Найбільшою позитивною економічною новиною для України минулого тижня стало підтвердження міжнародного кредитного рейтингу держави одним з найстарших рейтингових агентств світу – Standard&Poor’s. 9 грудня агентство підтвердило довгострокові та короткострокові рейтинги України на рівні В-/В зі стабільним прогнозом. На думку агентства, після різкого скорочення обсягів виробництва та стрімкого росту інфляції в 2015 році у поточному році макроекономічна картина покращилася, і Україна повертається до позитивного росту та зниження інфляції.
Згідно з повідомленням агентства, позитивний прогноз відображає думку Standard&Poor’s про те, що протягом наступних 12 місяців український уряд підтримуватиме доступ до офіційної підтримки кредиторів шляхом проведення реформ на фіскальному, фінансовому та економічному фронтах, хоч і з затримками. Натомість негативними факторами агентство називає значні умовні зобов’язання та непередбачувану ситуацію на сході України і її вплив на ріст ВВП та експорту, а також невизначеність щодо банківського та фінансового сектору. Агентство очікує, що ВВП України у 2016 році зросте на 1%, а у період 2016-2019 років середні темпи росту складуть 2,3%. Поточні рейтинги України відображають думку Standard&Poor’s, що Україна продовжить співпрацю з Міжнародним валютним фондом, хоч і з деякими затримками.
До речі, про МВФ і затримки. Минулого тижня нереальність отримання чергового траншу кредиту розширеного фінансування від фонду в цьому році підтверджує вже українська влада – в особі Національного банку. Голова НБУ Валерія Гонтарєва 8 грудня заявила, що сподівається, що затримка в графіку кредитування України буде нетривалою, і четвертий транш буде виділено на початку 2017 року – у січні-лютому. Гонтарєва нагадала, що основною умовою кредитування є прийняття збалансованого державного бюджету на 2017 рік, а також досягнення узгодженої рекапіталізації 40 найбільшими банками.
Тим часом, кількість діючих банків в Україні скорочується. За інформацією Нацбанку, станом на 1 грудня в Україні працювали 98 банків, що на 2 банки менше, ніж станом на 1 листопада. У грудні банків стане ще менше – минулого тижня тимчасова адміністрація увійшла у банк «Траст», що був другим з трьох українських банків, які мали від’ємний власний капітал. Нагадаємо, що на початку 2016 року в Україні працювали 117 банків. 8 грудня Національний банк переглядав облікову ставку та вирішив зберегти її на рівні у 14% річних через необхідність нівелювати інфляційні ризики для досягнення цілей з інфляції у 2017-2018 роках, особливо ефект від різкого підвищення мінімальної зарплати в 2017 році до 3200 гривень та затримки міжнародного фінансування, спричиненої повільним впровадженням заходів спільної програми з МВФ.
Негативними були й інші економічні новини тижня. Так, 6 грудня Міністерство фінансів та Державне казначейство України пережили широкомасштабну хакерську атаку. Дії кіберзлочинців практично заблокували державну фінансову систему – не проходили платежі державного казначейства, не приймалися податкові платежі. Не працювали Інтернет-сайти Держказначейства та Мінфіну. Атаки вдалося зупинити лише 7 грудня, а повністю робота державної фінансової системи України була відновлена тільки 8 грудня. Про наслідки зламу не повідомляється, але вже можна сказати, що ця атака була найбільш масштабним зовнішнім втручанням хакерів в українську фінансову систему за всі роки її роботи. Прес-служба Мінфіну поінформувала, що пошкоджені сервери та бази функціонують, а всю інформацію на них вдалося зберегти. Про серйозність атаки свідчить блискавична реакція на неї уряду – 7 грудня Кабінет Міністрів ухвалив виділити Мінфіну та Держказначейству 80 мільйонів гривень з резервного фонду уряду на заміну старого ІТ-обладнання, що працює ще з ХХ століття. Виділені кошти підуть на закупівлю нового активного мережевого обладнання, маршрутизаторів, комутаторів, засобів резервування та копіювання інформації, а також раннього виявлення та попередження проникнення у систему. Розслідування кібератаки проводять Служба безпеки, кіберполіція та Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації.
Ще однією неприємною новиною став звіт аудиту допомоги Україні від європейських інституцій, який провела Європейська рахункова палата. Головним висновком звіту є те, що підтримка Євросоюзу для України мала обмежений вплив, і Україна досі сприймається як найбільш корумпована держава Європи. У звіті перевірки, яка охоплювала період з 2007 до 2015 року в сферах управління державними фінансами, боротьби з корупцією та забезпечення газом, відзначено, що співпраця між Україною та ЄС просунулася в період Майдану в 2014 році, але проблеми, з якими стикається Україна, як і раніше, істотно впливають на реформи, а ризики, пов’язані з колишніми та новими олігархами, залишаються високими. «Незважаючи на зусилля з реформування, Україна досі сприймається як найбільш корумпована країна в Європі … Олігархічні клани продовжують чинити домінуючий вплив на економіку, політику і засоби масової інформації України», – йдеться в звіті. У документі також наголошено, що ЄС оперативно відреагував на кризу в Україні в 2014 році і виділив 11,2 млрд євро допомоги на сім років. При цьому відзначено, що це було надзвичайне рішення, гроші були виділені без попереднього узгодження стратегії їх використання. «Під час нашого аудиту була сильна політична відданість реформі державного управління. Але зміни в системі управління поставили під загрозу реформи, а низький рівень заробітної плати сприяв корупції. Необхідні подальші кроки для досягнення цілей», – вважає член Європейської рахункової палати Шаболц Фазакас.
Все це дуже сумно, але надія на краще все ж є – завдяки силі громадянського суспільства України, яке дуже повільно, але вчиться відстоювати свої інтереси та чинити опір монополізації та олігархам. Про це свідчить приклад минулого тижня. На початку грудня Асоціація підприємств Інтернет-торгівлі України, до якої входять провідні роздрібні мережі держави, виступила з ініціативою зменшити поріг неоподаткованого ввезення товарів у міжнародних поштових відправленнях з нині чинних 150 до 22 євро – мовляв, для захисту вітчизняних рітейлерів. Ініціативу палко підтримала Державна фіскальна служба в особі її голови Романа Насірова, який запропонував також скасувати або обмежити норму особистого безмитного ввезення товарів з-за кордону в 500 євро. У разі прийняття відповідного закону українці практично втратили б доступ до замовлень товарів за нижчими цінами у китайських та європейських Інтернет-магазинах, а розвинута галузь кур’єрської доставки втратила б клієнтів. Натомість місцеві рітейлери отримали б можливість встановлювати ще вищі ціни на імпортні товари, які й так приблизно вдвічі вище за вартість аналогічних товарів у Китаї та Європі через чинний в Україні принцип вичерпання авторських прав, за яким бренди можуть дозволяти імпорт своїх продуктів лише обраному колу постачальників, а також обов’язкову сертифікацію та невизнання сертифікатів інших держав.
Розлючені таким неподобством активні українські громадяни не тільки здійняли галас через соціальні мережі, на який не змогли не звернути увагу традиційні медіа, а й активно почали підписувати електронні петиції до уряду з вимогою збільшити «поріг» безмитного ввезення товарів у посилках зі 150 до 220 євро та бойкотувати підприємства і бренди, дотичні до ініціативи. Під тиском громадськості скандальний законопроект було відкликано з розгляду. Першу спробу сил громадянського суспільства можна вважати успішною.