Головними новинами економічного життя України на минулому тижні стало завершення роботи місії Міжнародного валютного фонду, за висновками якої приймається рішення про надання чергового траншу кредиту за програмою розширеного фінансування, зниженням облікової ставки Національного банку та скасування чергової порції валютних обмежень, небезпечні ініціативи, що можуть серйозно обмежити роботу малого бізнесу, а також суперечливими даними про виробництво та робочі місця.
Місія ключового кредитора України – Міжнародного валютного фонду, яка розпочала свою роботу 16 травня, обговорювала з українськими урядовцями впровадження пенсійної реформи, зміни у податковій та митній політиці, прогрес у відшкодуванні податку на додану вартість та виконання державного бюджету. У підсумковій офіційній заяві місія констатувала, що українська економіка продовжує відновлюватися з позитивним прогнозом, однак рішуче впровадження структурних реформ є критичним для досягнення сильного та стабільного зростання, якого потребує Україна в середньостроковій перспективі. «Українська економіка відновлюється, і у 2017 році її зростання очікується на рівні більш як 2%. Фіскальні та монетарні політики залишаються на контролі для забезпечення цілей на поточний рік. Валютні резерви зросли до 17,6 млрд. доларів, а інфляція може знизитись нижче рівня в 10% до кінця року, – заявив керівник місії Рон ван Руден. – Головними питаннями дискусії стали пенсійна реформа та заходи з прискорення приватизаційного процесу та забезпечення конкретних результатів у антикорупційних зусиллях. На сьогодні є прогрес у розумінні ключових елементів цих заходів, але, щоб досягти цілей реформ, потрібна подальша технічна робота для перетворення цього розуміння в конкретні законопроекти, і лише затвердження парламентом цих проектів відкриє дорогу до четвертого перегляду». Це означає, що мрії українських урядовців про швидке фінансування від МВФ вже у червні все-таки не здійсняться. Непрямим підтвердженням цього є інформація агентства «Українські новини» з посиланням на джерела в уряді, які стверджують, що місія фонду не підтримала урядову ініціативу «осучаснити» пенсії на постійній основі та скасувати оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів, а також знизити коефіцієнт оцінки вартості року стажу у формулі розрахунку пенсій, що призведе до зниження розміру пенсій на 30-40%.
Тим часом, у сфері фінансів новини минулого тижня були позитивними. Тривала стабільність курсу національної валюти довкола позначки у 26,3 грн. за долар на міжбанківському ринку та 26,1-26,3 грн. за готівковий долар дозволила Національному банку України не лише знизити облікову ставку до 12,5% річних, що є значенням липня 2014 року, а й скасувати низку важливих валютних обмежень для бізнесу. Зокрема, було скасовано тимчасову норму щодо скорочення строку розрахунків за експортно-імпортні операції до 120 днів та повернено граничний термін таких розрахунків у 180 днів, дозволено купувати та виводити за кордон іноземну валюту для повернення іноземним інвесторам коштів від продажу корпоративних прав та виходу з капіталу господарських товариств, а також достроково погашати закордонні кредити та позики бізнесу, якщо вони були надані під зобов’язання міжнародних фінансових організацій. Як повідомив журналістам виконувач обов’язків голови НБУ Яків Смолій, це не останні валютні пом’якшення – найближчим часом Нацбанк планує дозволити іноземцям виводити за кордон кошти, отримані від продажу цінних паперів українських емітентів, а українським бізнес-клієнтам банків – купувати валюту незалежно від залишків на валютних рахунках (зараз підприємства не можуть купувати іноземну валюту, якщо мають валютні заощадження).
Схоже, фінансово-валютній стабільності посприяє і широкомасштабна антикорупційна операція, проведена минулого тижня військовою прокуратурою та Міністерством внутрішніх справ. 24 травня правоохоронці провели одночасно більш як 400 обшуків у 15 областях України та затримали 23 колишніх керівників та високопосадовців Міністерства доходів та зборів за президентства Віктора Януковича у справі організації «податкових майданчиків», через які Україна недоотримала 97 млрд. гривень. Розмах операції вражав – до неї було залучено 1700 працівників Національної поліції та близько 500 військових прокурорів, а для виключення впливу на слідство всіх затриманих одразу доставляли гелікоптерами до Києва для вручення підозри та обрання запобіжного заходу в Печерському суді. І в суді сталося найцікавіше – переважну більшість затриманих було відпущено під заставу, а декого – під особисте зобов’язання. Обурення громадськості щодо того, що підозрювані вкотре уникнуть відповідальності, цілком справедливі, але, схоже, подібні заходи забезпечують альтернативне наповнення бюджету – адже суми сплачених застав та вилучених при обшуках коштів (а лише у одного із затриманих із сумки вилучили 3,8 мільйона доларів готівкою) співрозмірні з траншами програми розширеного фінансування МВФ, які ще треба заслужити конкретними реформами.
