Україна в цифрах: 12-16 грудня

Націоналізація найбільшого банку, суперечності з МВФ, оптимістичні прогнози та солодкий експорт – тиждень 12-16 грудня для економіки України.

Україна в цифрах: 12-16 грудня

Минулого тижня вся увага зацікавлених у новинах в українській економіці була прикута до теми можливої націоналізації найбільшого українського банку – «Приватбанку», який є єдиним недержавним банком із трьох системних банків України. Незважаючи на численні запевнення керівництва банку в неможливості подібного сценарію та заяви щодо спрямованої інформаційної атаки, минулого тижня розмови про це різко збільшилися, причому на всіх рівнях.

Значення «Приватбанку» для української економіки недооцінити важко. По-перше, банк посідає найбільшу частку банківського ринку України -  станом на 1 червня його частка за активами була найбільшою з усіх банків та складала 21,35%. По-друге, станом на кінець червня обсяг вкладів населення в банку був найбільшим у системі та складав 148,4 млрд. грн. По-третє, завдяки надзвичайно розвиненому електронному бізнесу та унікальним платіжним рішенням банк став стандартом для швидких і надійних електронних платежів між українськими громадянами та підприємствами малого і середнього бізнесу і обслуговує переважну більшість таких трансакцій на ринку, а також володіє більшою частиною української інфраструктури прийому платіжних карт. Відповідно, будь-які проблеми з цим банком можуть мати фатальні наслідки для всієї економіки.

А проблеми є: станом на червень саме на «Приватбанк» припадала половина усього виданого в Україні банківського рефінансування – понад 24,6 млрд. гривень з більш як 46 мільярдів. Другою проблемою є розрив між сформованими резервами і кредитним ризиком, про який Національний банк України заговорив 13 грудня – згідно з опублікованим «Звітом про фінансову стабільність», цей розрив для 8 найбільших українських банків І групи становить 132 млрд. грн, а частка «Приватбанку» в активах і кредитному портфелі цієї групи банків складає майже 74%. Третьою проблемою є досить висока частка проблемних кредитів та кредитів пов’язаним особам, яку через неофіційний характер інформації про це опублікувати тут не можемо.

Враховуючи все це, очевидним є те, що навіть для того, щоб «Приватбанк» просто працював, треба щось робити. Роботи над цією проблемою вимагає головний кредитор України – Міжнародний валютний фонд, який присвятив проблемі найбільшого недержавного системного банку цілий розділ у меморандумі про співпрацю з Україною. Сьогодні Національний банк проводить верифікацію виконання «Приватбанком» другого етапу докапіталізації, і «Приватбанк» є єдиним банком з ТОП-20 банків України, до якого у регулятора є питання. Сьогодні «Приватбанк» стабільно працює та виконує всі зобов’язання і платежі, однак через окреслені вище проблеми рішення про входження держави у капітал банку потенційно може бути прийняте вже наступного тижня. Про це опосередковано може свідчити урядова постанова від 16 грудня про зміну порядку купівлі акцій банків в обмін на облігації державної позики,  який скасовує вимогу «обнуляти» капітал банку, у який має входити держава.

Вочевидь, враховуючи всі можливі ризики, минулого тижня український Нацбанк ухвалив ще одне рішення, варте уваги – відповідно до постанови від 14 грудня всі обмеження на операції з іноземною валютою, які з 2014 року впроваджувалися на кілька місяців із подальшим переглядом, були закріплені на невизначений термін. Йдеться про обов’язковий продаж валютної виручки юридичних осіб на рівні 65%, 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; одноденний строк резервування гривні для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку; заборона на дострокове погашення кредитів від нерезидентів; купівля готівкової валюти фізичними особами на суму до 12 тис. гривень в день; ліміт на зняття готівки з валютного рахунку на суму до 250 тис. гривень та інші обмеження. Причинами фіксації обмежень були названі невизначеність внаслідок політичної напруги, підвищення імовірності затримки фінансування від МВФ та короткострокові ризики фінансової стабільності, пов’язані із невиконанням програм капіталізації окремими банками.

