Україна в цифрах: 4-8 вересня

Борги, інфляція та нові облігації, «євробляхамайдан» та інвестиційна привабливість – тиждень 4-8 вересня для економіки України.

Україна в цифрах: 4-8 вересня

Перший тиждень нового ділового та політичного сезону для української економіки відзначився зростанням річної інфляції та державного боргу України, успішним стартом підготовки до випуску нових єврооблігацій, які б мали полегшити тягар виплат за зовнішнім боргом у 2019 році, акцією протесту власників автомобілів з європейськими номерами та визнанням інвестиційної привабливості України поважними діловими виданнями.

Якщо говорити про інфляцію, то її рівень в Україні за останні 12 місяців у серпні істотно прискорився – за даними Державної служби статистики, цей показник зріс до 16,2% з 15,9% у липні. Водночас у серпні вперше у 2017 році було зафіксовано дефляцію на рівні -0,1%. Дефляція у серпні сталася здебільшого завдяки подешевшанню продуктів харчування (на 0,6%), одягу та взуття (на 2,4%) та побутової техніки (на 0,1%).

Другою важливою новиною минулого тижня стало збільшення сукупного державного боргу України, який у липні, за інформацією Міністерства фінансів, зріс на 1,39%, або на 1,05 мільярда доларів – до 76,06 мільярда доларів, або 1,971 трильйона гривень. При цьому прямий зовнішній борг за місяць зріс на 0,19 мільярда доларів – до 37,44 мільярда доларів, тоді як прямий внутрішній борг збільшився до 689,42 мільярда гривень. Ключовим фактором зростання державного боргу, за висновками експертів української інвестиційної компанії Dragon Capital, стало не стільки залучення кредитів міжнародних фінансових організацій (1 млрд. доларів кредиту Міжнародного валютного фонду та 600 млн. євро кредиту макрофінансової підтримки від Європейського Союзу), скільки проведена в липні додаткова емісія облігацій внутрішньої державної позики на 23 мільярди гривень для додаткового збільшення капіталу державного Приватбанку, який було націоналізовано наприкінці 2016 року. Ця емісія була проведена з огляду на те, що внесених при переході у державну власність у капітал Приватбанку коштів не вистачило на вирішення всіх проблем цього найбільшого банку України, залишених попередніми власниками. Щоправда, ці облігації більше можуть не випускати – Міністерство фінансів України офіційно заявило, що не має більше наміру емітувати облігації внутрішньої держпозики для докапіталізації державних банків, а отже, темп зростання боргу зменшиться.

Тим часом, українське Міністерство фінансів вже розпочало роботу над пом’якшенням боргового навантаження України на 2019-2020 роки, на які припадає найбільша частина виплат боргу держави. 7 вересня на сайті Ірландської фондової біржі з’явилася пропозиція Мінфіну викупити єврооблігації з терміном обігу до 2019 та 2020 років за рахунок випуску нових цінних паперів. В рамках оферти міністерство готове викупити всі єврооблігації 2019 року, що є в обігу, а максимальний викуп облігацій з погашенням у 2020 році обмежений сумою в 1,5 мільярда доларів. Ціна викупу єврооблігацій з погашенням в 2019 році встановлена ??на рівні 106% номіналу, в 2020 році - 106,75% номіналу. Разом з основною сумою інвесторам будуть виплачені нараховані відсотки. Термін пропозиції закінчується 15 вересня в 22:00 за лондонським часом. За інформацією аналітиків інвесткомпанії Dragon Capital, після оголошення умов викупу українські євробонди, що підлягають викупу, різко зросли в ціні, а дохідність 10-річних паперів України знизилась до рекордно низьких 7,13%. На думку аналітиків, це свідчить про позитивну реакцію ринку та можливість здешевити рівень запозичень. За даними міністерства, нині в обігу перебувають євробонди з погашенням у 2019 році на 1,822 млрд. доларів, а з погашенням у 2020 році - на 1,779 млрд. доларів. Нові ж облігації можуть мати термін обігу в 10-15 років. Додатковим стимулом для інвесторів може стати рішення Верховної Ради, яка 7 вересня звільнила від оподаткування всі операції нерезидентів з державними цінними паперами.

Пожвавлення ділової активності та зростання попиту на іноземну валюту минулого тижня призвели до суттєвого зниження курсу української гривні щодо долара США та європейських валют – на міжбанківському валютному ринку гривня втратила щодо долара 30 копійок за минулий тиждень, а на готівковому ринку курс продажу долара за гривні зріс з 25,7 до 26,4 гривні за долар через дефіцит готівкової валюти та одночасне скорочення продажу валюти населенням, яке традиційно відбувається при коливаннях курсу. На попит на готівкову валюту може також частково впливати інфляція та збільшення реальних доходів українців, а також урядові наміри збільшувати мінімальну зарплату – як повідомив міністр фінансів Олександр Данилюк, у проект бюджету на 2018 рік закладено істотне її підвищення – з 3200 до 3723 гривень на місяць.

Ще однією помітною подією минулого тижня стала акція протесту власників нерозмитнених автомобілів з іноземними номерами («євробляхами»), які 6-7 вересня заблокували для руху центральну частину Києва з вимогою скасувати обмеження на ввіз в Україну автомобілів лише з двигунами стандарту Євро-5 та дозволити легалізацію нерозмитнених автомобілів, а також припинити переслідування їхніх власників до ухвалення відповідної нормативної бази. Велика кількість нерозмитнених автомобілів створює істотні проблеми в Україні – від недоотримання коштів у бюджет до черг на західних кордонах, оскільки для легального руху українськими дорогами нерозмитнені авто мають регулярно вивозитися за межі країни. Додатковою проблемою нерозмитнених авто є відсутність їх страхування та обліку – Україна не знає, кому вони реально належать, що практично знімає відповідальність за можливі дорожні пригоди з участю таких машин. Після двох днів блокади центру Києва акція завершилася підписанням меморандуму між її учасниками та парламентським комітетом з питань податкової та митної політики, який зобов’язався підготувати відповідний законопроект. Як заявила в коментарі медіа голова комітету Ніна Южаніна, парламент внесе відповідні зміни до Податкового та Митного кодексів, після чого розмитнити автомобіль коштуватиме 1000-1400 євро проти нинішніх 50-60% вартості автомобіля, але водночас тимчасове ввезення іноземного авта українцем стане неможливим.

На завершення огляду – приємна новина. Міжнародний журнал з фінансових ринків Institutional Investor повідомив, що Україна очолила список привабливих країн для вивчення потенційних інвестицій серед менеджерів фондів, які інвестують в країни регіону Європи, Близького Сходу і Африки. За результатами проведеного журналом опитування, 32% інвесторів розглядають Україну як першу країну для поїздки з метою вивчення потенційних угод. 26% менеджерів для першої поїздки обирають Румунію, 25% - Нігерію та 24% - Кенію. За опитуванням, найбільший інтерес до України виявляють інвестори з Росії та країн СНД, а з галузей найпривабливішим інвестиційним напрямком є аграрний сектор. Щоправда, інтерес до інвестування – ще не означає інвестиції, і для залучення реальних капіталів Україні ще треба буде добре попрацювати.

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1