Україна в цифрах: 23-27 жовтня

Погіршення інфляції, зростання тіньової економіки, найнижчий ВВП та вихід інвесторів – тиждень 23-27 жовтня для економіки України

Україна в цифрах: 23-27 жовтня

Минулий тиждень для української економіки надовго запам’ятається кількома значними подіями. Насамперед це перше за два останніх роки підвищення облікової ставки Національного банку України, яке стало офіційним визнанням зростання інфляції, а також підтвердження міжнародного рейтингу України від агентства Fitch разом із констатацією збереження найнижчого валового внутрішнього продукту серед країн Радянського Союзу та попадання України у ТОП-3 країн світу із найбільшим рівнем тіньової економіки.

Головною подією минулого тижня, безперечно, стало збільшення облікової ставки Національного банку України з 12,5% до 13,5% річних вперше за два останніх роки – досі облікова ставка, яка є основним індикатором для визначення вартості кредитів та депозитів у гривні, знижувалася або залишалася без змін. Стабільність облікової ставки довго підтверджувала, що з інфляцією в Україні все гаразд, і її зміна 27 жовтня навіть на 1 відсотковий пункт офіційно підтвердила, що інфляція зросла дещо більше, ніж очікувалось. Зрештою,  виконувач обов’язків керівника НБУ Яків Смолій чесно назвав у своєму коментарі причини такого рішення правління головного банку України: «Споживча інфляція у вересні 2017 року прискорилась до 16,4% у річному вимірі і перевищила траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в липневому інфляційному звіті. Це зумовлено, насамперед, прискоренням зростання цін на сирі продовольчі товари, підвищенням виробничих витрат, а також певним пожвавленням споживчого попиту». На його думку, інфляція надалі буде уповільнюватись до 12,2% на кінець 2017 року, що на 3% більше попереднього прогнозу в 9,1%. У 2018 році Нацбанк прогнозує її зниження до 6,5% у 3 кварталі 2018 року, а на початок 2019 року інфляція очікуватиметься на рівні 7,3%. Нагадаємо, що суттєве прискорення інфляції – до 16,2% сталося у вересні завдяки зростанню цін на продукти харчування, а в цілому на зростання інфляції вплинуло збільшення мінімальної заробітної плати до 3200 грн на місяць, а зараз ще вплине збільшення пенсій у зв’язку з ухваленням пенсійної реформи. Натомість Нацбанк не змінював облікову ставку, вочевидь, вважаючи, що ситуацію вдасться змінити – але не вдалося.

Водночас, незважаючи на інфляційні тренди, Національний банк продовжує вірити у зростання української економіки. Як заявив виконувач обов’язків голови НБУ Яків Смолій, головний банк України поліпшив прогноз економічного зростання держави з 1,6% до 2,2% у 2017 році. «Це пов'язано зі сприятливим впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, що знаходило відображення в кращих результатах економічної активності в більшості галузей у другому-третьому кварталах цього року, ніж очікувалося раніше», - сказав він. Окрім того, на думку НБУ, у 2018 - 2019 роках зростання ВВП прискориться до 3,2% і 3,5% відповідно. За словами Якова Смолія, основним двигуном економічного зростання в Україні залишиться приватне споживання, натомість «активізація споживчого попиту, збільшення інвестицій та потреби у зовнішніх джерелах поставок енергоресурсів і надалі сприятимуть зростанню імпорту». На його думку, буде зростати і експорт - завдяки очікуваному в наступному році поверненню металургійних підприємств до попередніх рівнів виробництва, сприятливій зовнішній кон'юнктурі і високим обсягам виробництва продовольства.

Крім корекції прогнозів відповідно до реальної економічної ситуації, Національний банк зробив ще одну чесну і відверту заяву – незважаючи на тривалі публічні запевнення керівників українського уряду та Міністерства фінансів про отримання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду «вже ось-ось», головний банк країни офіційно визнав, що очікувати так бажаний кредит у цьому році не варто. За словами Якова Смолія, Національний банк очікує два транші кредиту МВФ у 2018 році – один на 2, а другий на 1,5 млрд. доларів США, а разом із профіцитом зведеного платіжного балансу це дасть змогу збільшити міжнародні резерви України до 22,1 мільярда доларів станом на кінець 2018 року.

