Скасування мит на українську сталь: das ist fantastisch, але давайте ще

За останні кілька тижнів українському уряду вдалося досягти домовленості про виключні умови торгівлі з країнами Євросоюзу, Великобританією, Канадою та США. Партнери погодились підтримати економіку України, скасувавши на рік ввізні мита та тарифні квоти на нашу продукцію.

UAprom дізнавався, який вплив ці рішення матимуть на підприємства гірничо-металургійного комплексу країни. Експерти одностайні - вони трохи покращать становище українського бізнесу. Проте про реальну допомогу можна говорити лише в разі довгострокової лібералізації торгівлі.

нас ...
Скасування мит на українську сталь: das ist fantastisch, але давайте ще

Повна лібералізація

Наприкінці квітня уряд Великобританії оголосив про чергові заходи з підтримки України у її боротьбі проти російської агресії, серед яких – рішення тимчасово скасувати всі ввізні мита та тарифні квоти на товари українського виробництва. Таким чином Лондон відреагував на прохання Києва про економічну підтримку.

Згодом про лібералізацію торгівлі з Україною повідомили й інші партнери. Зокрема, Європейська комісія також погодилась призупинити дію імпортних мит на весь український експорт до Європейського Союзу. Більше того, в ЄС тимчасово відмовляться від усіх антидемпінгових та захисних заходів щодо експорту української сталі.

«Це допоможе полегшити скрутне становище українських виробників та експортерів в умовах військового вторгнення Росії», - зазначили в ЄК.

Скасування 25%-го мита на сталь та продукцію з неї для України погодила Адміністрація президента США Джо Байдена. Свою підтримку Україні запропонувала й Канада, повністю скасувавши ввізні мита на український імпорт в рамках угоди про зону вільної торгівлі.

Усі заходи, запропоновані партнерами, діятимуть протягом 12 місяців з моменту набуття чинності, водночас їх дія може бути додатково продовжена.

Шанс для металургів

Металургійним підприємствам України традиційно доводилося більше покладалися на зовнішні ринки, постачаючи закордон до 80% своєї продукції. Тож скасування мит та квот, хоч і тимчасове, матиме позитивний ефект на діяльність гірничо-металургійного сектору, який зараз потерпає від втрати частини потужностей та логістичних проблем.

Минулого року сумарно на ринки ЄС, США, Канади та Великобританії Україна відвантажила 8,8 млн т чорних металів на загальну суму близько 6,5 млрд дол. Це приблизно половина від загального експорту сталі, який склав майже 19 млн т. вартістю 13,7 млрд дол.

Значну частину експорту в ці країни займають напівфабрикати. Наприклад, основна стаття продажів в США – це чавун, якого у 2021 році відвантажили 1,7 млн т. на суму близько 0,9 млрд дол. Водночас експорт прокату до США був майже відсутній – близько 15 тис т. До країн ЄС українські металурги продали близько 2,6 млн т. прокату на 2,5 млрд дол, тоді як експорт напівфабрикатів склав 1,9 млрд дол., чавуну – майже 0,5 млрд дол., феросплавів – 0,55 млрд дол.

Саме мита та квоти суттєво обмежували продажі готової продукції до цих країн. Тому тимчасове їх скасування дозволить українським металургам продавати більше продукції з вищою доданою вартістю, зокрема плаского та довгого прокату. Вона до того ж є більш дорогою, зазначив у коментарі UAprom директор «Укрпромзовнішекспертизи» Володимир Власюк.

Наразі в Україні значно зменшилась пропозиція плаского прокату через зупинку виробництва на маріупольських комбінатах Азовсталь та ММКІ, що зазнали значних руйнувань від ракетних обстрілів російської армії та не контролюються законними власниками – Групою Метінвест. Із частковим завантаженням працює Запоріжсталь, яка виробляє холоднокатаний рулон. Натомість виробники плаского прокату – Каметсталь, «АрселорМіттал Кривий Ріг», Дніпровський метзавод (ДМЗ) – зберегли свої потужності.

З огляду на це Україна «зможе скористатися відміною мита в більшій мірі для довгого прокату, ніж для плаского. Тобто в перспективі зможемо експортувати більше арматури, катанки, можливо, квадратної заготовки», - вважає Власюк.

Основним ринком для українських металургів залишиться ЄС, значною мірою завдяки тому, що логістика у цьому регіоні є сухопутною. За оцінкою Власюка, мова може йти про збереження обсягів постачання плаского прокату на рівні 2 млн т. та збільшення відвантажень довгого прокату на 0,5 млн т. на додачу до минулорічних 0,5 млн т.

Натомість торгівля з США, Канадою та Британією залишатиметься обмеженою в першу чергу через блокування українських портів і відсутність адекватного доступу до морської логістики. Втім, Україна все ж має можливість збільшити експорт на ринки трьох країн як плаского, так і довгого прокату – із минулорічного показника у 150 тис т. до 350 тис т., вважає Власюк.

«Це буде непоганою підтримкою для тих виробників, що зараз працюють в Україні», - додав він.

