Минулого тижня головними новинами для української економіки були конкретні терміни відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом, офіційна пропозиція Європейського союзу про надання 1 мільярда євро макрофінансової допомоги, несподіване зміцнення української національної валюти та багато показників, які свідчать про зростання та динамічність українського бізнесу.
Про строки поновлення кредитування України Міжнародним валютним фондом в інтерв’ю журналові «Новое время» дуже оптимістично висловився його представник в Україні Йоста Люнгман. За його словами, четвертий перегляд програми розширеного фінансування МВФ може бути здійснений навіть до травня, якщо українська влада зможе продемонструвати прогрес у здійсненні необхідних для цього реформ вже у найближчі два місяці. Йоста Люнгман нагадав, що на сьогодні не виконані три параметри для перегляду – ухвалення закону про незалежний антикорупційний суд, реформа енергетичного сектору та забезпечення фіскальної політики, яка була б спрямована на досягнення цілей програми. У другому параметрі, на думку представника МВФ, ключовим питанням є ціна на газ для домогосподарств, яка повинна бути такою ж, як платять імпортери, оскільки різні ціни на газ на одному і тому ж ринку стають причиною корупції. Від себе додам, що реальний ефект від єдиної ціни на газ буде тільки тоді, коли ця ціна буде єдиною без жодних винятків як для домогосподарств, так і для релігійних організацій, які сьогодні в Україні купують газ приблизно вдвічі дешевше, ніж населення. Тоді не буде ніяких зловживань, а конкуренція на ринку збалансує тариф, як це сталося нещодавно на ринку газу для підприємств.
Йоста Люнгман також підкреслив, що Україні зараз варто сфокусуватися на структурних реформах та економічному зростанні, яке дало б можливість підвищити зарплати та життєві стандарти в країні. На його думку, для реформ є достатньо часу, оскільки до парламентських та президентських виборів є більше року. «Можемо говорити про більш високе зростання в 2018 році, передумови якого закладені у тому числі і в 2017 році. Однак навіть зростання в 3-3,5% недостатнє для того, щоб в українців реально зросла якість життя, а країна наздогнала своїх західних сусідів. Україна в 2014-2015 роках втратила майже 20% ВВП, і це треба відновити», – наголосив представник МВФ та додав: «Озвучу вже наведений мною раніше аргумент: зростання зарплат має відбуватися пропорційно зростанню продуктивності. Якщо ж зарплати будуть зростати, а продуктивність ні, то це ніяк не буде сприяти створенню стабільного економічного середовища в Україні».
Що ж до офіційної позиції фонду відносно кредитування України, то вона залишається незмінною – 10 березня на щотижневому брифінгу у Вашингтоні речник МВФ Джеррі Райс заявив, що МВФ продовжує вести діалог з українською владою в рамках програми розширеного фінансування, але наразі не визначив дату відправки до України місії, яка б оцінила виконання Україною умов для отримання чергового траншу. «З цього питання рішень наразі не ухвалено», – заявив Джеррі Райс та додав, що дискусії з українською владою з цього приводу ще триватимуть протягом кількох найближчих тижнів. Натомість вимоги МВФ розкритикував президент України Петро Порошенко, який в інтерв’ю газеті Financial Times заявив, що міжнародні донори не можуть диктувати Україні закони, а вимоги МВФ та Венеціанської комісії в частині закону про антикорупційний суд та впливу міжнародних організацій на призначення суддів порушують українську Конституцію. Президент також зазначив, що реформи в країні тривають, але визнав, що багато українців не відчувають ефекту від реформ через зростання цін, девальвацію та попереднє подорожчання газу на вимогу МВФ.
Тим часом, Європейська комісія затвердила офіційну пропозицію Україні щодо нової програми макрофінансової допомоги на суму до 1 мільярда євро для підтримки економічної стабілізації та структурних реформ. Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс заявив, що ця пропозиція свідчить про зобов’язання ЄС щодо солідарності з Україною. У пропозиції немає прив’язки до кредиту МВФ, але є інші обов’язкові умови. «Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Включені у Меморандум про взаєморозуміння, вони будуть враховувати заходи, які залишаються невирішеними з попередньої програми, і включатимуть кроки з посилення боротьби з корупцією", – зазначили у Єврокомісії. Щоправда, для отримання коштів ця програма ще має бути затверджена Європарламентом – українське Міністерство фінансів розраховує, що це станеться вже у червні. Як повідомив міністр фінансів Олександр Данилюк, ця програма буде короткою та триватиме до 2019 року, але основною передумовою виділення коштів за нею все-таки є прогрес України в програмі МВФ.
Важливою подією короткого фінансового тижня (через святкування Міжнародного жіночого дня банківська система працювала тільки 5-7 березня) стало істотне зміцнення української національної валюти – за три дні курс гривні на міжбанківському ринку виріс з 26,61 до 26,04 гривні за долар США. Учасники ринку прогнозують, що після довгих вихідних гривня ще зміцниться завдяки великим обсягам експортної виручки, що очікують на продаж, та купівлі гривні для придбання облігацій внутрішньої державної позики України з підвищеною завдяки зростанню облікової ставки на позаминулому тижні доходністю, і деякі експерти вважають можливим курс навіть на рівні 25,5 гривні за долар. Для Національного банку така ситуація – добрий шанс поповнити золотовалютні резерви, які минулого місяця скорочувалися через виплати за зовнішніми боргами.
Минулого тижня в Україні також було опубліковано чимало показників, які свідчать про те, що українська економіка працює і розвивається. За інформацією Державної фіскальної служби, в Україні вдвічі порівняно з попереднім роком зросла кількість мільйонерів – доходи понад 1 мільйон гривень задекларували 742 особи. Зростають інвестиції в українські компанії, що працюють у сфері інформаційних технологій – згідно з даними венчурного фонду AVentures Capital, за 2017 рік в ІТ-фірми було інвестовано 265 мільйонів доларів, що на 231%, або втричі більше, ніж за 2016 рік.
33 українських компанії потрапили до рейтингу ТОП-5000 найдинамічніших компаній Європи за версією журналу Inc. Найвищу з українських компаній – 48-му позицію посіло ТОВ «Юджин» з рекордним зростанням у 3395,91% та річним доходом 17 мільйонів доларів. На другому місці – компанія Trade Commodity з 267-мим місцем у рейтингу, динамікою зростання майже 1500% та річним доходом у 121,6 мільйона доларів. Семеро українців потрапили до щорічного рейтингу найбагатших людей світу, який складає американський журнал Forbes. Україна є привабливою для розвитку мобільних мереж четвертого покоління – під час другого аукціону з продажу частот під технологію LTE в діапазоні 1800 мГц бюджет держави отримав 5,434 мільярда гривень, а загальна сума плати за 4G-ліцензії склала майже 7,9 мільярда гривень. За останні 7 років Україна збільшила експорт зернових утричі – у 2017 році з держави було експортовано 41,8 млн. тонн зернових культур. За інформацією платформи відкритих даних Opendatabot, 35% власників українських компаній – жінки, а частка жінок-керівників в українських фірмах складає близько 30%.