Україна в цифрах: 30 листопада - 4 грудня

«Дзвінок» від МВФ, тінізація економіки та валютні обмеження – тиждень 23-27 листопада для економіки України.

Україна в цифрах: 30 листопада - 4 грудня

Наприкінці минулого тижня для української економіки пролунав досить серйозний «дзвінок» - Міжнародний валютний фонд наразі неофіційно, але досить відверто і недипломатично заявив про можливість припинення співпраці з Україною. Припинення співпраці з МВФ означає автоматичне призупинення всіх програм співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, які провадить Україна – Світовим банком, Європейським банком з реконструкції та розвитку, урядами США та Євросоюзу.

«Ми вступаємо у важкі часи, складну ситуацію. Є потреба у відповідальній політиці, в тому, щоб продовжувати рухатись обраним шляхом. Ми бачимо певні ризики для програми МВФ», - заявив у коментарі українському державному інформагентству «Укрінформ» представник МВФ в Україні Жером Ваше. У своєму коментарі він наголосив, що головним «наріжним каменем» для подальшої співпраці є те, що бюджетна політика має відповідати цілям, які були погоджені у програмі між Україною та фондом. «Ризик, як я казав, у тому, що може бути прийнято бюджет, який не відповідає цілям програми МВФ, і в якому буде закладено політику, яку ми не підтримуємо», - зауважив Жером Ваше. Він також констатував, що фонд досяг згоди з міністром фінансів України Наталією Яресько щодо політики надходжень і витрат, яку МВФ у змозі підтримати, але висновки будуть зроблені тільки після того, коли новий бюджет та податкові законопроекти будуть подані на затвердження: «Ми чекаємо на те, яким буде поданий бюджет, і чи відповідатиме він домовленостям. І чи ми зможемо його підтримати».

Тим часом, українські медіа вже спробували порахувати, скільки міжнародного фінансування через податково-бюджетні дискусії Україна вже недоотримала. За версією Інтернет-видання «Економічна правда», сума цих «втрат» склала близько 6 млрд. доларів – 2 мільярди траншу МВФ, що був заблокований через популістські заяви політиків, та ще 4 мільярди фінансування від інших організацій-кредиторів, які зважають на фінансування МВФ як основний індикатор надійності позичальника. «Цього разу Україна має внести «попередню оплату», а не взяти черговий кредит довіри. Міжнародні кредитори на багато що закривали очі, але зараз номер не пройде», - заявив виданню співрозмовник з уряду. Під «попередньою оплатою» мається на увазі збалансований бюджет та хоч якісь знаки справжніх реформ.

На початку минулого тижня Міністерство фінансів опублікувало проекти податкової реформи та проект Закону про державний бюджет-2016, однак протягом тижня тривали дискусії щодо параметрів доходної та видаткової частини. Щодо реформи податкової системи, то з переліку позитивів, які оприлюднило Міністерство фінансів, крім радикального зниження навантаження на фонд оплати праці, варто відзначити запровадження інвестиційного податкового кредиту для тих, хто інвестує у нові матеріальні активи – таким підприємствам можна буде заощадити до 50% зобов’язань з податку на прибуток протягом 3-х років. Також Мінфін планує скасувати авансові внески з податку на прибуток, частково спростити адміністрування податків та додати прозорості у процес оскарження рішень,  а також запровадити дворічний мораторій на зміну податкового законодавства. З негативу, крім вже згаданої раніше ліквідації пільгових ставок для фармацевтики та спецрежиму ПДВ для сільськогосподарських компаній, варто відзначити істотне «звуження» спрощеної системи оподаткування, яке під гаслом боротьби з надмірною оптимізацією податків великих компаній може завдати серйозного удару справжньому малому та середньому бізнесу – після реформи спрощена система оподаткування для юридичних осіб буде скасована, а з фізичних осіб-підприємців право на неї матимуть тільки підприємці з обсягом доходу до 2 млн. грн. на рік та до 10 найманих працівників. Враховуючи те, що всім не догодиш, дискусій у податково-бюджетному процесі ще буде чимало. А за цей час міжнародне фінансування тихо очікуватиме своєї черги та консенсусу в уряді та парламенті.

Тим часом, українська господарка не чекає ні коштів МВФ, ні податкової реформи та продовжує собі працювати – у «затінку». За даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі, за перше півріччя 2015 року рівень тінізації економіки України склав 42% від офіційного валового внутрішнього продукту, знизившись у другому кварталі на 5% порівняно з першим кварталом. У своєму звіті міністерство визнало, що процесу детінізації заважає низка невирішених проблем – значне податкове навантаження на фоні зниження економічної активності підприємств та високої вартості залучення кредитних ресурсів, несприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура на ключових товарних ринках вітчизняного експорту, скорочення внутрішнього попиту на продукцію, зростання витрат на імпортну сировину та матеріали при девальвації національної валюти, а також втрата російського ринку.

У банківському секторі минулого тижня були як негативні, так і позитивні новини. 4 грудня Національний банк України своєю постановою продовжив всі основні обмеження на операції з іноземною валютою на 3 місяці. Таким чином, в Україні і далі діятиме обов’язковий продаж 75% валютної виручки юридичним особам, розрахунки за експортно-імпортними операціями до 90 днів, заборона на дострокове погашення валютних кредитів за кордон, а також обмеження на видачу коштів з поточних рахунків громадян та на купівлю готівкової валюти протягом одного операційного дня. Рішення неприємне, але об’єктивне – ці обмеження стали чи не основним фактором стабільності курсу національної валюти, яка в умовах відсутності міжнародних фінансів та низької економічної активності продовжила дешевшати, але наприкінці тижня зупинила падіння. Другим негативом стала інформація про збільшення частки прострочених кредитів в українській банківській системі – за даними Нацбанку, вона зросла до 20,1% з 13,5% станом на початок року. Фахівці агентства Fitch у листопаді навели ще більш песимістичні дані – за їхньою інформацією, 44% виданих українськими банками кредитів є непрацюючими, а резерви сформовані тільки під 68% прострочених кредитів. З позитивних новин варто відзначити підвищення ключових рейтингів найбільшого банку України – Приватбанку агентством Fitch до рівня «ССС» як наслідок успішної трансакції з іноземними інвесторами, що дозволить скерувати 5 млрд. грн. на збільшення регулятивного капіталу, збільшення золотовалютних резервів України до 13,148 млрд. доларів, або на 75% з початку року та спрощення порядку відкриття банківських рахунків українським юридичним особам. Ще одним позитивом минулого тижня стало надання згоди Антимонопольним комітетом на придбання 25% Укрсиббанку Європейським банком з реконструкції та розвитку.

За матеріалами Wschodnik.

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1