Які плани у виробників

Українські компанії вже привітали такі дії партнерів. Зокрема, Група Метінвест, якій належить Каметсталь та частково Запоріжсталь, зазначила, що скасування 25%-го мита в США допоможе українським виробникам наростити збут в Сполучених Штатах. «Ми розглядаємо можливість виходу на ринок США з квадратною заготовкою та зварною трубою, а також, залежно від кон'юнктури ринку, з катанкою та арматурою. Постачання в даний момент зможуть здійснюватися через польські порти», - йдеться в заяві групи.

АМКР, який за оцінками експертів, має шанси скористатися можливостями торгової лібералізації, не відповів на запит UAprom. Втім нещодавно компанія зробила кілька заяв, з яких випливає, що у найближчому майбутньому підприємство робитиме ставку на збільшення експорту залізорудного концентрату, який виготовляють із руди власного видобутку. У металургійному виробництві АМКР задіяна одна домна із трьох (до 20% від загальної потужності). Підприємство виготовляє лише товарний чавун. З огляду на це деякі експерти припускають, що бізнес-стратегія міжнародної корпорації Arcelor Mittal в Україні деградує до сировинної.

ДМЗ, який також має потужності для виробництва довгого прокату, перебуває в режимі консервації. На підприємстві працює лише коксохімічне виробництво.

Компанія «Інтерпайп», яка спеціалізується на виробництві безшовних труб та залізничних коліс, в свою чергу, висловила сподівання вже найближчим часом відновити постачання своєї продукції на ринок США.

Інший виробник труб із нержавіючої сталі, «Сентравіс», зазначив, що скасування захисних заходів у ЄС дозволить компанії «здійснювати необмежений за обсягом експорт своїх труб» до Європи. Скасування ж мита в США, за оцінкою керівника з продажів на ринку Америки Юрія Дінца, матиме вплив на продаж холоднодеформованої продукції «Сентравіс». «Тому основний ефект в обсягах ми очікуємо на таких сегментах як Boiler tubes, Heat-exchanger tubes, Auto, Instrumentation tubes», - зазначив він в коментарі UAprom.info. 

Раніше експорт українських виробів зі сталі, серед яких труби та колеса, також суттєво обмежувався високими митними ставками у країнах Європи та Північної Америки.

Чи повернуть мита?

Повне скасування мит є суттєвою допомогою українській економіці, яка страждає від зниження попиту, руйнувань виробничих потужностей та інфраструктури. Проте можливість здійснювати безмитну торгівлю мала б значно сильніший ефект, якби виробники з України могли користуватися нею не один рік, а значно довше.

Зокрема, скасування мит у поєднанні з відмовою від практики квотування на українську сталь в ЄС дозволить збільшити експорт металу в Європу на 30-40%, вважає економіст Олексій Кущ. «Але проблема в тому, що ці заходи пропонуються тільки на рік», - сказав він в коментарі UAprom.

Мінімальний бізнес-цикл, необхідний для освоєння нового ринку, за його словами, триває приблизно 5 років, тому преференційний режим торгівлі теж краще вводити на 5-15 років. Тоді це сприятиме структурній перебудові економіки.

«Якщо Україні вдасться вийти на формат торгівлі – "все крім зброї", коли наші товари без мит продаватимуться на ринках Європи, США, та Британської співдружності, то це буде серйозний поштовх для розвитку нашої металургії. Але якщо (мита скасують лише – ред.) на рік – то ми сумарно зможемо зекономити 200 млн дол., що також непогано, але не вирішує структурних проблем, з якими ми зіштовхнулися», - зазначив експерт.

Довготривале скасування мит стимулюватиме інвестиції у нові потужності та створить можливості для поглиблення переробки «навіть в наших умовах», - додав Власюк.

Дотискати це питання має торгова дипломатія, вважає керівник CMD Ukraine Ігор Гужва. Він нагадав, що в США окрім 25%-го мита, яке адміністрація Байдена скасувала для України, діє ще низка антидемпінгових мит, введених ще в середині 90-х років минулого століття. Зокрема, для арматури діє ставка у розмірі 41,69%, гарячекатаного рулона – 90,33%, гарячекатаного вуглецевого прокату не в рулонах – 237,91%.

«Вони стосуються діяльності всіх металургійних підприємств. Тому треба надалі говорити про повне, а не тимчасове скасування і 25%-го "мита Трампа", й інших захисних заходів», - каже Гужва.

Аналогічна переговорна позиція має бути і по відношенню до партнерів в ЄС, Британії, Канаді. «В умовах війни безмитна торгівля це приємний бонус. Вона не спричинить значного зростання експорту – в кращому випадку ми зможемо забезпечити минулорічні обсяги. Однак якщо ліберальний режим торгівлі зберігатиметься довше, то у наших металургів будуть гарні перспективи, в першу чергу, на ринку ЄС. Тут і з логістикою простіше, і частина ринку звільняється, оскільки діють санкції проти російського металу», - каже Гужва.  

Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1