Україна в цифрах: 13-17 березня

Крах надій на МВФ, блокада та санкції, Ryanair в Україні та перемоги ІТ-фрілансерів – тиждень 13-17 березня для економіки України 

Україна в цифрах: 13-17 березня

Найпомітніша новина минулого тижня для української економіки була прямо протилежна новині, з якої починався попередній економічний огляд. Ще 13 березня українська влада раділа першій у 2017 році конкретиці від головного кредитора України – Міжнародного валютного фонду, який призначив на 20 березня розгляд питання про виділення Україні відкладеного і такого бажаного траншу кредиту розширеного фінансування на 1 мільярд доларів. Натомість вчора, 19 березня, питання траншу для України … зникло з порядку денного Ради директорів МВФ. І, схоже, наразі на невизначений термін – розклад Ради розписаний до 24 березня, і питання України в ньому відсутнє.

Українська сторона минулого тижня у своїх публічних виступах подавала відновлення співпраці з МВФ не тільки як доконаний факт, а і як велике досягнення. 16 березня на 13-й щорічній інвестиційній конференції у Києві міністр фінансів Олександр Данилюк назвав ще не отриманий транш рекордом України, оскільки це мав бути шостий транш кредиту з 2014 року. «Отримання цього траншу буде рекордом для України, оскільки раніше наша держава ніколи не доходила так далеко у програмі співпраці з МВФ», - сказав він та висловив впевненість, що транш фонду вже до кінця наступного тижня буде в «кишені» українського уряду.

Днем раніше Олександр Данилюк повідомив, що у новій редакції меморандуму між Україною та МВФ немає жодних сюрпризів. «Прописані всі ті реформи, які були визначені пріоритетними в попередніх меморандумах, в коаліційній угоді та в плані уряду, - написав міністр на своїй сторінці у соцмережі Facebook. – Україні необхідна комплексна пенсійна реформа, яка буде справедливою та дозволить платити гідні пенсії. Треба посилювати антикорупційну політику, відновлювати приватизацію та в найшвидші терміни реалізовувати реформу Державної фіскальної служби. Це відповідальний підхід. І ми розраховуємо в цьому на підтримку парламенту». За його словами, меморандум також містить вимогу створення системи антикорупційних судів до кінця 2017 року, а повний текст меморандуму буде опублікований лише після схвалення його Радою директорів МВФ, оскільки згідно з внутрішніми правилами МВФ текст меморандуму до його затвердження є конфіденційним. Публікацію повного тексту меморандуму після ради директорів МВФ пообіцяв і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який наприкінці тижня заявив, що також наполягатиме на прискоренні зниження облікової ставки Національного банку України, яка на сьогодні складає 14% річних – аби здешевити кредитування в Україні.   

Але не так сталося, як гадалося. Згідно з регламентом роботи МВФ, остаточний порядок денний кожного засідання Ради директорів фіналізується напередодні засідання – що і було зроблено не на користь України. Офіційних пояснень зміни планів станом на вчора не було, натомість деякі українські інформаційні агентства повідомляють з посиланням на джерела, наближені до переговорів, що імовірною причиною відкладення розгляду «українського питання» є ухвалене минулого тижня Радою національної безпеки та оборони і затверджене указом президента України рішення про повне припинення товарообігу з непідконтрольними Україні районами Донецької та Луганської областей. Джерела відзначають, що ухвалене рішення потребує перегляду макроекономічних показників, закладених в оновленій програмі співпраці з МВФ, а речник парламентського комітету з питань податкової та митної політики поінформувала, що до кінця наступного тижня в Україні на запрошення Міністерства фінансів працює технічна місія МВФ. Зрештою, саме ці причини, а саме, уточнення економічних наслідків від запровадження блокади та санкцій, підтвердило у своїй офіційній заяві 19 березня українське Міністерство фінансів.

