Минулий тиждень 19-23 червня для економіки України не був багатим на події, але запам’ятається констатацією зростання валового внутрішнього продукту та виробництва, пристрастями довкола націоналізованого найбільшого банку України – Приватбанку, який на позачерговому засіданні уряду було вирішено докапіталізувати на 38,5 мільярда гривень, а також відкриттям нових авіаційних маршрутів та приходом авіакомпаній та сервісів не тільки з Європи.
19 червня Державна служба статистики оприлюднила дані щодо зростання валового внутрішнього продукту, згідно з якими у першому кварталі 2017 року валовий внутрішній продукт України зріс на 2,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас у порівнянні з попереднім періодом, тобто четвертим кварталом 2016 року, ВВП України зменшився на 0,3%. Номінальний ВВП України за перший квартал склав 583,9 млрд. гривень.
Що ж до промислового виробництва, то, за даними Держстату, протягом травня 2017 року воно без корегування на ефект календарних днів зросло на 1,2% порівняно із травнем 2016 року, а з урахуванням цього ефекту не змінилося взагалі. У порівнянні ж із квітнем 2017 року промислове виробництво у травні зросло на 3,4% без урахування ефекту календарних днів та на 1,6% з урахуванням цього ефекту. Водночас картина за перші 5 місяців поточного року виглядає досить песимістично: за січень-травень 2017 року промислове виробництво скоротилося на 1,3% порівняно із січнем-травнем 2016 року. Найбільше цьому сприяв спад виробництва у квітні, коли промислове виробництво скоротилося порівняно з квітнем 2016 року на 6,1% без урахування корекцій на ефект календарних днів.
Натомість минулого тижня економіку хвилювала не проблема сповільнення промислового виробництва, а проблема найбільшого банку України – Приватбанку, який наприкінці минулого року опинився на межі банкрутства та був врятований державою завдяки націоналізації. Минулого тижня з’ясувалося, що, незважаючи на порятунок, у головної фінансової установи України залишається від’ємний капітал, і з цим треба щось негайно робити – інакше, згідно із вимогами законодавства, Національному банку доведеться знову визнати його неплатоспроможним та запровадити в ньому тимчасову адміністрацію. У п’ятницю, 23 червня, темі «Приватбанку» було присвячено позачергове засідання уряду, на якому вирішили знову докапіталізувати банк на 38,5 мільярда гривень. Це при тому, що за період націоналізації держава вже внесла у капітал банку майже 5% ВВП України – 116,8 мільярда гривень, 9,7 мільярда з яких було внесено у 2017 році.
За повідомленням Міністерства фінансів, рішення знову докапіталізувати найбільший банк України було прийняте урядом на основі висновку незалежного аудитора – компанії Ernst&Young, яка встановила, що банк має значно гірший фінансовий стан, ніж вважалося на момент його переходу у державну власність, та має сформувати додаткові резерви для покриття збитків від кредитних операцій. Зокрема, за висновком аудитора, від’ємний балансовий капітал «Приватбанку» станом на 31 грудня 2016 року склав 882 млн. гривень, а регулятивний капітал – мінус 2,6 мільярда гривень. Внесення додаткових коштів у капітал дозволить банку досягти мінімально можливого нормативу адекватності капіталу в 10%. Натомість колишні власники банку в особі Ігоря Коломойського не те що не співпрацюють з державою у справі повернення в «Приватбанк» отриманих сумнівних інсайдерських кредитів, які вони зобов’язалися реструктуризувати до 1 липня і що зафіксовано у меморандумі з Міжнародним валютним фондом, а стали вести прямо протилежну політику. Зокрема, заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова в інтерв’ю українському Інтернет-порталу FinBalance заявила, що Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку» в суді, вимагаючи визнати протиправним рішення про визнання банку неплатоспроможним, а також скасувати договір поруки за боргами «Приватбанку» перед Нацбанком за кредитами рефінансування. За її словами, у позовних заявах з цього приводу Коломойський назвав націоналізацію банку «рейдерством з боку держави», а з лютого кредити, пов’язані з колишніми власниками, стали значно гірше обслуговуватися. Тобто екс-власники банку практично припинили повертати свої борги. Натомість, як заявив міністр фінансів України Олександр Данилюк, екс-власники «Приватбанку» розпочали «юридичну та медійну кампанію проти держави». Хай там як, але наразі завдяки рішенню Кабінету Міністрів банк знову врятовано. А вже 1 липня українці дізнаються, що буде далі з боргами колишніх власників. Тим часом, націоналізація «Приватбанку» матиме наслідок для аудиторського бізнесу – Нацбанк проситиме Аудиторську палату України заборонити міжнародній компанії Price Waterhouse Coopers займатися аудитом в Україні за аудиторський висновок за звітом «Приватбанку» за 2015 рік, який не виявив у банку проблем, що потім призвели до його банкрутства.
Зрештою, проблеми з поверненням кредитів існують не тільки у найбільшому банку України. За словами заступника голови НБУ Катерини Рожкової, сьогодні частка проблемних кредитів у банківській системі становить 57%, і для вирішення цієї проблеми потрібно не тільки працювати з боргами, а й внести до законодавства зміни для захисту прав кредиторів, вирішення проблеми іпотечного кредитування та зрівняння в правах всіх кредиторів при банкрутстві підприємств. Конкуренція ж банків з небанківськими фінансовими установами в Україні наразі відкладається – 20 червня Верховна Рада України відхилила зміни до законодавства, які дозволяють небанківським установам та Державному казначейству випускати електронні гроші. Відхилення цього законопроекту також відкладає вихід на український ринок міжнародних платіжних систем на кшталт PayPal чи Apple Pay – адже ними керують саме небанківські організації, хоч і зі значно більшим капіталом, ніж у українських банків. На фоні ж усього цього пропозиції голови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтина Ворушиліна збільшити граничну суму державного відшкодування вкладів з нинішніх 200 тисяч гривень «хоча б до 100 тисяч євро, як в Європі» виглядають як сигнал, що держава готується вирішувати проблеми банківського сектора за рахунок ще більших коштів українських платників податків – хоча, якщо врахувати, що зараз 56% банківської системи України перебуває в руках держави, це не так вже й дивно.
Позитивною новиною в українській економіці є зацікавленість транспортними сполученнями з нею з боку лоукост-авіакомпаній не тільки з Європи. 19 червня найбільший недорогий перевізник Центральної та Східної Європи Wizzair розпочав польоти зі Львова до столиці Німеччини Берліна, а восени польоти до Києва планує розпочати азербайджанська лоукост-авіакомпанія Buta Airways, яка літатиме до Баку із вартістю квитка від 29 євро в один бік. Про намір літати з Борисполя до Берліна у 2018 році заявила німецька авіакомпанія Eurowings, яка входить до групи компаній Lufthansa. Цікавить Україна і міжнародних операторів навігаційних сервісів – голландська компанія TomTom NV оголосила про розширення покриття свого сервісу навігації на Україну.