Зазвичай небагата на події через сезон відпусток друга половина серпня для економіки України вкотре підтвердила, що відсутність втручання держави в економіку як ніколи сприяє її сталому позитивному розвитку. Свідченням цього стало підвищення міжнародних кредитних рейтингів України, позитивна інформація про розвиток українського бізнесу та збільшення його капіталовкладень, а також скасування фінансових обмежень на операції з валютою, а єдиною негативною новиною серпня стала лише напружена ситуація на ринку автомобільного газу.
Міжнародні кредитні рейтинги України були переглянуті 26 серпня. Саме цього дня рейтингове агентство Moody’s Investor Service підвищило кредитний рейтинг України на один рівень – з Саа3 до Саа2 та змінило прогноз за ним зі стабільного на позитивний. У повідомленнні агентства відзначено, що головними факторами підвищення рейтингу стали загальний вплив структурних реформ в Україні, які можуть допомогти українському урядові впоратися з борговим навантаженням, а також поліпшення позицій країни на зовнішніх ринках. Аналітики агентства відзначили, що позитивний прогноз за рейтингом відображає добрий темп реформ, який у разі збереження призведе до поліпшення надійності внутрішнього та зовнішнього боргу України. «Цей темп реформ також підтримає відновлення доступу України до світових ринків капіталу, полегшить шлях до рефінансування значних виплат за зовнішнім боргом, які настануть, починаючи з 2019 року», – наголошується у повідомленні. Натомість аналітики відзначили, що підвищення рейтингу України могло бути більшим, але цьому заважає тягар виплат зовнішніх боргів.
Хай там як, але наразі Україна в змозі обслуговувати свої боргові зобов’язання. Ми вже писали про успішну виплату частини боргу Міжнародному валютному фонду в сумі 450 мільйонів доларів на початку серпня, яка абсолютно не позначилася на курсі національної валюти. Минулого ж тижня українське Міністерство фінансів повідомило, що Україна виплатила дохід за випущеними в рамках реструктуризаційної боргової операції 2015 року єврооблігаціями на загальну суму 505 мільйонів доларів згідно з графіком, тобто 1 вересня 2017 року. Цієї операції ринок теж практично не помітив, що свідчить про те, що фінансова стабільність в Україні зберігається. Ще одним підтвердженням цієї стабільності стало ухвалене напередодні Дня незалежності (24 серпня) рішення Національного банку про скасування будь-яких обмежень на видачу валюти з банківських рахунків українських фізичних осіб. Ці ліміти були запроваджені у рамках антикризових заходів проти стрімкого знецінення гривні у 2014 році і були останнім обмеженням, яке досі зберігав Національний банк (на рівні еквіваленту 250 тисяч гривень на добу). Коментуючи своє рішення, у Нацбанку відзначили, що вважають за потрібне повністю скасувати це обмеження «з огляду на суттєве покращення ліквідності банківської системи в іноземній валюті та стабілізацію валютного ринку».
Що ж до отримання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду, то на фоні позитивного розвитку української економіки йому вже не надають виняткового значення та особливо не очікують ні в Україні, ні за її межами. Так, аналітики інвестиційного банку Morgan Stanley висловили припущення, що черговий транш від МВФ надійде в Україну до кінця 2017 року та нагадали, що для МВФ вже не є принциповим впровадження земельної реформи до 2018 року, однак ключовими умовами надання кредиту залишаються впровадження пенсійної реформи вже нинішньої осені, приватизація державних підприємств, прийняття антикорупційних заходів та заплановане на жовтень підвищення тарифів на газ. Тим часом, у Національному банку мають ще менше оптимізму в цій темі. Так, джерело агентства «Фінансовий клуб» у Нацбанку відверто заявило, що у них «немає розуміння, чи буде транш у цьому році». Тим не менше, фонд готується до можливого кредиту – як повідомляють ті ж джерела, протягом вересня-жовтня в Україну приїдуть три технічних місії МВФ, які працюватимуть вже з 4 вересня та вивчатимуть стан пенсійної реформи та підготовку проекту державного бюджету на 2018 рік.
Позитивні тренди розвитку української економіки підтверджують і результати роботи українського бізнесу. Так, за інформацією Державної служби статистики України, у першому півріччі 2017 року фінансові результати діяльності великих та середніх підприємств України до оподаткування виросли порівняно з аналогічним періодом минулого року майже втричі – у 2,95 раза, або з 63 до 186 мільярдів гривень. Зростання відбулося не тільки завдяки збільшенню сумарного прибутку, який за цей період зріс на 44,2% до 270 мільярдів гривень, а й завдяки скороченню збитків, які зменшились на 32,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 83,7 мільярдів гривень. Частка збиткових підприємств порівняно з минулим роком скоротилася на 3,4% – до 31,2%. Ще однією позитивною статистичною новиною, яка теж свідчить про стабільність, стало зростання капітальних вкладень – за даними Держстату, українські підприємства та організації у першому півріччі 2017 року освоїли 155,1 млрд. гривень капітальних інвестицій, що на 22,5% більше обсягу капітальних інвестицій за січень-червень 2016 року. Зростають і доходи українців: у липні реальна заробітна плата зросла на 17,2% порівняно з липнем 2016 року.
Єдиною негативною новиною минулого тижня стала ситуація зі скрапленим газом для заправки автомобілів, ціни на який у другій половині серпня почали стрімко зростати і станом на кінець місяця збільшились на 40%. Вартість автогазу, що продається на автозаправних станціях України, навіть перевищила його ціну в Євросоюзі – на заправках Словаччини та Польщі. Подорожчання автогазу відчули чимало власників автомобілів, які свого часу переобладнали свої машини для того, аби вберегтися від росту цін на бензин, що цього разу залишилися без змін. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман 29 серпня назвав ситуацію з автогазом «диверсією проти України» та скликав спеціальну нараду, на якій доручив розібратися з ситуацією, визначити причину підвищення ціни та «вжити заходів для зниження вартості палива та підтримки конкуренції на ринку». На думку експертів паливно-енергетичного ринку, головною причиною дефіциту автогазу, який призвів до зростання його ціни, стали ремонти на заводах у Росії та Білорусі, з яких поставляється основна частина ресурсу. Українських потужностей з виробництва скрапленого газу недостатньо для забезпечення попиту – вони можуть задовольнити лише 20-25% ринку. Ще одним можливим фактором, що вплинув на ситуацію, стало кримінальне переслідування Службою безпеки України трейдерів скрапленого газу, в рамках якого було припинено діяльність та заблоковано рахунки 5 трейдерів та двох експедиторів цього продукту. Що буде з ціною на автогаз – побачимо вже наступного тижня.
Тим часом, з іншим газом – природним в Україні наразі більш ніж добре, оскільки після довгих років монополії «Газпрому», викликаною схемою передачі транзитного газу до Європи на західному кордоні України, та створенням оператором газотранспортної системи – ПАТ «Укртрансгаз» митного складу найбільші в Європі українські підземні газосховища відкрилися для широкого кола трейдерів. У серпні 2017 року у них з’явилися перші реальні клієнти – Engie Energy Management Ukraine та «Сокар-Україна», які розмістили придбаний ними на європейському ринку природний газ на тривале зберігання.