Щоправда, не всі реформи в Україні можуть бути корисними – вже невдовзі український малий бізнес може зазнати відчутного удару. І цей удар нанесе не податкова служба, яку зазвичай вважають головним ворогом бізнесу, а рідна Верховна Рада – за довгі травневі вихідні дві різних групи народних депутатів подали у парламент два «вбивчих» законопроекти для малих підприємств. Перший законопроект пропонує заборонити використання житлових приміщень не за цільовим призначенням, що поставить поза законом не тільки офіси у переобладнаних квартирах, а й чимало хостелів, міні-готелів, апартаментів та інших закладів тимчасового проживання для туристів та відряджених гостей. Адже після прийняття закону займатися підприємницькою діяльністю у квартирах зможуть лише їхні власники без права використання найманої праці і тільки за умови, якщо таке підприємництво не заважатиме сусідам. І вже ні про які нові електронні сервіси на кшталт Airbnb теж мріяти не можна, оскільки така оренда житла стане адміністративним правопорушенням, за яке стягуватиметься штраф у сумі від 34 до 85 тисяч гривень. Інший законопроект, зареєстрований минулого тижня, спрямований на знищення невеликих ресторанів та магазинів легальної торгівлі алкоголем – він пропонує встановити, що робота об’єктів ресторанного господарства та магазинів з алкоголем, розташованих у нежитлових або допоміжних приміщеннях житлових будинків, стане можливою тільки після отримання письмової згоди усіх співвласників будинку, тобто мешканців-сусідів закладів. Якщо підприємства не зможуть отримати такої згоди протягом 6 місяців з дня набуття чинності закону, їхня робота буде заборонена. Оскільки отримання згоди сусідів в умовах сучасної України буде дуже мало реальним, це означає, що через півроку після підписання закону більшість українських ресторанів будуть змушені припинити існування, оскільки розташовані на перших поверхах житлових будинків. Наприклад, лише у туристичній частині Львова будуть змушені закритися приблизно дві третини цікавих та якісних ресторанів, а торгівля алкоголем просто піде у «тінь». Якщо зараз бажаючі перехилити чарку можуть придбати легальні напої у маленькому магазинчику «біля дому», то в нових законодавчих умовах їм залишиться купувати «з рук» або у маленьких кіосках «щось», розлите у найближчій ванній кімнаті «підприємцем», який зовсім не порушує інші «нововведення», бо не використовує найману працю.
Куди подінуться звільнені внаслідок такої «законотворчості» люди, питання риторичне. Парламентарі, напевно, вважають, що підуть на заводи, як це було модно казати ще 15-20 років тому. Але з виробництвом в Україні не все гаразд: за даними Держслужби статистики, промислове виробництво в державі за підсумками квітня скоротилося на 4,6% порівняно з квітнем минулого року з урахуванням корективи на календарні дні, а без таких коректив – на всі 6%. Україна продовжує втрачати позиції у світовому рейтингу виробників сталі: у квітні вона змістилася з 11 місця на 14-те на фоні зростання сталевиробництва у світі на 5%. Щоправда, є тут і позитивні новини: за підсумками І кварталу 2017 року експорт товарів і послуг з України зріс на 28% порівняно з таким ж періодом 2016 року – до 12,4 млрд. доларів. За даними дослідження Ernst&Young, за 2016 рік в Україні показник приросту робочих місць, створених завдяки прямим іноземним інвестиціям, став найвищим у Європі й склав аж 435% порівняно з 2015 роком. Щоправда, у кількісному вираженні ці показники значно скромніші: у 2016 році завдяки прямим іноземним інвестиціям було створено 4547 робочих місць, а у 2015 році – 850. Для порівняння: у країні-лідері за кількісним приростом робочих місць – Великобританії у 2016 році було створено 43165 робочих місць від прямих інвестицій, а у Польщі, що стала другою після Великобританії – 22074 місця. Україна йде назустріч інвесторам і спрощує їм умови праці: так, минулого тижня парламент скасував обов’язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій, замінивши її на повідомлення. Але чи заохотить це іноземних інвесторів?