Минулий тиждень приніс для української економіки чимало позитивних новин. Головним позитивом тижня стало підвищення міжнародних рейтингів України, яке стало логічним наслідком завершення процесу реструктуризації міжнародних боргових зобов’язань. 19 листопада міжнародне рейтингове агентство Fitch підвищило довгостроковий рівень рейтингу емітента з дефолтного рівня “RD” до рівня “CCC”. 20 листопада з негативного рівня Са до стабільного Саа3 був підвищений урядовий рейтинг емітента від рейтингового агентства Moody’s Investors Service. Раніше, у жовтні, одразу ж після голосування кредиторів, суверенний рейтинг України з дефолтного SD/D до В-/В підвищило рейтингове агентство Standard&Poor’s.
Українське Міністерство фінансів рішення міжнародних рейтингових агентств привітало. «Це підвищення є прямим і позитивним результатом проведення Україною реструктуризації зовнішнього боргу, яка була успішно завершена 12 листопада випуском нових облігацій», – говориться у заяві Мінфіну з цього приводу. На думку міністерства, рішення рейтингових агентств є важливим кроком до повернення України на міжнародний ринок капіталу в середньостроковій перспективі і вже зараз полегшить доступ до міжнародних кредитних ресурсів для українських компаній і банків. «Це ще одна позитивна новина, яка свідчить про результат наших зусиль, скерованих на зменшення тиску на економіку та повернення до економічного зростання вже у 2016 р. Наша успішна реструктуризація боргу, його стійкість, стабілізація обмінного курсу гривні та фундаментальні реформи у банківському секторі та енергетиці є ключовими принципами для позитивного рішення за довгостроковим суверенним кредитним рейтингом України», – відзначила міністр фінансів України Наталя Яресько.
Нагадаємо, що завершення пропозиції обміну включає реструктуризацію зовнішнього державного боргу України на суму близько 15 млрд. доларів, зменшення боргу України на 20%, або приблизно на 3 млрд. доларів США, а також дозволяє Україні уникнути сплати попередньо запланованих 8,5 млрд. доларів США основної суми боргових зобов’язань, що підлягали виплаті за такими облігаціями до кінця 2018 року. У реструктуризації не взяв участь лише один випуск облігацій – на суму 3 млрд. доларів із погашенням у грудні 2015 року, який належить Фонду національного добробуту Росії. Водночас, невиплата цього боргу, швидше за все, не вважатиметься дефолтом – принаймні, агентство Fitch припускає, що невиплата цих 3-х мільярдів доларів не вважатиметься суверенним дефолтом у рамках рейтингових критеріїв, а будь-яка юридична дія в результаті несплати цього боргу не перешкоджатиме обслуговуванню нових облігацій, випущених у рамках реструктуризації зовнішнього боргу України. Наразі, якщо вірити заяві прес-служби російського Мінфіну, Росія не направлятиме Україні жодних офіційних пропозицій щодо цього боргу, поки свої гарантії для переговорів не надасть Міжнародний валютний фонд. У свою чергу, МВФ наразі рекомендує обом країнам проводити безпосередні переговори, а 23 листопада Рада директорів Фонду може розглянути питання зміни спеціальної політики кредитування країн-членів фонду, що мають заборгованість перед офіційними кредиторами. Тому нового раунду консультацій щодо «російського» боргу варто очікувати після 23 листопада, а їх тональність залежатиме від прийнятого МВФ рішення.
Іншою головною, але вже не такою позитивною новиною для економіки України став рейтинг податкового навантаження на бізнес від Світового банку та аудиторської компанії Price Waterhouse Coopers. У цьому поважному рейтингу Україна посіла аж 107 місце, піднявшись за минулий рік лише на одну сходинку (зі 108-го місця) та опинившись між Ганою та Республікою Фіджі. Відсутність руху в цьому рейтингу, який враховує не тільки податкове навантаження на середню компанію, а й кількість податкових платежів та необхідний на їх оплату час, означає, що в Україні за минулий рік із податковим навантаженням, а отже, і з бізнес-кліматом, нічого не змінилося. Але ще гіршим є факт, що за рівнем податкового навантаження Україна є значно гіршою за прямих конкурентів – так, Росія у цьому переліку на 47-му місці, Білорусь – на 63-му, Грузія – на 40-му, Вірменія – на 41-му, а Молдова – на 78-му місці. Звичайно ж, бізнес-клімат у перелічених країнах є істотно кращим за український!
«Треба щось робити», – скажете ви. А робити щось досить складно, бо головний міжнародний кредитор України – Міжнародний валютний фонд просить прямо протилежні речі. Зокрема, місія МВФ, що працювала в Києві 12-20 листопада над рекомендаціями щодо відновлення програми розширеного фінансування EFF, заявила, що українському уряду потрібно наполегливо працювати … над розширенням податкової бази та раціоналізацією витрат. «Значна робота на технічному рівні сприяла просуванню взаємних домовленостей про заплановані податкові реформи та наслідки для бюджету-2016. Відповідно, тепер важливо, щоб уряд представив парламенту бюджет, який узгоджується з цілями програми подальшого скорочення бюджетного дефіциту і державного боргу на більш безпечні рівні, і, щоб парламент прийняв такий бюджет. Це потребує постійних заходів з розширення податкової бази та раціоналізації витрат», – заявив керівник місії МВФ Рон ван Руден. За інформацією Рона ван Рудена, місія МВФ продовжила конструктивні дискусії з українською владою для завершення другого перегляду в рамках програми EFF. Водночас рішення про розблокування чергових траншів, вочевидь, буде ухвалене тільки після затвердження бюджету-2016. Відсутність фінансування МВФ і збільшення виплат вкладникам збанкрутілих банків стали одним із факторів зниження курсу гривні, яка на минулому тижні коливалася в діапазоні 24-25 гривень за долар.
Але, незважаючи на несприятливий бізнес-клімат, інвестиції в Україну все-таки приходять. 18 листопада стало відомо, що один з найбільших фінансистів світу Джордж Сорос розширює інвестування в Україну. Інвестиційний фонд Сороса Ukrainian Redevelopment Fund разом з українською інвестиційною компанією Dragon Capital утворили новий інвестфонд Dragon Capital New Ukraine Fund, який надаватиме кошти українським компаніям на етапі росту. Інвестиції не обмежилися створенням фонду – також 18 листопада було оголошено про те, що Джордж Сорос та його Фонд економічного відродження України купує значну частку акцій великої української ІТ-аутсорсингової компанії Ciklum. Незважаючи на те, що Ciklum – непублічна компанія, факт придбання українського бізнесу Джорджем Соросом є потужним позитивним сигналом для міжнародних фінансів про те, що в Україну можна вкладати. Другою інвестицією тижня стало придбання угорськими компаніями Brown&Deer і Eco Food невеликого українського «Фінанс-банку». Орієнтовна вартість інвестиції – 20 млн.євро протягом двох років. Нові власники ставлять перед банком амбітну ціль збільшити активи в 10 разів та розвинути мережу точок продажів. Отже, ще не все втрачено…