Головними подіями минулого тижня для української економіки стали підготовка та передача у парламент проекту державного бюджету на 2018 рік, офіційне оголошення умов отримання наступного траншу кредиту Міжнародного валютного фонду, відвертою розмовою, яку провели найвищі керівники України з представниками українського бізнесу, а також фінансові успіхи українських стартап-компаній.
Проект нового бюджету України на 2018 рік був затверджений урядом та переданий на розгляд Верховної Ради 15 вересня — тобто згідно із передбаченим законодавством графіком. Представляючи проект, прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що завдяки росту національної економіки фактичне зростання бюджету складе 15%. “Це перший бюджет країни, який перебільшить цифру в 1 трильйон гривень”, – заявив він. І це справді так — доходи зведеного бюджету України у 2018 році уряд очікує на рівні 1,1 трильйона гривень.
При розрахунках бюджетних показників український Кабінет Міністрів виходив з прогнозу зростання валового внутрішнього продукту у 2018 році на 3%, а рівня інфляції — у 7% замість 11% у поточному році. Дефіцит бюджету-2018 планується на рівні 2,4% ВВП. Курс долара до гривні, закладений у проект бюджету, складає 29,3 гривні за долар. У проекті передбачено збільшення мінімальної зарплати до 3723 грн на місяць, або на 16,3% порівняно з поточним рівнем у 3200 грн. Хоча цей рівень ще може змінитися — і в уряді, і в парламенті говорять про можливе підвищення мінімальної зарплати до 4000 гривень на місяць. Принаймні це заявив віце-прем’єр-міністр з питань соціальної політики Павло Розенко та найбільша парламентська фракція блоку Петра Порошенка. “Жодного негативу від підвищення заробітної плати ми не побачили. Тому таким курсом, я переконаний, влада піде і далі”, – заявив Розенко.
Проект держбюджету-2018 також передбачає збільшення видатків на оборону до 164,9 млрд. гривень, або до 5% від прогнозного ВВП, збільшення витрат на освіту до 217,5 млрд. грн, або на 18,3%, що включає підвищення зарплати вчителям на 25%, зріст витрат на охорону здоров’я на 11% до 112,5 млрд гривень. Видатки на соціальну допомогу буде збільшено на 4,3% – до 122,7 млрд гривень, причому 55,1 млрд гривень з цих коштів підуть на житлові субсидії. Окрім того, бюджет-2018 передбачає фінансування Пенсійного фонду на рівні 141 млрд гривень, яких має вистачити для проведення пенсійної реформи, яку у другому читанні планує схвалити парламент.
До речі, пенсійна реформа є однією з ключових вимог для отримання Україною чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду — принаймні, так було оголошено на традиційному четверговому брифінгу в штаб-квартирі МВФ 14 вересня. Як заявив офіційний речник та директор з комунікацій фонду Джеррі Райс, для завершення четвертого перегляду програми співпраці та отримання п’ятого траншу кредиту Україна має затвердити пенсійну реформу, прискорити приватизацію та показати реальні результати у боротьбі з корупцією. За його словами, важливою умовою продовження програми стане відповідність енергетичної та фіскальної політики передбаченим програмою МВФ показникам. Водночас Джеррі Райс не уточнив, коли саме місія фонду прибуде в Україну — за його словами, такий візит відбудеться “у найближчому майбутньому”, а точніше тоді, коли всі необхідні для перегляду заходи будуть виконані українською стороною.
Тим часом, замість місії МВФ до Києва завітав перший заступник голови фонду Девід Ліптон, який не лише провів переговори з українською владою та ознайомився з економічною ситуацією в Україні в контексті підготовки Світового економічного прогнозу, а й дав цікаве інтерв’ю місцевому Інтернет-виданню “Економічна правда”, у якому оцінив перспективи української економіки у світовому контексті. За його словами, світова економіка зміцнюється, і для України з огляду на це відкриваються значні можливості. На думку Ліптона, українська економіка вже зростає, проте Україна потребує набагато швидших темпів росту, аби наздогнати своїх європейських сусідів. Перший віце-керівник МВФ наголосив, що найважливіше для України зараз — зберегти прогрес та не зробити кроків, які б скасували реформи та повернули їх у зворотній бік, оскільки Україна раніше теж стабілізувала ситуацію, але не змогла стати країною зі стійким зростанням через те, що переривала реформи на половині шляху та дрейфувала назад, у той час як інші країни регіону йшли вперед. Водночас серед негативних чинників, які “можуть повернути Україну туди, де вона була три роки тому”, Девід Ліптон чомусь назвав … зростання заробітної плати у державному секторі та деяких галузях приватного сектора економіки, яке було “дуже високим” у порівнянні з поточною інфляцією. Такі думки, особливо на фоні масованого відтоку найкращих працівників на роботу за кордон (лише Польща за перші 6 місяців цього року видала українцям 95 тисяч робочих віз додатково до 770 тисяч українців, що легально задіяні тут), наштовхують на роздуми про те, що не всі рецепти реформ від головного кредитора України справді їй допоможуть. Тим не менше, до кінця 2017 року Національний банк очікує транш від МВФ у 2 мільярди доларів та ще 600 мільйонів євро підтримки від Європейської комісії — напередодні великих боргових виплат у 2019 році валюта Україні, на жаль, дуже потрібна.
У свою чергу, українська влада минулого тижня вирішила говорити не тільки з кредиторами України, а й, з тими, хто може зробити державу справді економічно незалежною — з бізнесом. 14 вересня президент України Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман та генеральний прокурор Юрій Луценко провели закриту зустріч з представниками великого українського бізнесу, на якій обговорили проблеми у стосунках між державою та бізнесом. Розмова тривала три години, і за її підсумками влада пообіцяла вирішити найголовніші проблемні питання — припинити силові дії на підприємствах, які добровільно видають документи у разі проведення слідчих дій, утворити Службу фінансових розслідувань замість ліквідованої податкової міліції та відібрати право на перевірки бізнесу іншими силовими структурами після старту її роботи, не чіпати спрощену систему оподаткування та продовжити роботу з дерегуляції економічної діяльності та валютної лібералізації, а також над судовою реформою. Якщо ці кроки будуть здійснені, працювати в Україні стане комфортніше. До речі, проблеми з бізнес-кліматом бачать і інші міжнародні організації. Так, під час щорічної зустрічі Yalta European Strategy президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті заявив: “Реформи не можуть бути самоціллю. Вони мають сприяти сталому розвитку України, але для цього треба демонтувати останні перешкоди для інвестування в країну. Якщо Україна хоче вийти із зони пітьми у зону світла, вона має зробити більше для захисту прав власності та активізувати боротьбу з корупцією”.
На завершення огляду — приємна інформація. За даними дослідження Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій, за перші 7 місяців 2017 року українські стартапи зібрали на міжнародних краудфандінгових платформах майже 2 мільйони доларів. З початку поточного року на майданчиках Kickstarter та Indiegogo українськими стартапами було запущено 35 кампаній, і 83% проектів успішно зібрали необхідні суми. В масштабах української економіки сума наче не дуже велика, проте успіх стартапів свідчить, що в Україні є чимало цікавих ідей, що матимуть успіх у світі, і якщо вони перетворяться у серйозні проекти та залишаться в Україні, економіка країни зростатиме. Але для цього треба зробити все те, про що говорилося вище…