Україна в цифрах: 18-22 вересня

Успіх євробондів та міжнародна стурбованість, зростання виробництва та стан бізнес-клімату – тиждень 18-22 вересня для економіки України 

Україна в цифрах: 18-22 вересня

Головною подією минулого тижня для української економіки став успіх України на ринках зовнішніх запозичень. 19 вересня українське Міністерство фінансів успішно розмістило єврооблігації на 3 мільярди доларів під 7,375% річних з 15-річним терміном погашення. Це перший успішний випуск євробондів з часу економічної кризи та початку російської агресії 2014 року, а також реструктуризації українських запозичень на межі дефолту у 2015 році.

Як повідомив заступник міністра фінансів України Юрій Буца, 46% випущених облігацій викупили інвестори з США, 36% - з Великобританії а 16% - з континентальної Європи. 78% інвесторів, що придбали бонди – компанії з управління активами, а 15% - хедж-фонди. Цікаво, що нові українські єврооблігації користувалися неабияким попитом – за словами Юрія Буци, пікова сума заявок у книзі розміщення євробондів склала 9,5 мільярда доларів від близько 350 інвесторів. Успіх розміщення боргових зобов’язань високо оцінив український президент Петро Порошенко – на його думку, це «неймовірно позитивна оцінка інвесторами реформ, що відбуваються в Україні, коли кожен інвестор голосує своїм доларом за успіх реформ».

Більша частина зібраних коштів – майже 1,6 мільярда доларів піде на достроковий викуп єврооблігацій України з погашенням у 2019 та 2020 роках, згоду на який Міністерство фінансів отримало від інвесторів 18 вересня. Таким чином, другим позитивним моментом емісії 15-річних євробондів стало пом’якшення тягаря великих боргових виплат, найбільша сума яких припадає якраз на 2019-2020 роки, та розстрочення виплат на значно більший термін. Решту зібраної від емісії суми заплановано скерувати на фінансування дефіциту бюджету. Третім позитивним результатом успішного розміщення єврооблігацій може стати «зелене світло» для великих українських компаній, що потребують виходу на міжнародний ринок запозичень – високий попит на державні цінні папери підтверджує, що приватний бізнес теж може скористатися шансом та залучити потрібні для розвитку довгострокові кошти за ставками, нижчими за банківські кредити.

На цьому оптимізм від розміщення євробондів і завершується, бо одноголосної позитивної оцінки цього кроку, на жаль, не було навіть у експертному середовищі. І якщо політичні аналітики чи наближені до політики експерти просто висловлювали побоювання, що залучені кошти будуть банальним чином … нераціонально використані, то стурбованість міжнародних фінансових організацій насторожує. Так, керуючий директор Європейського банку з реконструкції та розвитку по Східній Європі та Кавказу Франсіс Маліж під час свого виступу на «Ukrainian Financial Forum 2017» в Одесі висловив глибоку стурбованість успішним розміщенням євробондів України. «Мене турбує дуже успішне розміщення єврооблігацій», - заявив він, зауваживши, що причиною його занепокоєння є те, що внаслідок припливу додаткових коштів без нефінансових зобов’язань послабиться тиск на владу для проведення реформ. «Послабиться тиск на реформи, почнеться передвиборча боротьба, опалювальний сезон, і реформи будуть відкладені до наступних виборів. Наше завдання – не допустити такого розвитку подій», - заявив Маліж. На його думку, тривожним сигналом на підтвердження цього стала відставка незалежної наглядової ради української державної компанії «Нафтогаз України» - 19 вересня іноземні члени ради Пол Ворвік, Маркус Річардс та Чарльз Проктор оголосили про своє звільнення через втручання уряду в процеси призначення керівників компаній-підрозділів «Нафтогазу», призначення звільнених з компанії осіб на посади в уряді та відсутності підтримки влади як головного акціонера щодо корпоративного управління, стратегії та змістовного затвердження фінансових планів компанії на 2017 рік.

