Україна в цифрах: 25-29 квітня

Share

Головною новиною в українській економіці минулого тижня стало рішення українського уряду, на яке досі не наважувався ніхто – встановлення єдиної ціни на газ для всіх категорій споживачів. З 1 травня вартість тисячі кубометрів газу в Україні для населення, комунальної теплоенергетики та промислових підприємств складатиме 6879 грн, або близько 275 доларів США. Це нижче, ніж діюча досі ціна для населення в 7188 грн. за тисячу кубометрів, однак майже удвічі дорожче за «соціальну» ціну для громадян, що використовують газ для опалення (3600 грн. за тисячу кубометрів, діяла в опалювальний сезон на 1200 кубометрів на родину), та за газ для комунальної теплоенергетики, що коштував 3004 грн. за тисячу кубометрів. А, значить, вже невдовзі тарифи на централізоване тепло та гарячу воду в Україні зростуть майже удвічі.

Представляючи рішення про газові тарифи на засіданні уряду 27 квітня, прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що воно відповідає міжнародним зобов’язанням України у рамках меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, а також є справедливим. «Ціни, що були не обґрунтовані економічно, завжди дотувала держава. Багаті споживали газ дешево, і бідні. Люди платили податки до державного бюджету, держбюджет брав цей ресурс у дефіцит НАК «Нафтогаз України». Але довкола цих речей завжди були схеми, які приносили мільярдні доходи  тим, хто мав справи на газовому ринку», – заявив він. Урядове рішення вже привітали у Міжнародному валютному фонді – в офіційному коментарі з цього приводу сказано, що це рішення уряду зменшить масштаби корупції, сприятиме зменшенню енерговитрат, стимулює інвестиції у внутрішнє виробництво та допоможе досягти енергонезалежності. «Ми вітаємо рішення уряду збільшити тариф на газ та опалення до рівня окупності, заснованого на паритетності ринку. Доведення тарифів до рівня окупності дозволяє уникнути неналежного та занадто дорогого субсидування», – говориться в коментарі МВФ.

На думку офіційних осіб фонду, уряд нейтралізує зростання тарифів для бідних верств населення за допомогою більш таргетованої та ефективної системи субсидій на оплату комунальних послуг. Натомість якраз із субсидіями справді є проблема – Міністерство соціальної політики визнало, що з новими цінами на газ закладених у держбюджеті на субсидії 35 млрд. гривень може не вистачити. За підрахунками міністерства, які озвучив на круглому столі 27 квітня директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко, через відсутність зростання доходів населення кількість заявників на отримання субсидій може зрости аж на 50%. Окрім того, всім одержувачам субсидій, яким вони були призначені раніше, вона буде перерахована (читай – збільшена) автоматично – за рахунок тих же коштів держбюджету. Однак уряд готовий на це йти – за інформацією віце-прем’єра з соціальної політики Павла Розенка, уряд вирішив збільшити в бюджеті кошти на субсидії щонайменше на 5,3 млрд. гривень – до більш ніж 40 млрд. гривень. Чого лише не зробиш заради справедливоcті та МВФ …

Безперечно, позитивну роль високої ціни на газ для енергетичної незалежності України применшити важко – адже саме завдяки дорогому газу Україні вдалося перезимувати без використання російського блакитного палива та залишитися з вагомим залишком запасів у підземних сховищах. Натомість справедливість нової єдиної ціни на газ викликає мінімум два запитання, без відповіді на які її не можна вважати справедливою. По-перше, у мінімум кількох наших щотижневих оглядах економіки України ми нагадували, що державне підприємство «Укргазвидобування», яке у 2015 році видобуло 14,5 млрд. кубометрів газу та видобуває 75% газу українського виробництва, продає свій газ по 1590 гривень, або по 58 доларів без податків і вважає мінімально рентабельною для себе відпускну ціну в 3100 гривень, або 115 доларів за 1000 кубометрів. Чи зможе це підприємство у нових умовах продавати газ споживачам за новою ціною в 4849 гривень без податків і витрат на транспортування і використовувати отримані доходи і прибутки на розвиток вітчизняного газовидобутку? По-друге, встановлена 27 квітня ціна наразі не є єдиною для всіх – Кабмін зберіг пільгову ціну газу для релігійних організацій на рівні 3913 грн. за тисячу кубометрів. Хто дотуватиме цю ціну і чи не стане вона «шпариною» для схем і зловживань? Наразі ці запитання залишаються відкритими.

У фінансовому секторі минулого тижня було кілька новин. Перша – гучне виведення з ринку банку «Юнісон», яке стало другим прецедентом ліквідації банку за непрозору структуру власності. Національний банк України визнав «Юнісон», який пов’язують з колишнім міністром доходів і зборів уряду Миколи Азарова Олександром Клименком, неплатоспроможним, незважаючи на позитивні фінансові показники – на підставі того, що акціонерами банку є 11 юридичних осіб з Кіпру, жодна з яких не має істотної участі в банку. З середини 2014 року НБУ неодноразово звертав увагу банку на невідповідність структури його власності вимогам прозорості, але банк так і не зміг виконати вимоги регулятора. Водночас у своїй заяві банк «Юнісон» назвав запровадження тимчасової адміністрації спробою рейдерського захоплення. Банк наголосив, що виконує всі нормативи регулятора та зобов’язання перед клієнтами і вкладниками та своєчасно надав всі документи, що розкривають структуру власності, але Нацбанк відмовляв в узгодженні структури без об’єктивних причин. Справа, вочевидь, буде розглядатися в суді і, враховуючи практику рішень щодо «Укрінбанку» та банку «Союз», у розгляді кожна сторона матиме рівний шанс на успіх. Другою новиною стала подальша валютна лібералізація – Національний банк скасував вимогу обов’язкового продажу валютної виручки щодо коштів, отриманих як кредит від іноземного банку на оплату імпорту. І третьою новиною стала констатація проблемності кредитування в Україні – заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова констатувала, що частка проблемних кредитів в Україні сягає 40%, що характерно для держав з кризовою економікою.

Ще однією цікавою подією в економічному житті минулого тижня стала зустріч очільників української влади – президента Петра Порошенка, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та голови Національного банку Валерії Гонтарєвої з представниками бізнес-асоціацій та українськими підприємцями, яка відбулася 28 квітня у київському готелі Hyatt. Зустріч відбулася за зачиненими дверима та залишила по собі суперечливі враження учасників. Одні говорять, що у них склалося враження про налаштованість керівництва країни на рішуче прискорення реформ, другі оцінили її як монолог влади про те, як треба рятувати країну. В цілому ж всі сторони погодились, що роботи вистачає – у першу чергу над податковою та судовою реформою, а також над зняттям валютних обмежень та іншою дерегуляцією. Натомість звичайні громадяни, втомившись від обіцянок та зубожіння, вирішують заробляти та зберігати гроші в інших країнах. Минулого тижня Польське радіо з посиланням на дані Національного банку Польщі повідомило, що наприкінці 2015 року депозити українців у польських банках склали близько 900 мільйонів злотих, або 231 млн. доларів. Рік тому ця сума складала 500 мільйонів злотих. За даними польського Нацбанку, українці, що працюють в цій країні, у тому ж 2015 році переслали на батьківщину близько 2 мільярдів євро…

За матеріалами Wschodnik.