Минулий тиждень в українській економіці запам’ятається оптимістичним консенсус-прогнозом Міністерства економічного розвитку та торгівлі щодо перспектив розвитку України на найближче майбутнє, надіями на скорочення зовнішнього боргу, а також розривом між доходами та видатками українців та ростом кількості громадян, що отримали статус електронного резидента Естонії.
Консенсус-прогноз на найближче майбутнє, опублікований минулого тижня Міністерством економічного розвитку та торгівлі, розраховувався на основі матеріалів та опитувань експертів Мінекономіки, Міністерства фінансів, Національного банку України, наукових установ та незалежних дослідницьких центрів та інвестиційних компаній від березня 2018 року. Згідно з оцінками експертів, у поточному році українська економіка розвиватиметься швидше – зростання валового внутрішнього продукту у 2018 році передбачається на рівні 3,2% при інфляції в 9,7%, у 2019 році зростання ВВП незначно сповільниться до 3,1%, а у 2020 році знову прискориться до 3,3%. Щодо рівня інфляції у середньостроковій перспективі експерти висловлюються досить оптимістично – на їхню думку, інфляція у 2019 році складе 8%, а у 2020 році – 6,8%. У 2021 році опитані експерти очікують зростання ВВП до 4% при зниженні інфляції до 6,4%. До речі, за січень-лютий індекс інфляції в Україні склав 2,4% проти 2,1% за аналогічний період минулого року, а найбільше – на 3% подорожчали продукти харчування.
Нагадаємо, що за 2017 рік фактична інфляція прискорилася до 13,7% і перевищила всі озвучені на початку року прогнозні показники. Це прискорення відбулося не в останню чергу завдяки різкому збільшенню мінімальної заробітної плати, яке без належного забезпечення товарами та послугами посилило інфляційний тиск. Експерти прогнозують, що мінімальна зарплата в Україні у найближчі роки і далі зростатиме – вони передбачають, що у 2019 році середньорічна мінімальна зарплата збільшиться до 4600 гривень на місяць, а у 2020 році зросте до 5400 грн на місяць. Нагадаємо, що з січня 2018 року мінімальна зарплата в Україні складає 3723 гривні, а у другій половині поточного року вона має всі шанси зрости до 4100 гривень на місяць. Вочевидь, на фоні цих очікувань консенсус-прогноз дуже песимістично оцінив курс гривні до американського долара – у 2018 році він може становити від 27 до 30 гривень за долар залежно від оптимістичного чи песимістичного сценарію розвитку подій. У наступному році гривня слабшатиме – її курс до долара прогнозують на рівні 28 або 34 грн залежно від сценарію розвитку подій. Цікаво, що експерти консенсус-прогнозу очікують падіння прямих іноземних інвестицій в Україну – на їхню думку, до кінця поточного року інвестори виведуть з України близько 2,6 мільярда доларів, а у 2019 році показник виведених інвестицій сягне 3,3 мільярда доларів.
Консенсус-прогноз Міністерства економічного розвитку і торгівлі також передбачає зростання середньої зарплати українців – за його даними, у 2018 році середня зарплата складе 8800 грн на місяць, у 2019 році – 10400 гривень, у 2020 році – 11850 гривень, а у 2021 році – 13440 гривень на місяць. Натомість зростатимуть і житлово-комунальні тарифи: за прогнозом, протягом наступних трьох років природний газ дорожчатиме на 20% щорічно. Гаряча вода і опалення у 2019 році подорожчають на 10%, у 2020 році – на 11%, а у 2021 році – на 20%. Ціна електроенергії у 2019 році збільшиться на 22,5%, у 2020 році – на 15%, а у 2021 році – на 20%.
Окремим пунктом для української економіки є зовнішній борг, який на сьогодні складає 72% ВВП України. Минулого тижня під час години запитань до уряду в парламенті міністр фінансів України Олександр Данилюк повідомив, що уряд за 2 роки планує скоротити державний борг до 60% від ВВП. За його словами, рівень боргу вже було знижено з 81% у 2016 році до 72% від ВВП на кінець 2017 року, і теперішня влада продовжує скорочувати борги, нагромаджені попередньою владою. Тим часом, у березні Україна витратила на обслуговування боргових платежів 1,4 мільярда доларів США, що український прем’єр-міністр Володимир Гройсман назвав «надзвичайним навантаженням». Обслуговування зовнішнього боргу скорочує золотовалютні резерви держави – вони зменшуються четвертий місяць поспіль. Так, у березні 2018 року вони скоротилися на 1,2% – до 18,191 мільярда доларів, у лютому – на 0,2% до 18,44 мільярда доларів, а за січень поточного та грудень минулого року зменшилися на 2% та 1% відповідно. Це скорочення могло бути ще більшим, якби не Національний банк, який активно купував валюту під час зміцнення гривні та лише у березні придбав до резервів на міжбанківському ринку 510 мільйонів доларів. Така купівля, а також випуск Мінфіном облігацій внутрішньої державної позики є єдиним джерелом поповнення валютних резервів в умовах відсутності кредитування з боку Міжнародного валютного фонду та інших фінансових організацій.
Ще одною цікавою економічною новиною минулого тижня стало різке зростання чистого продажу валюти українцями. За даними Національного банку, у березні чистий продаж валюти населенням зріс майже в 6 разів – з 18,6 мільйона доларів у лютому до 104,9 мільйона доларів. Загалом на ринку України населенням за березень було придбано у банків та фінансових компаній 715,8 мільйона доларів, а продано – 820,7 мільйона доларів. Причини такого стану частково ілюструють дані Державної служби статистики щодо доходів та видатків українського населення. Минулого року українці заробили 2,48 трильйона гривень, що більше порівняно з 1,99 трильйона гривень у 2016 році. Натомість лише 42,1% з цієї суми складає заробітна плата – приблизно 29% в структурі доходу складають соціальні виплати від держави, а 21% надходжень отримано за рахунок відсотків за депозитами, доходів від цінних паперів та здачі майна в оренду. Обсяги ж і структура видатків населення ще цікавіша – минулого року населення України витратило 2,54 трильйона гривень, або на 69 мільярдів гривень більше, ніж заробило. Ще більше вражає структура видатків – 92,2% витрат припадає на харчування та різноманітні послуги, в тому числі житло та комунальні сервіси. Службовці Держстату пояснюють перевищення доходів над видатками витратою заощаджень на поточні потреби, однак тут варто нагадати, що українці стали отримувати більше переказів з-за кордону – лише позаминулого тижня ми повідомляли, що за 2017 рік українці, що працюють у Польщі, перерахували додому понад 12 мільярдів злотих, що складає приблизно 3-4% українського ВВП, а загалом минулого року в Україну надійшло 9,3 мільярда доларів приватних переказів, що більш ніж у 4 рази перевищує розмір прямих іноземних інвестицій в Україну за цей же період.
Зі згаданої вище статистики напрошується сумний висновок – українці не можуть заробити в легальному секторі національної економіки достатньо коштів навіть на забезпечення першочергових потреб і мусять або шукати щастя у тіньовій економіці, або ж їхати за кордон та долучатися до колективних інвестицій в Україну, підтримуючи свої родини за допомогою переказів. Частково це підтверджують дані Естонії про використання електронного громадянства, яке дає право вести бізнес у цій країні. Лідерами з використання цієї системи є саме українці – електронне громадянство Естонії отримав 2131 українець, а загалом ними зареєстровано 423 фірми. І це незважаючи на те, що ця країна не є офшором, а податкове навантаження на компанії є істотно вищим, ніж в Україні.