Україна в цифрах: 13-17 червня

Share

Минулий тиждень приніс для української економіки дві позитивних новини: скорочення розміру зовнішнього боргу держави та підтвердження міжнародного кредитного рейтингу від агентства Standard&Poor’s. Згідно з даними Національного банку, за перший квартал 2016 року валовий зовнішній борг України скоротився на 1,371 млрд. доларів, або на 1,2% порівняно з четвертим кварталом 2015 року – до 117,358 млрд. доларів. Довгострокові ж рейтинги Standard&Poor’s були підтверджені на рівні В-/В.

Згідно з офіційним повідомленням агентства, підтвердження рейтингів відображає успішну реструктуризацію боргу уряду України, а також проведення основних реформ, таких як скорочення субсидій на енергоспоживання домогосподарств. Довгостроковий рейтинг В- відображає складну економічну та політичну ситуацію в країні, зокрема, масштабне поширення корупції. Прогноз "стабільний" відображає думку агентства про те, що в наступні 12 місяців український уряд, як і раніше, буде користуватися підтримкою міжнародних кредиторів.

Тим часом, питання із підтримкою України з боку міжнародних кредиторів на сьогодні залишається відкритим. За інформацією офіційного представника Міжнародного валютного фонду Джеррі Райса, Рада директорів МВФ розгляне питання щодо продовження співпраці з Україною за програмою EFF у липні після виконання країною попередніх умов, необхідних для забезпечення фіскальної та фінансової стабільності. За його словами, 15 червня у Вашингтоні відбулася зустріч представників МВФ з міністром фінансів Олександром Данилюком, під час якої було обговорено останні зміни у рамках виконання попередніх умов, а також інших питань, які необхідно вирішити до засідання директорів щодо другого перегляду програми співпраці.

Коментуючи виконання Україною попередніх умов перегляду програми, Джеррі Райс повідомив, що для стабілізації макроекономічної ситуації багато вже зроблено. Водночас виклики залишаються в просуванні реформ, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості країни. «У цьому напрямі попереду ще багато роботи, вона передбачає боротьбу з корупцією, реформування системи управління державними підприємствами та посилення державних фінансів. Обговорення з цих питань триває», – сказав він.

Реформи для підвищення інвестиційної привабливості України стають критичними вже не тільки для отримання міжнародної фінансової допомоги чи кредитування. Підвищення інвестиційної привабливості – це нові робочі місця, конкуренція і зростання доходів українців. Саме тому, що цього всього немає, українці отримують одні з найнижчих доходів у Європі. І якщо до останнього часу жити з низькими доходами було більш-менш комфортно через низькі ціни на продукти та послуги першої необхідності, то із встановленням ринкових тарифів на житлово-комунальні послуги ситуація загрожує істотними проблемами в господарці та у виконанні держбюджету. Після того, як Національна комісія з питань регулювання електроенергетики і комунальних послуг 15 червня вирішила підвищити тарифи на водопостачання і водовідведення на 5-50% залежно від регіону, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства відкрито заговорило про можливість кризи неплатежів. Так, заступник міністра Едуард Кругляк на круглому столі 16 червня заявив, що міністерство прогнозує зниження платежів населення за житлово-комунальні послуги на 30% в опалювальному сезоні 2016-2017 років. Окрім того, за очікуваннями міністерства, приблизно 50-60% споживачів комунальних послуг отримуватимуть субсидії від держави. А це, як ми повідомляли минулого тижня з посиланням на оцінку Berlin Еconomics і McKinsey – додаткові бюджетні витрати, які у 2017 році можуть зрости до 80 млрд грн із 35 млрд грн у 2016 році. І якщо не працювати над створенням нових робочих місць, які генеруватимуть додаткову вартість і податки у бюджет, витрати на субсидії просто не буде звідки брати.

Не додає впевненості у позитиві і банківська система, незважаючи на всі лібералізації, які проводить Національний банк України. 17 червня НБУ визнав неплатоспроможним та доручив запровадити тимчасову адміністрацію у «Євробанк», що посідав 47-ме місце у банківській системі за активами. Проблемність цього банкрутства – не тільки в тому, що він належав власникові такого ж проблемного «Фідобанку». У цей банк тимчасова адміністрація була запроваджена місяць тому. Річ у тім, що «Євробанк» мав всі шанси стати банком з іноземним капіталом – майже місяць тому Нацбанк надав згоду на купівлю істотної частки в банку братові президента Казахстану Болату Назарбаєву. Натомість, незадовго до впровадження тимчасової адміністрації казахські інвестори відмовилися купувати банк і так і не заплатили за нього гроші. Причини зриву домовленості невідомі, але, за версією українського видання «Фінансовий клуб», однією з його причин є невирішена проблема інсайдерських кредитів. У всякому разі, подібна ситуація точно не сприяє позитивному інвестиційному клімату в Україні …

За матеріалами Wschodnik.