Безперечно, головною новиною минулого тижня для української економіки стала поява конкретики у розгляді питання поновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Зокрема, українська влада заявила, а в МВФ офіційно підтвердили те, що «українське питання» включене до порядку денного засідання Ради директорів фонду 14 вересня.
Найбільше цій події зрадів Національний банк України, який навіть випустив офіційну привітальну заяву з цього приводу. На думку головного банку держави, продовження співпраці України з МВФ є не лише джерелом збільшення міжнародних резервів країни, а, насамперед, запорукою проведення реформ, без яких українська економіка не зможе стати на шлях повернення до стійкого економічного зростання. У заяві також наголошено, що схвалення Радою директорів МВФ другого перегляду програми відкриє для України доступ до фінансування від інших міжнародних донорів і приватних іноземних та вітчизняних інвесторів, а надходження коштів від них сприятливо позначиться на платіжному балансі і стимулюватиме прискорення економічного зростання. Окрім того, позитивне рішення МВФ про відновлення співпраці з Україною усуне психологічний тиск на валютний ринок і «підтримає тенденцію до зниження волатильності курсу гривні, перші ознаки якого спостерігаються протягом останніх днів». Якщо ж говорити про цю волатильність, то минулого тижня на міжбанківському ринку вона залишалася досить високою – курс гривні до долара коливався у межах 26,6-26,88 гривні за долар.
Палко радіючи цьому мінімальному, але позитивному сигналу про можливості відновлення фінансування від МВФ, представники влади воліють не прогнозувати остаточний результат цієї справи. Водночас представники недержавних організацій, яким сильно на результаті не залежить, коментують тему без переможних ноток. Так, 6 вересня під час прес-конференції виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко припустив, що Україна зможе отримати новий транш МВФ частинами – спочатку 700 млн. доларів, потім 1 мільярд доларів, але час між виплатами обчислюватиметься тижнями. На думку керівника фонду, незважаючи на відновлення співпраці з МВФ, перед українською владою в найближчі тижні постане величезна кількість викликів – адже в цей період, на його думку, чинитиметься сильний тиск МВФ на українські політичні еліти для того, щоб вони були достатньо вмотивовані на проведення реформ в країні. І це зрозуміло – адже видача кредиту МВФ є «маркером» для інших міжнародних донорів та приватних інвесторів. Наприклад, надання траншу відкриває доступ до отримання Україною ще одного мільярда доларів кредитів під гарантії США, і українське Міністерство фінансів вже впевнене у їх отриманні – під час відкриття конференції із залучення іноземних інвестицій в Україну Ukraine Investor Day 9 вересня міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що Україна виконала всі свої зобов'язання для отримання цього мільярда доларів та очікує на ці гроші до кінця місяця.
Що ж до інших новин в українській економіці, то минулого тижня було трохи позитиву. За підсумками серпня в Україні було зафіксовано дефляцію в 0,3%. До речі, дефляція в Україні триває вже третій місяць поспіль – у червні 2016 року вона склала 0,2%, а в липні – 0,1%. Водночас з початку поточного року споживчі ціни в Україні зросли на 4,5%. Незначно, але знижується зовнішній державний борг – за даними Міністерства фінансів, загальна сума державного та гарантованого державою боргу України на кінець липня 2016 року склала 66,995 мільярда доларів, що на 0,2%, або на 125,8 мільйона доларів менше показника на кінець червня. Триває незначне, але зростання економіки – за інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі, за підсумками січня-липня ріст валового внутрішнього продукту склав 0,7%, а за підсумками року у міністерстві очікують, що зростання ВВП буде на рівні 1%.
Цікавою тенденцією, яка пояснюється як коливаннями курсу гривні, так і лібералізацією правил купівлі іноземної валюти, стала зміна пріоритетів населення щодо закордонних грошей – у серпні українці майже подвоїли купівлю іноземної валюти. За інформацією Національного банку, в серпні банки продали населенню валюти аж на 105 млн. доларів, що стало рекордним значенням з початку 2016 року. Водночас сума в 236,9 млн. доларів, яка була придбана банками у населення, стала мінімальним обсягом з березня 2016 року. До останнього часу обсяги продажу українцями іноземної валюти перевищували обсяги купівлі у 3-5 разів. З інших банківських новин, вартих уваги, стала згода Антимонопольного комітету на угоду між кіпрським холдингом ABH Holdings S.A. та італійською Unicredit Group про обмін активами, згідно з якою ABH Holdings S.A., що володіє в Україні «Альфа-Банком», отримає у власність «Укрсоцбанк», а також зростання попиту на споживчі кредити серед українців – за інформацією Інтернет-видання «Ліга», у великих мережах електроніки частка продажів у кредит практично досягла рівня 2013 року, або близько 50% продаж.
На завершення варто відзначити два міжнародних рейтинги з участю України, які були оприлюднені минулого тижня. 7 вересня відома аудиторська компанія Deloitte презентувала рейтинг ТОП-500 компаній Центральної та Східної Європи, результати якого свідчать про відновлення темпів зростання європейських економік та уповільнення економічного спаду в Україні – Україна другий рік поспіль демонструє суттєве скорочення обсягів доходів у перерахунку на євро (-17,4%), але вже в менших масштабах, ніж у 2014 році, коли скорочення становило -21,2%. Відповідно, знизилася і кількість українських компаній, представлених у європейському ТОП-500 – з 32 до 29, причому лише 6 компаній за підсумками 2015 року збільшили рівень своїх доходів у євро-еквіваленті. Цьогорічний рейтинг показав деякі цікаві особливості економіки України порівняно з регіоном – понад 50% українських компаній у рейтингу належать місцевим інвесторам, тоді як у загальному рейтингу цей показник становить лише 15,4%, що свідчить про низьку інвестиційну привабливість України для іноземних інвесторів. Ще однією специфікою українського бізнесу є непропорційно велика кількість персоналу – в українських компаніях, що увійшли до рейтингу, середня кількість працівників становить близько 35,6 тисяч осіб, тоді як у середньому в регіоні в найбільших компаніях працює в середньому 6,6 тисяч працівників.
Другий цікавий рейтинг, складений порталом з пошуку програмістів HackerRank, відповідає на запитання, де живуть найкращі програмісти. Згідно з ним, найбільше найкращих програмістів живе в Китаї, у ТОП-5 країн – Росія, Польща, Швейцарія та Угорщина. Україна посіла у цьому рейтингу 11-те місце, зате увійшла до двох його спеціальних номінацій – так, українські програмісти очолили п’ятірку найкращих у питаннях безпеки, а також увійшли у ТОП-5 найкомпетентніших у математиці.