Рішення про повне припинення товарообігу з непідконтрольними Україні територіями, за винятком гуманітарних вантажів та цивільного автотранспорту, стало неочікуваним. Ще у вівторок, 14 березня, офіційний Київ різко негативно ставився до громадської блокади залізничних шляхів на непідконтрольні території, яка тривала більше двох місяців, і навіть намагався розігнати протестувальників силовим шляхом. Натомість вже 15 березня Рада нацбезпеки і оборони ухвалила прямо протилежне рішення, обґрунтувавши його втратою контролю українських власників над підприємствами в непідконтрольних районах, які були «націоналізовані» бандитськими формуваннями, що вважають себе «владою» на цих територіях.

Окрім того, істотну роль в рішенні також зіграли дії російської влади, яка почала на державному рівні визнавати документи, що видаються бандформуваннями самопроголошених республік Донбасу, на території Росії. Це спричинило запровадження РНБО санкцій проти «доньок» банків з державним російським капіталом в Україні. Відтепер «Сбербанку», банку «ВТБ», «Промінвестбанку» та «ВіЕс-банку» заборонено проводити фінансові операції зі своїми материнськими структурами для запобігання виведенню капіталу за межі України. Окрім того, рішення про санкції доручають уряду в максимально короткий термін заборонити розміщення в банках, проти яких запроваджено санкції, коштів держави та державних підприємств.  Санкції проти російських банків разом із протестами громадських активістів, які минулого тижня замурували офіси російського «Сбербанку» та розтрощили відділення та банкомати інших російських банків, вже позначилися на їхній роботі – керівництво «ВТБ» заявило, що від санкцій банк втратить сотні мільйонів доларів, а «Сбербанк» зупинив операції за кредитними картками фізичних осіб та встановив добові ліміти на всі види операцій з платіжними картами за рахунок власних коштів клієнтів.

Головною ж позитивною новиною в українській економіці минулого тижня став гучний анонс приходу на український ринок найбільшої європейської лоукост-авіакомпанії – ірландської Ryanair. 15 березня літак Ryanair вперше в історії здійснив переліт до Києва і Львова, аби анонсувати свої нові авіамаршрути. Як повідомив комерційний директор  Ryanair Девід О’Брайан, з жовтня 2017 року компанія стартує авіарейси з Києва (Бориспіль) до Ейндховена (Нідерланди), Лондона та Манчестера (Великобританія) і до столиці Швеції Стокгольма. Зі Львова ж буде запущено 7 маршрутів – до Лондона, Ейндховена, Берліна, Мемінгена, Вроцлава, Кракова та Будапешта. Рейси здійснюватимуться 3-5 разів на тиждень. Компанія очікує, що пасажиропотік з Києва складе 250 тисяч осіб, а квитки на нові рейси вже можна придбати на веб-сайті Ryanair. З наступного літа компанія планує відкрити напрямки зі Львова до Італії та Іспанії.

До позитивних новин минулого тижня можна також віднести поліпшення споживчих настроїв українців – за даними опитування дослідницької організації «GfK-Україна», індекс споживчих настроїв склав 56,2, що на 2,5 відсоткових пункти вище порівняно з січнем поточного року. Незначно зросли індекси доцільності великих покупок та очікування змін особистого матеріального становища, а також зменшився індекс девальваційних очікувань – завдяки стабілізації на валютному ринку. До речі, стабілізація курсу гривні підштовхнула Національний банк до розмов про плани зниження обов’язкового продажу валютної виручки підприємств до 50% із подальшим повним його скасуванням та про збільшення чинного нині ліміту на купівлю готівкової іноземної валюти громадянами в банках в еквіваленті 12000 гривень у 12 разів – до 150 тисяч гривень.

І на завершення нинішнього огляду – приємна новина про успіхи українських фрілансерів у сфері інформаційних технологій. За даними аналітиків сервісу з ІТ-рекрутингу topsdev, протягом 2016 року українські ІТ-фрілансери наростили свою частку ринку на 8% та стали лідерами серед своїх колег у Східній Європі, посідаючи частку ринку в понад 30%. Натомість значення їхніх погодинних ставок залишилися незмінними та поступаються вартості праці розробників з Росії, Білорусі та Польщі …

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1