Україна в цифрах: 10-13 травня

Сподівання на кредити, оптимістичні прогнози та валютна лібералізація – тиждень 10-13 травня для економіки України

Україна в цифрах: 10-13 травня

Довгий відпочинковий «великодньо-переможний» період та його перший робочий тиждень не принесли українській економіці якихось відчутних результатів. Натомість активізувалися розмови про кредитну підтримку України – 10 травня у Києві розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Роном ван Руденом. Місія має на меті попрацювати до 18 травня та за цей період вивчити, чи гідна Україна продовження програми розширеного фінансування EFF, транші якої заблоковані з осені минулого року через політичну нестабільність у державі.

Поява місії, попри відсутність наразі конкретних результатів її роботи, спричинила хвилю обнадійливих прогнозів як від урядовців, так і від експертів. Скажімо, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко заявив про сподівання на те, що черговий транш МВФ розміром 1,7 млрд. доларів буде надано вже до кінця червня. «Якщо до 3 червня місія МВФ у Вашингтоні працює з даними, то вже десь числа 15-го рада директорів може прийняти позитивне рішення, і буквально через два-три дні гроші будуть в країні», - зауважив він. На його думку, «перевиконання плану» з боку нового українського уряду щодо встановлення нових високих цін на газ не може не сподобатися МВФ, а надходження коштів дасть змогу Національному банку України не лише наростити валютні резерви, а й відмовитися від жорсткого валютного адміністрування, що, у свою чергу, сприятливо позначиться на припливі валюти в країну і навіть укріпить гривню. Оптимізм експерта поділяє і голова Нацбанку Валерія Гонтарєва, яка за підсумками зустрічі з керівником місії Роном ван Руденом констатувала, що НБУ виконав усі вимоги програми МВФ, що стосуються його діяльності, та очікує на якнайшвидший перегляд програми розширеного фінансування для України. Вона також повідомила, що обговорила з місією питання інфляційного таргетування і кроків з подальшої лібералізації валютного регулювання і перезавантаження банківського сектору.

Оптимістом щодо перспектив отримання фінансування МВФ був і міністр фінансів України Олександр Данилюк. В інтерв’ю телеканалу CNN він заявив, що його міністерство планує узгодити з фондом оновлений меморандум до початку червня 2016 року. А вже в ході щорічних зборів Європейського банку з реконструкції та розвитку 12 травня Олександр Данилюк нагадав, що відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом відкриє для України можливість додатково отримати близько 5 млрд. доларів від інших зовнішніх кредиторів. Частиною цієї допомоги стануть кредитні гарантії від США на ще 1 мільярд доларів, підписати угоду про які найближчим часом попередньо домовилися 13 травня президент України Петро Порошенко та віце-президент США Джозеф Байден. Виглядає оптимістично, але варто нагадати, що днями МВФ опублікував оновлену доповідь з питань розвитку економік країн Східної Європи та Балтії, у якій вказано, що Україна не отримає кредитної підтримки без реального посилення боротьби з корупцією, судової, пенсійної та податкової реформ, повноцінної приватизації та підвищення прозорості в управлінні державними підприємствами, а також без оздоровлення енергетичного сектору. А справжніх успіхів у цьому напрямку у українського уряду наразі мало.

Другим моментом, на який варто звернути увагу, є те, що навіть при відсутності фінансування МВФ та інших зовнішніх запозичень зовнішній борг України збільшується – за статистичними даними Міністерства фінансів, у першому кварталі 2016 року зовнішній державний та гарантований державою борг в іноземній валюті збільшився на 1,6%, або 690 млн. доларів – до 44,13 млрд. доларів. Внутрішній державний борг України за цей же період зріс на 2,5%, або на 11,56 млрд. грн – до 479,94 млрд. грн переважно за рахунок державних облігацій, випущених для докапіталізації державних Укрексімбанку та Ощадбанку. Враховуючи це, до запозичень треба ставитися більш ніж обережно – бо ж, за оцінками українського Міністерства фінансів, за підсумками 2015 року державний борг України складає вже 79% валового внутрішнього продукту.

