Минулого тижня в українській економіці трапилося кілька позитивних новин. По-перше, в країну повернулося економічне зростання – за даними Національного банку, реальний валовий внутрішній продукт вперше за 2 останніх роки відновив ріст у річному вимірі та за І квартал 2016 року зріс на 0,1% порівняно з аналогічним кварталом 2015 року. Зростання мінімальне, але тішить тенденція. Другий позитив теж приніс Національний банк: 23 червня правління НБУ знизило облікову ставку до 16,5% річних. Як повідомила на прес-конференції голова Нацбанку Валерія Гонтарєва, визначальними тенденціями для цього рішення стали стійке зниження інфляційного тиску, покращення інфляційних очікувань та стабільна ситуація на валютному ринку. Третій позитив минулого тижня – зростання промислового виробництва, яке триває вже четвертий місяць поспіль і, за даними Держслужби статистики, у травні сповільнилося до 0,2% з 3,5%, що були зафіксовані у квітні.
За підсумками першого кварталу 2016 року зростання промислового виробництва склало 3,7%, що дозволило першому віце-прем’єру – міністру економічного розвитку і торгівлі Степану Кубіву заявити на українсько-канадському бізнес-форумі в Торонто, що Україна завдяки реформам має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. Вже наприкінці тижня заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів поінформувала на брифінгу, що уряд має намір вже за два-три місяці створити спеціальний офіс із залучення інвестицій, що супроводжуватиме інвесторів, які розглядають можливість вкладати кошти в Україну – адже, за її словами, одним із ключових пріоритетів у роботі уряду є забезпечення інвестиційної привабливості України, яка може стати драйвером економічного зростання. І це добре. А от чи захочуть інвестори вкладати кошти у розвиток економіки, подивившись на суворі українські реалії – це інше питання, у якому офіс інвесторів навряд чи допоможе.
Суворе сьогодення українського бізнесу дуже гарно ілюструють дві діаметрально протилежні за тональністю новини, що з’явилися минулого тижня. Першою новиною стала інформація голови Державної фіскальної служби Романа Насірова про перевиконання державного бюджету України за доходами за підсумками 5 місяців поточного року – за його словами в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня», за цей час податківцям вдалося зібрати податків на 12 мільярдів гривень більше, ніж передбачено планом. У той же час голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна під час круглого столу щодо податкової реформи, що відбувся 24 червня в Українському союзі промисловців та підприємців, заявила, що український бізнес за підсумками І кварталу 2016 року отримав … збитки в сумі 1,068 трильйона гривень. На її переконання, основною причиною таких показників є чинна модель оподаткування податком на прибуток, через яку половину надходжень від цього податку складають переплати підприємств, які змушені виплачувати цей податок авансом. І що буде, якщо через виведення обігових коштів в один прекрасний день бізнеси зупиняться і перестануть сплачувати податки – спрогнозувати неважко.
Цю проблему ускладнює ще й те, що навантаження на видаткову частину бюджету також зростає і найближчим часом зросте відчутно. Як заявив під час Українського форуму з енергоефективності у Києві віце-прем’єр-міністр із соціальних питань Павло Розенко, розмір житлових субсидій через зростання комунальних тарифів збільшиться приблизно на третину – до 1500-1700 гривень на родину. Збільшиться і кількість одержувачів субсидій – як ми вже повідомляли раніше, у Міністерстві соціальної політики прогнозують зростання кількості отримувачів субсидій приблизно наполовину через відсутність збільшення доходів населення, а, нагадаємо, що за оцінкою Berlin Еconomics і McKinsey, додаткові бюджетні витрати на субсидії у 2017 році можуть зрости до 80 млрд грн із 35 млрд грн у 2016 році.
Ще однією статтею видатків, яка за навантаженням видаткової частини, напевно, посяде друге місце, є підтримка вкладників неплатоспроможних банків. Як повідомила на прес-конференції 24 червня голова Нацбанку Валерія Гонтарєва, потенційна загальна сума втрат клієнтів неплатоспроможних банків складає 111 мільярдів гривень. З них 59 мільярдів гривень – це депозити, не гарантовані Фондом гарантування вкладів, а 53 мільярди – кошти на рахунках юридичних осіб. Шансів, що вони будуть повернені – практично жодних, оскільки, як ми вже згадували тут раніше, на ліквідацію банки потрапляють практично без цікавих активів. Це непрямо підтвердила і сама Валерія Гонтарєва, яка на цій ж прес-конференції повідомила, що Нацбанк розраховує отримати від реалізації активів банків-банкрутів, що були в заставі за кредитами рефінансування, лише … 12 мільярдів гривень. Але виплати навіть гарантованих сум фізичним особам-вкладникам банків, які в сумі до 200 тисяч гривень повертає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, потенційно можуть ускладнитись – за інформацією видання «Фінансовий клуб» з посиланням на звітність фонду, збиток Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підсумками 2015 року склав 66,639 млрд. гривень, що в 70 разів більше збитку 2014 року в 951,251 млн. гривень! Про «скромні» 53 мільярди гривень, які неплатоспроможні банки винні НБУ за кредитами рефінансування, вже можна й не згадувати … Схоже, в цій ситуації Україні дуже скоро знадобиться зовнішня підтримка – на щастя, за словами міністра фінансів України Олександра Данилюка, Україна практично узгодила меморандум щодо другого перегляду програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом та очікує позитивних новин про надання Україні третього траншу кредиту в липні.