Україна в цифрах: 3-7 липня

Затримка МВФ, прискорення інфляції, інвестиційна привабливість та соціальний розвиток – тиждень 3-7 липня для економіки України.

Україна в цифрах: 3-7 липня

Минулий тиждень для української економіки запам’ятається негативною позицією головного кредитора України – Міжнародного валютного фонду, яка спричинила перегляд прогнозів українською владою, прискоренням інфляції, а також зростанням показників соціального розвитку та інвестиційної привабливості української держави.

Якщо говорити про Міжнародний валютний фонд, то інформація про його позицію в принципі була очікуваною – враховуючи те, що його вимоги не дуже й виконуються українською законодавчою владою в особі Верховної Ради. Як повідомило агентство Bloomberg з посиланням на інформацію безпосередньо від українського прем’єра Володимира Гройсмана, черговий, п’ятий транш за програмою розширеного фінансування МВФ розміром до 1,9 мільярда доларів може бути наданий Україні не раніше осені 2017 року. Причиною затримки є те, що український парламент не розглянув до літніх канікул питання реформи пенсійної системи країни та земельну реформу. За словами Гройсмана, пенсійна реформа просувається за графіком, робота зі створення антикорупційних судів – ведеться, а законопроекти щодо земельної реформи вчасно підготовлені не були. Щоправда, уряд не робить з цього трагедію – як повідомив той же Гройсман після зустрічі з британським прем’єром Терезою Мей 5 липня, співпраця України та МВФ «проходить у нормальному графіку». Натомість український прем’єр чомусь почав говорити про «перезавантаження» відносин між Україною та фондом – під час інвестиційної конференції 7 липня він сказав, що досягти максимально ефективної взаємодії з МВФ можна було б «через запуск нової програми співпраці», але при цьому Україна «має виконувати взяті на себе зобов’язання та бути прогнозованою». Думка вірна і мимоволі підтверджує, що нова програма у відносинах теж не допоможе – адже існуюча програма EFF зупиняється саме через відсутність у української влади двох останніх названих рис.  

Попри урядовий оптимізм, відсутність кредитування МВФ змушує Національний банк переглядати свої прогнози. Так, 6 липня Нацбанк повідомив про те, що в черговий раз погіршив прогноз зростання золотовалютних резервів України до кінця 2017 року до рівня у 20 мільярдів доларів. Нагадаємо, що раніше цей прогноз передбачав ріст резервів до 21,3 млрд. доларів, але був скоригований у березні до 20,8 мільярда доларів. Прогноз було скориговано, незважаючи на позитивну тенденцію росту резервів – за перше півріччя 2017 року золотовалютні резерви України зросли на 16% і станом на 1 липня склали 17,97 мільярда доларів завдяки сприятливій ситуації на зовнішніх ринках та купівлі іноземної валюти за низьким курсом.

Скориговані були й інші прогнози. Так, Національний банк погіршив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту України у 2017 році з 1,9% до 1,6%, але зберіг прогноз інфляції на рівні 9,1%. Перегляд цього прогнозу відбувся через гірші результати економічної активності в першій половині року, зокрема, у сфері послуг, та через перегляд оцінок врожаю зернових. Натомість, на думку НБУ, економічне зростання відбуватиметься за рахунок росту інвестиційної привабливості та зростання експорту. Тим часом, наразі в Україні відбувається зростання інфляції – у червні в Україні було зафіксовано інфляцію у 1,6%, що  більше порівняно з травневою інфляцією в 1,3%. Натомість у порівнянні з червнем 2016 року інфляція в Україні, за інформацією Державної служби статистики, виросла аж на 15,6% - в основному через ріст цін на окремі продукти харчування та житлово-комунальні послуги. 

Головними ж позитивними новинами минулого тижня стали високі позиції України у двох поважних рейтингах. 5 липня стало відомо, що Україна посіла 64-те місце за рівнем життя серед 128 країн світу за підсумками дослідження «Індекс соціального розвитку», розробленого американською неурядовою організацією Social Progress Imperative за підтримки компанії Deloitte. Цей індекс визначає рейтинги країн на базі показників, що мають безпосередній вплив на якість життя людей. Україну було віднесено до групи країн з рівнем соціального розвитку «вище середнього» - завдяки майже максимальним балам за показниками «харчування», «базове медичне обслуговування» та «доступ до базової освіти». Дещо покращилися показники «доступ до інформації та комунікаціям», «свобода вибору та особиста свобода» та «доступ до вищої освіти». Лідером світового рейтингу соціального розвитку стала Данія, на другому місці – Фінляндія, третє та четверте місце з рівною кількістю балів поділили Ісландія  та Норвегія. Польща у цьому рейтингу – на 32-му місці, Словаччина – на 30-му, Росія – на 67-му, а Молдова – на 71-му.

Другим досягненням України стало зростання індексу інвестиційної привабливості України за версією Європейської бізнес-асоціації – за результатами опитування українських компаній-членів асоціації, цей індекс вперше за 6 років покинув негативну площину і склав 3,15 бала за 5-бальною шкалою. За результатами дослідження, негативні настрої бізнесменів не зникли, але послабилися. Серед позитивних змін респонденти відзначили відкритість державних даних, поступову дерегуляцію, помітний розвиток електронних сервісів, спрощення процедури отримання дозвільних документів на будівництво, мораторій на перевірки, послаблення валютного контролю, запровадження інституту приватних виконавців тощо. Деякі учасники серед негативних факторів відзначили повільний темп реформ, зависокі ставки кредитування бізнесу, конфлікт на Сході, бюрократію, контрабанду та тіньову економіку. Серед пріоритетних проблем, які потребують особливої уваги з боку влади, бізнес назвав три незмінні позиції: боротьба з корупцією, судова реформа та земельна реформа. Дві з них підтвердила посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф, яка в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заявила, що головними перепонами для приходу інвестицій в Україну є корупція та слабка судова система.

На завершення – ще кілька новин коротко. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, у 2016-2017 маркетинговому році, що завершився 30 червня, Україна експортувала 43,8 мільйона тонн зернових, що є абсолютним рекордом для країни. Рекордним став і рівень експорту борошна за цей же період – 369,4 тисячі тонн. Натомість виплавка сталі скоротилася: за перше півріччя українські підприємства зменшили її на 17,2% порівняно з аналогічним періодом 2016 року – до 10,28 мільйона тонн. І ще одне свідчення старту конкуренції на ринку – збільшення середньої зарплати: за останній рік вона в Україні зросла на 37,2%. 

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1