Минулий тиждень в українській економіці запам’ятається істотним зростанням України в рейтингу простоти сплати податків, черговими заявами про необхідність ліквідації спрощеної системи оподаткування, офіційним повідомленням Міжнародного валютного фонду про статус роботи з Україною та зростанням промислового виробництва.
Покращення позицій України у рейтингу простоти оподаткування у дослідженні аудиторської компанії Price Waterhouse Coopers та групи Світового банку «Оподаткування 2018» без перебільшення можна назвати найголовнішим досягненням минулого економічного тижня. Адже у цьому рейтингу Україна підвищила свою позицію майже вдвічі, піднявшись на 43-тю позицію з 84-ї серед 190 країн світу. Як повідомив на презентації рейтингу партнер компанії «Прайс Уотерхаус Куперс Україна» В’ячеслав Власов, найбільший вплив на поліпшення результатів рейтингу показало зниження єдиного соціального внеску, яке мало вагомий позитивний вплив на загальне податкове навантаження в Україні. За даними дослідження, зараз податкове навантаження в Україні є нижчим, ніж у Європейському Союзі – 37,8%, тоді як у ЄС воно складає 40,5%, а в середньому по світу – 39,6%. Ще один позитив Україна показала у кількості податкових платежів на рік – станом на зараз їх лише 5, тоді як в середньому у світі їх 24, а в ЄС -12. Водночас проблемним моментом в Україні залишається подання податкової звітності – на її підготовку середньостатистичному підприємству необхідно витратити 327,5 години на рік, тоді як в Євросоюзі цей показник складає 161 годину, а середній показник у світі складає 240 годин. В’ячеслав Власов наголосив, що Україна продовжує програвати іншим країнам світу в правилах заповнення податкової звітності. Окрім того, за його словами, в інших країнах, розташованих вище за Україну в рейтингу, існує реальний електронний документообіг між бізнесом та фіскальними органами, а особистий кабінет платника податку не є простою поштовою скринькою.
Вочевидь, успіхи України у цьому податковому рейтингу спонукали керівництво Державної фіскальної служби до чергових заяв про необхідність ліквідації спрощеної системи оподаткування, популярної як серед малого та середнього бізнесу, так і великих підприємств, які використовують її для оптимізації податкових платежів. Так, минулого тижня в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна» виконувач обов’язків керівника української ДФС Мирослав Продан заявив, що малих підприємців потрібно поступово переводити на загальну систему оподаткування. За його словами, у розвинених країнах спрощена система оподаткування вводилася на перехідний період, аби бізнес став на ноги після кризи або економічних потрясінь, а в Україні, на його думку, цей перехідний період дещо затягнувся. «Давайте говорити відверто: спрощена система в нинішньому вигляді активно використовується великим бізнесом для мінімізації податків. Фактично, це остання лазівка в законодавстві. Сьогодні мінімізація податків у спрощеній системі набирає обертів, оскільки інших механізмів вже немає», заявив Мирослав Продан. На його думку, це «колосальне джерело мінімізації податків» варто ліквідувати, а справжні малі підприємці зможуть комфортно себе почувати і на загальній системі. «Ми працюємо над тим, щоб податкова звітність не відбирала у дрібних підприємців багато часу. Для цього розширюється функціонал, поліпшується якість сервісів, зручність Електронного кабінету платника. Вам не потрібно ходити до податкової, вдома є комп`ютер та інтернет – відправляйте всі дані через ваш "кабінет". Ми до цього прагнемо. І так обов`язково буде», – зазначив Мирослав Продан. Він також зауважив, що касові апарати або реєстрація всіх касових операцій через фіскальні мобільні пристрої є єдиним механізмом з наведення порядку в системі державних фінансів, тому одним із напрямків на майбутнє є їх стовідсоткове використання у роздрібній торгівлі. Чи знайдуть ініціативи фіскалів можливість втілення – покаже час, але в умовах України це буде дуже складно. Спрощена система оподаткування, що була впроваджена в Україні наприкінці 90-х років ХХ століття та стала поштовхом для розвитку малого і середнього бізнесу в Україні, сьогодні залишається єдиним способом оптимізації податкового навантаження та уникнення можливих санкцій від фіскальної служби. Проти її наявності довгий час виступає і Міжнародний валютний фонд, але досі ліквідувати її не вдається як через зусилля лобістів, так і через високий ризик соціального вибуху – адже «перекриття кисню» тим, хто ще залишається працювати в Україні, змусить бізнес або закритися, або продовжити податкову оптимізацію в тіньовому секторі економіки.
Тим часом, у сфері співпраці з Міжнародним валютним фондом, який є головним кредитором України, єдиним «свідченням прогресу» стала офіційна заява за підсумками роботи технічної місії фонду з обговорення проекту держбюджету-2018. З посиланням на постійного представника МВФ в Україні Йосту Люнгмана фонд заявив тільки одне – що обговорення з українською владою проекту бюджету країни на наступний рік буде продовжене задля того, аби забезпечити відповідність показника дефіциту бюджету в 2,5% ВВП, який було погоджено в програмі економічних реформ, узгодженій з МВФ. Тим часом, українське Міністерство фінансів щодо кредитування МВФ у 2018 році налаштоване оптимістично – міністр фінансів Олександр Данилюк в інтерв’ю Reuters повідомив, що на початку наступного року кредит фонду вдасться отримати після того, як «деякі проблеми будуть вирішені». Він також підтвердив, що Україна готується додатково позичити у наступному році 2 мільярди доларів на зовнішніх фінансових ринках. Ще одним джерелом зовнішнього фінансування може стати макрофінансова допомога Європейського Союзу – як повідомив 24 листопада український президент Петро Порошенко, Україна зможе у 2018 році претендувати на майже 1,8 мільярда євро такої допомоги, проте точний обсяг траншів та умови їх надання наразі не розголошуються.
Ще однією важливою новиною в українській економіці минулого тижня стала інформація про те, що в країні відновилося зростання промислового виробництва. За даними Державної служби статистики, у жовтні поточного року промислове виробництво зросло на 0,4% порівняно з жовтнем 2016 року. З інших новин тижня варто відзначити три дії Національного банку. Перша: заступник голови НБУ Катерина Рожкова під час виступу на відкритому засіданні ради Нацбанку назвала основні перешкоди відновлення повноцінного кредитування економіки українськими банками – неефективну судову систему та відсутність достатнього рівня захисту прав кредиторів. Другу заяву зробив інший заступник голови НБУ Дмитро Сологуб – у своєму інтерв’ю виданню «Економічна правда» він продемонстрував динаміку зростання цін на продукти харчування, назвавши продукт, який подорожчав за останній рік в Україні найбільше – це баклажани, ціна на які зросла на 439%. Третя дія Нацбанку – відкликання генеральної ліцензії на валютні операції у компанії «Абсолют Фінанс», що мала найбільшу мережу пунктів обміну іноземної валюти на території України.