Минулого тижня в Україні знову заговорили про отримання чергового траншу кредиту розширеного фінансування від Міжнародного валютного фонду, який, як повідомлялося, мав би бути наданий у липні. 9 липня український президент Петро Порошенко нагадав про себе і Україну директору-розпоряднику МВФ Крістін Лаґард, обговоривши з нею телефоном перспективи надання чергового траншу.
Прес-служба глави держави повідомила про хід розмови максимально стримано. За її версією, Петро Порошенко поінформував Крістін Лаґард про хід українських реформ та боротьбу з корупцією, а також подякував голові МВФ за підтримку та довіру. Також зазначено, що співрозмовники обговорили надання Україні наступного траншу кредиту МВФ, але про конкретні домовленості не повідомляється. Раніше голова НБУ Валерія Гонтарєва інформувала, що черговий транш МВФ розміром в 1 мільярд доларів Україна очікує отримати в липні за рішенням ради директорів фонду, але дата засідання ради ще не оголошена.
Схоже, на кредит МВФ Україні все-таки доведеться ще трохи зачекати – до України їде ще одна місія фонду. Як повідомила прес-служба Державної фіскальної служби, Україну 11 липня відвідає технічна місія податково-бюджетного департаменту МВФ. З цього приводу 8 липня голова ДФС Роман Насіров зустрівся з керівником управління податкового адміністрування податково-бюджетного департаменту МВФ Хуаном Торо. Про деталі роботи місії також не повідомляється, але вже 9 липня щодо роботи фіскальної служби залунали достатньо різкі заяви її куратора – міністра фінансів України Олександра Данилюка. У коментарі інтернет-виданню «Економічна правда» він заявив про необхідність повного очищення ДФС через те, що «система прогнила наскрізь». «Людей, які відповідальні за хабарі, зловживання, нещодавнє абсурдне замороження відшкодування податку на додану вартість, недоотримання доходів в бюджет через корупцію, тиск на бізнес, їх тисячі, – заявив міністр. – У рамках реформи податкової ми проведемо системні звільнення, скоротимо персонал. Замість тих, кого сьогодні ловлять на хабарях, ми наберемо за відкритим конкурсом молодих, мотивованих та чесних професіоналів, запровадимо нові електронні системи для збільшення прозорості та посилимо контроль над персоналом. Ті хто ще сподівається, що зможе надалі «працювати» по старому, дуже помиляється», – підсумував Олександр Данилюк. Такі заяви можуть свідчити про те, що уряд намагається продемонструвати, що бачить і намагається боротися з тими проблемами, які побачить технічна місія. Однак, наскільки ці наміри боротися з корупцією та іншим негативом у ДФС серйозні, покаже час – або надання чи ненадання кредиту МВФ Україні. Також, вочевидь, аби навести порядок до приїзду технічної місії, 8 липня фіскальна служба та держказначейство поновили виплати відшкодування з податку на додану вартість – ДФС надала документи на виплату 3,5 з 4,5 мільярда гривень заборгованості держави з відшкодування податку на додану вартість. Добре, що хоч хтось змушує державу виконувати свої зобов’язання…
Тим часом, минулого тижня було оприлюднено досить позитивні економічні підсумки червня. Так, за даними Державного комітету статистики, у червні в Україні було зафіксовано дефляцію – ціни на споживчому ринку порівняно з попереднім місяцем знизилися на 0,2%, хоча й зросли з початку року на 4,9%. Основним чинником зниження стали овочі, які подешевшали на 9,2%. На 3,6-0,3% знизилися ціни на сало, молоко та молочну продукцію, цукор, фрукти, рис, м’ясо та м’ясопродукти. Водночас на 4,2-0,8% подорожчали продукти переробки зернових, яйця, маргарин, соняшникова олія та безалкогольні напої. Додають оптимізму й показники з детінізації української економіки – за повідомленням Міністерства економічного розвитку і торгівлі, рівень тіньової економіки в Україні у 2015 році знизився до 40% ВВП з 43% ВВП роком раніше. Щоправда, рівень тіньової економіки за підсумками 2015 року є істотно перевищує показники за 2011-2013 роки, які становлять 34-35% ВВП. На думку міністерства, нині зниженню рівня тінізації господарки заважає значне податкове навантаження на корпоративний сектор на тлі високої вартості залучення кредитних ресурсів, несприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура на ключових товарних ринках, а також скорочення внутрішнього попиту, зростання витрат на імпортну сировину та матеріали через девальвацію гривні і введення додаткового імпортного збору, наявність значних інвестиційних ризиків, а також загострення міжнародних відносин з РФ і втрата її ринків, анексія Криму та війна на сході країни.
Незважаючи на відсутність фінансування МВФ, Україна збільшує свої золотовалютні резерви – за повідомленням НБУ, станом на 1 липня 2016 року вони склали 13,988 млрд. доларів в еквіваленті. Нацбанк відзначає, що валютні резерви збільшуються вже третій місяць поспіль – протягом червня вони зросли на 3,3%, або на 452 млн. доларів. За останні ж 12 місяців резерви зросли на 36,3%. Ріст резервів у червні відбувся за рахунок купівлі Нацбанком іноземної валюти для згладжування надмірних коливань на міжбанківському ринку та поповнення резервів. Чиста купівля валюти протягом червня склала 429,6 млн. доларів, а аукціонів з продажу інвалюти Нацбанк не проводив. При цьому Україна справно виконувала всі урядові платежі з погашення та обслуговування зовнішнього боргу.
Приросту резервів сприяє і ситуація на внутрішньому валютному ринку – сума проданих українцями іноземних грошей продовжує збільшуватись. Так, у червні українці продали банкам на 379 млн. доларів більше, ніж купили, а у травні показник перевищення продажу над купівлею склав 319,2 млн. доларів США. Як повідомив у власному блозі заступник голови НБУ Владислав Рашкован, триває притік коштів у банківську систему – за червень депозити населення у банківській системі зросли на 5,3 млрд. грн., або на 2,8%, а депозити корпоративного сектору – на 1%, або на 2 млрд. грн. Загальна ліквідність банків склала 94,8 млрд. гривень, а залишки на єдиному казначейському рахунку – 18 млрд. гривень. Знизилася сума рефінансування банків (на 3,1 млрд. грн), а от частка протермінованих кредитів станом на кінець травня зросла на 2,2 відсоткових пункти – до 24,3%. Це, а також номінальна заборгованість компаній перед банками на рівні 819 млрд. грн., або 41% ВВП, є основним фактором стримування банками кредитування бізнесу, незважаючи на високу ліквідність та низьку вартість грошей.
На завершення нинішнього огляду – ще одна приємна новина. Генеральний директор держпідприємства «Міжнародний аеропорт Львів» Тетяна Романовська повідомила, що у 2017 році до Львова почне літати найбільша європейська лоукост-авіакомпанія – Ryanair. За її словами, переговори ще тривають, але сторони вже близькі до досягнення згоди. Якщо це станеться, то день, коли львівський аеропорт побачить перший комерційний рейс Ryanair, підтвердить, що Україна стала стабільною і цікавою для бізнесу …