До речі, про фінансування МВФ. Минулий тиждень приніс у цій темі дві суперечливих новини. У першій Україна отримала високу оцінку фонду за реформи – представник МВФ в Україні Жером Ваше заявив, що фонд бачить добрі результати макроекономічної стабільності в Україні та її фіскальній сфері, де помічені навіть результати вище очікувань. За його словами, зараз Україна та МВФ мають перейти до розгляду структурних реформ, що є непростим завданням. Окрім того, залишається чимало питань щодо боротьби з корупцією. Другою ж інформацією стала заява керівника місії МВФ в Україні Рона ван Рудена, яка підтвердила технічну неможливість отримання чергового траншу фонду в 2016 році, незважаючи ні на що. «Потрібно сподіватися, що на початку наступного року, коли всі умови будуть виконані, питання може бути винесено на розгляд Ради директорів фонду», - заявив він.

Тим часом, експерти міжнародного інвестиційного банку Bank of America Merrill Lynch Research заявили, що не виключають повторну реструктуризацію деяких випусків українських єврооблігацій, якщо програму фінансування МВФ з тих чи інших причин буде зірвано. У своєму аналітичному звіті аналітики Merrill Lynch, зокрема, зазначають, що Україні складно генерувати достатню кількість валютної виручки для своєчасного обслуговування майбутніх виплат за зовнішніми зобов'язаннями, незважаючи на очікувані надходження за програмами співробітництва зі Світовим банком та ЄС. За їхніми оцінками, загальна сума майбутніх в наступні 10 років платежів за суверенними євробондами оцінюється на рівні 19 млрд доларів (близько 20% ВВП). Крім того, уряду України необхідно буде повернути 12 млрд доларів МВФ, з яких 6,5 млрд доларів - за чинною програмою. До всього цього ситуацію погіршує тривала судова суперечка з Росією щодо єврооблігацій на 3 млрд доларів. Експерти Merrill Lynch також відзначили втому від реалізації необхідних Фондом реформ майже в усіх інститутах влади. «Уповільнення реформ посилює ймовірність збереження економіки України у стані стагнації. Це, в свою чергу, може підірвати стійкість зовнішнього боргу України, який підлягає погашенню в 2019-2020 роках», - вважають вони. Разом з тим в Merrill Lynch впевнені, що Україні вдасться залучити черговий транш МВФ, хоча, можливо, не раніше першого або другого кварталу 2017 року.

Тим часом, прогнози на зростання української економіки все-таки зберігаються. Відповідно до вже згаданого Звіту про фінансову стабільність Національного банку, за підсумками 2016 року Нацбанк очікує зростання української економіки на рівні 1,1%. «Цього року почалося відновлення економіки. У третьому кварталі реальний ВВП зріс на 1,8% у річному вимірі.», - говориться у звіті. У свою чергу, міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings зберегло прогноз зростання економіки України у 2017 році на рівні 2,5% і прогноз зростання за підсумками поточного року на рівні 1,1%. «Ми прогнозуємо зростання на 2,5% у 2017 році і на 3% - у 2018 році з 1,1% у 2016 році за скорочення показника інфляції і зниження залежності від зовнішнього фінансування», - йдеться в повідомленні агентства. Надалі Fitch прогнозує поліпшення макроекономічної ситуації в Україні і закріплення економічного зростання на рівні 2,3% -2,9% до 2019 року за зниження інфляції до 9,5-7% до 2019 року.

На завершення – ще одна позитивна новина, яка підтверджує, що бізнес в Україні працює і все-таки досягає успіхів всупереч кризовим умовам та несприятливому бізнес-клімату. Як повідомив український міністр аграрної політики Тарас Кутовий, обсяг експорту меду з України встановив черговий рекорд – 47,8 тис. тон за 11 місяців 2016 року. Для порівняння, за весь 2015 рік з України було поставлено 36 тис. тон меду, що свого часу теж було рекордом. На експорті меду в 2016 році українські виробники заробили 82,8 млн. доларів. 35% усього експортованого меду придбала Німеччина, 19% - США, 46% - інші країни світу.

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1