Другою за важливістю економічною новиною минулого тижня стало підтвердження довгострокового міжнародного суверенного кредитного рейтингу України рейтинговим агентством Fitch на рівні «В-» зі стабільним прогнозом. У офіційному прес-релізі агентства з цього приводу відзначено, що рейтинг України відображає обмежені можливості залучень на зовнішніх ринках, великий державний борг і уповільнені структурні перетворення, а також слаборозвинений банківський сектор і політичні ризики. До загальної відносної слабкості банківської системи аналітики Fitch додали непередбачуваність зобов’язань держави через значну її присутність на ринку (на рівні 56% сектора), а політичні ризики обумовили потужними приватними інтересами, розкольними політичними силами, зростанням популістських голосів та повільним відродженням після глибокої кризи.

Висновки Moody’s щодо економічного стану в Україні дещо розширив директор банківської групи Moody’s Investors Service Ярослав Совгіра. Виступаючи на одному з банківських форумів у Києві, він заявив, що його агентство вважає, що український банківський сектор вийшов зі стану неплатоспроможності, але йому потрібно ще зменшувати рівень проблемних кредитів, який в Україні на сьогодні є найвищим у СНД та Східній Європі. Крім роботи з проблемними кредитами, рівень яких мав би знизитися до 50% у 2018 році, Moody’s вважає одним з основних викликів також реформу державних банків.

Водночас Ярослав Совгіра повідомив ще одну песимістичну новину – агентство Moody’s вважає, що ВВП на душу населення в Україні у 2017-2018 роках залишатиметься найнижчим серед країн СНД, або на рівні у трохи більше ніж 2000 доларів. «Якщо ВВП на душу населення такий низький, то це означає, що населення продовжує залишатися дуже бідним», - заявив він та підкреслив, що, за даними Moody's, у Росії ВВП на душу населення в наступних роках буде понад 10 тис. доларів, у Казахстані - понад 8 тис. доларів, у Білорусі - понад 6 тис. доларів, в Азербайджані - понад 4 тис. доларів, у Вірменії наблизиться до 4 тис. доларів. «Я спеціально дивився ВВП України за кращих часів: в 2008 році номінальний ВВП у доларах був близько 8 тис. доларів, а в 2013 - близько 4 тис. доларів. Зараз 2 тис. доларів. Скільки має пройти років, щоб населення почало жити, як до кризи?» - зауважив представник Moody's.

Натомість у рівні тінізації економіки Україна – у трійці найрозвиненіших країн світу. Як повідомила українська газета «Дзеркало тижня» з посиланням на дані міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів (АССА), за підсумками 2016 року Україна посіла третє місце у списку країн із найбільшим рівнем тіньової економіки з показником у 45,16% від валового внутрішнього продукту. Перше місце у цьому списку посідає Азербайджан з рівнем тінізації економіки у 67,04%, а друге – Нігерія з тіньовою економікою у 48,37% від ВВП. В абсолютному вираженні рівень тіньової економіки в Україні за 2016 рік, за оцінкою АССА, склав 1,1 трильйона гривень при ВВП у цьому ж році 2,38 трлн. гривень і рівні надходжень до бюджету в 595 млрд. гривень. Такий високий рівень зумовлений, з-поміж іншого, високим рівнем корупції та зарегульованістю економіки, що не сприяє приходу підприємств працювати в Україну – і підтвердженням цього є виголошена на одному з інвестиційних форумів доповідь фінансового директора агрокомпанії Agrofusion про те, як йому заблокували будівництво заводу під приводом ліквідації дозвільного органу, вимагали 2 вантажівки документів для податкової перевірки та повернули 145 мільйонів гривень «автоматичного» відшкодування податку на додану вартість після втручання керівників Європейського банку з реконструкції та розвитку, бізнес-омбудсмена та керівників усіх можливих бізнес-асоціацій. Не дивно, що інвестори заморожують свої проекти в Україні – так, минулого тижня про намір законсервувати будівництво двох торгово-розважальних центрів у Харкові заявила голландська Multi Corporation, що збудувала та управляє найбільшим торговим центром Львова Forum Lviv. В таких умовах заяви прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про зростання економіки у 5-7% у 2019 році виглядають невиправним оптимізмом на кшталт «траншу МВФ вже сьогодні».

Водночас минулого тижня в економіці були і позитивні новини. Так, британська аутсорсингова асоціація Global Sourcing Association назвала Україну найкращою країною з аутсорсингу інформаційних технологій у 2017 році. Аграрії України готуються зібрати врожай зернових на рівні 62 мільйонів тонн – за даними Міністерства аграрної політики, цей врожай стане другим за величиною за всю новітню історію України. Життя триває, і ще не все втрачено?

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1