Ще одну глибоку стурбованість ситуацією з розміщенням українських євробондів висловило рейтингове агентство Fitch. У спеціально випущеному з цього приводу прес-релізі його експерти висловили думку, що Україні важливіше не розміщати єврооблігації, а продовжувати співпрацю з Міжнародним валютним фондом. «Повернення України на міжнародний ринок позик знижує ризик рефінансування й збільшує резерви, підтримуючи суверенний кредитний профіль країни, а офіційні кредитори (головним чином МВФ) залишаються наріжним каменем як зовнішнього фінансування України, так і її прихильності реформам», - констатує Fitch. Ця заява теж свідчить про серйозне побоювання втрати контролю над українською владою з боку міжнародних інституцій – особливо на фоні констатації в цьому ж релізі, що успіх в розміщенні євробондів свідчить про прогрес влади в усуненні економічних дисбалансів, зміцнення макроекономічної політики країни та зниження ризиків повторних реструктуризацій боргу. Тим часом, новий представник Міжнародного валютного фонду в Україні Йоста Люндгман заявив, що в МВФ вважають, що Україна має «апетит на реформи», які б заохочували економічне зростання: «Останні три роки довели, що реформи є можливими, і Україна зараз не перебуває в режимі кризового менеджменту, економіка відроджується», а в українському Міністерстві фінансів стверджують, що працюють над тим, аби Україна отримала черговий транш кредиту МВФ до кінця 2017 року, хоч наявність ще одного мільярда доларів нині вже не така критична для українського платіжного балансу.

Тим часом, оптимізму до майбутнього України додають ще два показники. За інформацією Державної служби статистики, промислове виробництво в Україні в серпні 2017 року зросло на 2,2% порівняно з липнем цього ж року, враховуючи сезонні корективи. Порівняно ж із серпнем минулого року промислове виробництво зросло на 1,7%. Другим позитивним моментом стали показники фінансового сектору – за даними Національного банку України, за серпень 2017 року українська банківська система отримала чистий прибуток у 3,65 мільярда гривень, хоча січень-липень цього ж року сектор завершив зі збитком у 223 мільйони гривень. З’являється інтерес до купівлі банків – так, в.о. очільника Нацбанку Яків Смолій заявив, що інвестори з різних країн світу не тільки цікавляться придбанням українських банків, а й активно подають документи на погодження таких дій.

Тим часом, ситуація зі створенням сприятливого бізнес-клімату в Україні хоч і трохи покращилася, але залишається непростою. 18 вересня було оприлюднено результати дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату в Україні», яке проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Згідно з ними, 39% опитаних керівників малих і середніх підприємств України оцінили економічне середовище в державі негативно і лише 10% - позитивно, а решта дали нейтральні оцінки. Щоправда, змінилася причина негараздів: за даними опитування, найбільшою перешкодою для розвитку бізнесу керівники малих і середніх підприємств називають відсутність попиту на продукти та послуги – так вважає 59% опитаних. Несприятлива політична ситуація, яку називали головним гальмом розвитку ще у 2015 році, у цьому дослідженні за значенням змістилася на друге місце. Значна частина опитаних керівників переконана у зростанні свого бізнесу у найближчому майбутньому – 41% опитаних вважає, що фінансово-економічний стан їхніх підприємств покращиться вже у найближчі півроку, а 48% мають наміри розширити обсяги ведення бізнесу в наступні 2 роки. Це більше за частку підприємців, що очікували погіршення становища свого підприємства у піврічній перспективі (24%) або збиралися скоротити обсяги діяльності протягом двох років (8%).

Водночас дослідження підкреслило ще одну проблему з бізнес-кліматом – рівень довіри бізнесу до державної політики залишається низьким. Малі та середні підприємства скоріше вважають державу перешкодою для ведення бізнесу чи навіть ворогом бізнесу, ніж партнером. Кожен другий підприємець вважає, що органи влади створюють перешкоди для бізнесу – це більше, ніж у 2015 році, а майже половина опитаних вважає, що неформальні стосунки з представниками влади є запорукою успіху ведення справ в Україні. В такій ситуації і мрії прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про входження України до ТОП-40 країн світу в рейтингу Doing Business, і озвучені за підсумками успішного розміщення євробондів мрії міністра фінансів Олександра Данилюка про «інвестиційне цунамі» на приватизацію державних компаній та зростання ВВП на 6-7% щорічно виглядають, м’яко кажучи, не дуже переконливо…

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1