торгового права в рамках СОТ й інших міжнародних зобов’язань України щодо регулювання зовнішньої торгівлі.

Запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, який тривав з 26 листопада 2018 р. до 26 грудня 2018 р., зумовлює додаткові підстави для застосування нашою країною відповідних винятків з правил ГАТТ/СОТ.

До того ж, активне розгортання глобальної торгової війни надаватиме пріоритетності набагато актуальнішим міжнародним диспутам щодо подальшого формату світової торгівлі металами між основними країнами-виробниками. На користь України в цьому питанні зіграла й усталена світова практика: з 2010 р. різними країнами світу введено понад 25 заходів, які обмежують чи повністю забороняють експорт металобрухту. При цьому жодних торговельних суперечок в рамках СОТ ці заходи не спровокували.

З огляду на зазначене та враховуючи тимчасову анексію Криму, продовження військової агресії РФ на Сході країн, запровадження тимчасового військового стану та, відповідно, Операції об’єднаних сил (ООС), що формує передумови для подальшої мілітаризації економіки й зростання внутрішнього попиту на продукцію ГМК, запровадження подальших обмежень на експорт брухту чорних металів з України повною мірою відповідає положенням Статті XXI(b)(iii) ГАТТ «Винятки з міркувань безпеки», в якій наголошується, що ніщо в Угоді ГАТТ не повинно тлумачитися «як перешкода будь-якій стороні у здійсненні будь-яких дій, які вона вважає необхідними для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки, що вживаються під час війни чи інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах».

При цьому тимчасове підвищення вивізного мита на брухт чорних металів відповідає основним критеріям застосування статті XXI(b)(iii) ГАТТ та інших положень системи угод СОТ, а саме:

  • є економічно обґрунтованим з точки зору зростання потреб підприємств оборонної галузі, а також необхідності відбудови об’єктів інфраструктури;
  • запроваджується в умовах зовнішньої військової агресії та анексії частини території України;
  • є недискримінаційним, оскільки передбачається, що ставка експорту розповсюджується на експорт брухту чорних металів до будь-якої країни;
  • носить тимчасовий характер, що безпосередньо пов’язаний з існуванням загрози національній безпеці.

Крім того, вказаний захід не порушує Угоди про асоціацію з Європейським союзом, адже Статтею 36 «Загальні винятки» чітко визначено, що «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі Статтями XX та XXІ ГАТТ/СОТ та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди і є її невід’ємною частиною».

Відповідно, зазначене положення у рамках системи Угод СОТ та Угоди про асоціацію з ЄС надає право Україні запроваджувати будь-які регуляторні заходи, які вона вважає необхідними для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки, зокрема, під час війни чи інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах.

Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту забезпечить додаткові надходження до бюджету у вигляді експортного мита та створення умов безперебійного постачання на вітчизняні металургійні підприємства доступної сировини, що сприятиме виробництву металопродукції з більшою доданою вартістю. Реалізація положень законопроекту, за експертними оцінками, додатково принесе близько 1,55 млрд грн бюджетних надходжень на рік (прямий фіскальний ефект від підвищення експортного мита (0,58 млрд грн) та податкові надходження від активізації діяльності в металургійній та суміжних галузях (0,97 млрд грн)).

Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту

Прийняття законопроекту сприятиме зниженню дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку та забезпеченню першочергових потреб підприємств оборонної галузі, відновленню інфраструктури.

Крім того, наявність доступної сировини на внутрішньому ринку сприятиме безперебійному функціонуванню вітчизняної металургійної промисловості, а, отже, збереже робочі місця в реальному секторі економіки, забезпечить додаткові податкові і митні надходження до бюджетів всіх рівнів.

Так, за оцінками експертів, запровадження експортного мита забезпечить більш ефективний перерозподіл вивільнених ресурсів на користь вітчизняної металургійної промисловості та сприятиме активізації переробного виробництва в металургійній та машинобудівній галузях, військово-промисловому комплексі, що призведе до додаткового зростання ВВП України на 0,13 в. п. та створення близько 2,6 тис. додаткових робочих місць.

Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1