Україна в цифрах: 21-25 березня

Share

Минулий тиждень приніс для української економіки приголомшуючу новину – Україна де-факто очолила світовий рейтинг країн із найбільшою інфляцією за 2015 рік, опублікований Центральним розвідувальним управлінням США у своїй публікації CIA World Factbook. Зростання споживчих цін в Україні за минулий рік склало 49%, завдяки чому у загальному ранкінгу країн світу вона посіла передостаннє, 225-те місце. Останнє місце в рейтингу країн за рівнем інфляції та, відповідно, лідерство в антирейтингу інфляції дісталося Венесуелі – але тільки з тієї причини, що CIA World Factbook не показала конкретний показник її інфляції. За даними Міжнародного валютного фонду, реальна інфляція за 2015 рік у Венесуелі склала 275% – показник, співрозмірний з розміром знецінення української національної валюти з 2013 року.

Такий «шалений успіх» української економіки не можна пояснити ні кризовою економічною ситуацією, ні війною та зовнішньою загрозою – за даними того ж CIA World Factbook, за підсумками 2015 року Україна обігнала за рівнем інфляції такі воюючі країни, як Сирію, де інфляція склала 33,6%, Південний Судан (41,1%) та Ємен (30%). Водночас у тій же Росії рівень інфляції за 2015 рік склав 15,4%, Білорусі – 15%, Казахстані – 5,3%, а в Польщі, яка в світовому рейтингу країн посіла 10-те місце, взагалі зафіксовано дефляцію в 0,8%! Тобто причини такого плачевного стану економіки України, валовий внутрішній продукт у якій за цей же 2015 рік впав майже на 10%, зовсім не у війні чи небажанні українців працювати – проблеми, напевно, варто шукати в іншому місці.

Принаймні, у владі цю проблему вже намагаються шукати – 23 березня під час виступу в Харківському національному університеті внутрішніх справ президент України Петро Порошенко заявив, що готовий прийняти будь-яку кандидатуру на позицію прем’єр-міністра держави. «Я підтримаю будь-яку кандидатуру прем’єра, яку внесе коаліція», – сказав він та закликав фракції не гаяти часу та визначитися з кандидатурою для голосування вже 29 березня. Водночас фракція блоку Петра Порошенка запропонувала план виходу з політичної кризи, ключовим пунктом якого має стати призначення на позицію лідера Кабміну нинішнього голову Верховної Ради Володимира Гройсмана. На своєму брифінгу в парламенті 24 березня він заявив, що обиратиме в свою команду людей з бездоганною діловою репутацією. За словами Гройсмана, у нього є кілька головних завдань: стабілізація ситуації в економіці і політиці, відновлення довіри до влади та відновлення економічного зростання України. Плани, звісно ж, правильні, але чи вдасться нинішньому спікеру парламенту їх реалізовувати – дізнаємось вже наступного тижня.

Тим часом, поки у владних коридорах зосередились на гіпотетичному розподілі портфелів в уряді, міністерствах та інших органах влади, а міжнародні кредитори та інвестори України просто чекають на те, чим це все завершиться, економіка України просто працює. Так, за інформацією Державного комітету статистики, у лютому 2016 року вперше за останні три роки в Україні було зафіксовано зростання промислового виробництва. Порівняно з січнем минулого року зростання виробництва склало 8,2%, порівняно з лютим 2015-го – 7,6%, а в січні-лютому 2016 року порівняно з січнем-лютим 2015 року – 2,9%. Звичайно ж, це не так вже й багато, але тенденція обнадійлива.

Ще одним позитивом минулого тижня стали нові інвестиційні контракти та наміри відкривати нові підприємства. Так, 23 березня було підписано угоду про реалізацію двох проектів з будівництва зернового терміналу в порту «Південний» на Одещині. Загальна орієнтовна сума інвестицій у будівництво складає понад 104 мільйони доларів США, а інвестором будівництва виступає найбільша приватна продовольча корпорація США – Cargill. Пропускна здатність першої черги будівництва терміналу складе до 5 млн. тонн, друга черга передбачає збільшення потужності ще на 2-4 млн. тонн. Істотною складовою інвестиційної угоди є зобов’язання Cargill забезпечити завантаження терміналу належним обсягом зернових вантажів. Другою інвестиційною новиною для України стала заява Делегації німецької економіки в Україні про те, що німецькі постачальники деталей для автомобільної промисловості планують збудувати в Західній Україні нові заводи, на яких буде створено ще 9-10 тисяч нових робочих місць. Сьогодні на західноукраїнських майданчиках вже виробляються комплектуючі для німецького автопрому, і в цьому виробництві задіяно близько 25 тисяч місцевих жителів.

Третьою новиною стала звістка від європейського аналітичного порталу itonews.eu про те, що Україна стала першою в Європі у галузі аутсорсингу з інформаційних технологій. За даними порталу, нині в Україні налічується близько 100 тисяч ІТ-фахівців, кількість яких може збільшитися вдвічі протягом наступних 4-х років. В Україні вже працює понад 100 науково-дослідних центрів високотехнологічних світових компаній, серед яких – Cisco, Oracle, Rakuten, Samsung. Обсяг експорту українського програмного забезпечення до 2015 року сягнув щонайменше 2,5 млрд. доларів, при цьому 80% послуг надаються клієнтам з США. Українська ІТ-галузь розвивається, незважаючи на владний тиск – так, минулого тижня відбувся черговий силовий обшук в ІТ-компанії. На цей раз – у львівській фірмі «АйТі-Сфера», де таким способом шукали докази причетності до терористичної діяльності та шахрайських дій.

Дещо песимістичні новини – в українській банківській системі. За інформацією Національного банку України, збитки банків від діяльності за поточний рік станом на 1 березня 2016 року склали 2 млрд. гривень. Минулого тижня НБУ відкликав банківську ліцензію та розпочав ліквідацію «Укрінбанку» – незважаючи на прецедентне рішення Окружного адміністративного суду Києва від 16 березня про визнання незаконною та скасування постанови правління НБУ про тимчасову адміністрацію в «Укрінбанку», про яке ми повідомляли минулого тижня. Дивно, особливо в контексті іншого рішення цього ж суду, яке визнало протиправною бездіяльність Нацбанку при ліквідації іншого банку – ПАТ «Укргазпромбанк». Ще одним негативом для сектора став порахований асоціацією «Український кредитно-банківський союз» рівень тінізації валютного ринку – за версією асоціації, він складає 50% і створює додатковий девальваційний тиск, а причиною такої ситуації є адміністративні валютні обмеження, часткової лібералізації яких не вистачає.  Але не обійшлося і без інвестиційного позитиву – минулого тижня стало відомо, що казахська група компаній бізнесмена Каната Арбієва інвестує 20 млн. доларів у банк, який буде створено на базі «Фідобанку» та «Євробанку».

За матеріалами Wschodnik.