Друге, чим запам’ятався для економіки минулий тиждень – це оптимістичні прогнози розвитку господарки України на найближче майбутнє. Так, на думку першого віце-прем’єра – міністра економічного розвитку України Степана Кубіва, за підсумками 2016 року зростання української економіки складе 2%. Його позицію поділяє Європейський банк з реконструкції і розвитку, який у своїй травневій доповіді про економічні перспективи Східної Європи зберіг свій прогноз зростання ВВП України у 2016 році на 2%. Натомість ЄБРР у своєму прогнозі застерігає, що це зростання може відбутися виключно за умови реалізації структурних реформ, а вкрай високим геополітичним ризиком залишається ситуація на сході України. У свою чергу, передбачення Міжнародного валютного фонду трохи менш оптимістичне – фонд зберіг прогноз зростання української економіки у поточному році на рівні 1,5% при інфляції у 15,1%. На 2017 рік МВФ прогнозує зріст ВВП на 2,5% при інфляції в 11%. Згідно з прогнозом, показник валового боргу України в 2016 році складе 152,3% ВВП, а в 2017-му – скоротиться до 140,3% ВВП. При цьому держборг залишиться в межах 92,3-92,8% ВВП в 2016 і 2017 роках. Водночас, найбільш песимістичний прогноз – у українського Міністерства економічного розвитку, яке прогнозує зростання економіки України за підсумками 2016 року лише на 1% при інфляції в 13,1%.

А реальна поточна ситуація ось така: за даними Державного комітету статистики, зростання споживчих цін в Україні в квітні 2016 року прискорилося до 3,5% в порівнянні з 1% у березні і зниженням на 0,4% в лютому. Істотним фактором, що вплинув на загальний показник інфляції в квітні, була зміна тарифів на природний газ на 48,8%, що призвело до зростання цін на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в цілому на 20,1%.  Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,1%. Найбільше (на 5,4%) подорожчали продукти переробки зернових. На 3,9-1,0% підвищилися ціни на банани, свинину, цитрусові, соняшникову олію, масло. Водночас суттєво (на 15,2%) подешевшали яйця, на - 3,2-0,8% знизилися ціни на сало, цукор, яблука, овочі, рис, молоко. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 2,8%, у тому числі на тютюнові вироби - на 3,5%, на алкогольні напої - на 1,8%. Підвищення цін на транспорт у цілому на 2,4% пов’язано з подорожчанням палива та мастил на 5,4%, а перевезень залізничним транспортом – на 3,3%.

У фінансовій та банківській системі минулого тижня панували тиша і стабільність – гривня укріпилася і усі два святкових тижні котувалася на готівковому ринку в межах 25 гривень за долар. Не в останню чергу тому, що українці збільшують продаж іноземної валюти за гривню: за даними Нацбанку, у квітні чистий продаж, тобто перевищення продажу над купівлею готівкової іноземної валюти, збільшився порівняно з березнем на 28,33%, або на 84,9 млн. доларів – до 343,8 млн. доларів. Порівняно з січнем чистий продаж іноземної валюти збільшився вже майже в 3 рази. Така тенденція спонукала Нацбанк та Мінекономрозвитку думати над подальшою валютною лібералізацією в країні. 4 травня на спільному засіданні представники НБУ, Мінфіну та МЕРТ домовилися про розробку дорожньої карти зі зняття валютних обмежень, яка передбачатиме спрощення процедури інвестування за кордон, лібералізацію валютного регулювання, спрощення банківських процедур та, можливо, поступову відмову від обов’язкового продажу валютної виручки. Одним із етапів лібералізації стане відмова від 2%-го збору в Пенсійний фонд при купівлі іноземної валюти – цей збір, запроваджений більш як 10 років тому як один з видів «податку на розкіш» разом з 7,5% податком з послуг мобільного зв’язку та збільшений в 4 рази у 2015 році, сьогодні робить невигідним купівлю іноземної валюти в офіційних обмінних пунктах.

На завершення – ще кілька негативних і позитивних новин тижня. Перша негативна новина – обшуки в головному офісі агрохолдингу «Кернел», що є одним із найбільших виробників харчової продукції в Україні. Оскільки представники влади не коментують цю справу, а керівництво холдингу апріорі вважає її сфабрикованою, якісь оцінки робити важко, але сам факт голосного втручання в діяльність бізнесу не створює позитив для інвестиційного клімату в Україні. Друга, також негативна новина – демарш Міністерства охорони здоров’я проти ініціативи нового уряду спростити реєстрацію в Україні ліків з країн із високими регуляторними нормами – США, Швейцарії, Австралії, Японії та країн Євросоюзу, про яку ми писали кілька тижнів тому. Замість того, щоб спростити українцям доступ до ліків, які зараз вони купують в Європі значно дешевше, чиновники МОЗ через зміни до законодавства хочуть застосовувати спрощену процедуру реєстрації тільки до ліків, аналогів яких немає в Україні, та зробити процес допуску до спрощеної процедури складнішим за нинішню і так надскладну реєстрацію лікарських препаратів. Третя ж новина позитивна – найбільша європейська авіакомпанія-лоукост Ryanair офіційно заявила про своє зацікавлення відкриттям авіарейсів до України – враховуючи те, що два останніх роки про цю перспективу говорили тільки українські чиновники, цього разу вона може стати реальністю.

За матеріалами Wschodnik.

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1