Україна в цифрах: 19-23 жовтня

Підвищення рейтингів, падіння гривні, боротьба з інвесторами та збитки банків – тиждень 19-23 жовтня для економіки України.

Україна в цифрах: 19-23 жовтня

Минулий тиждень для української економіки розпочався з дуже позитивної новини – міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor’s підвищило суверенний довгостроковий міжнародний кредитний рейтинг України одразу на кілька пунктів – з переддефолтного рівня SD/D до рівня В-/В. Також було підвищено довгостроковий і короткостроковий рейтинги в національній валюті. Прогноз за рейтингами – стабільний.

Прогнози агентства достатньо оптимістичні – на думку Standard&Poor’s, ризик дефолту для України може настати не раніше, ніж за два-три роки, і то лише у разі сповільнення темпів реформ, затверджених Міжнародним валютним фондом. «Стабільні прогнози за рейтингами означають, що у найближчі 12 місяців уряд України продовжить курс на економічні реформи», - говориться в повідомленні агентства. Підвищення рейтингу стало наслідком успішно проведеного голосування кредиторів щодо реструктуризації українського зовнішнього боргу, яке відбулося 14 жовтня – обмін боргових зобов’язань підтримали всі, крім Росії. На думку ж Standard&Poor’s, якщо питання боргу за «російськими» євробондами не буде врегульоване, це не вплине на програму розширеного фінансування МВФ, яка буде продовжена. Українське Міністерство фінансів у своїй заяві вже назвало підвищення рейтингів «першим кроком з повернення України на міжнародні ринки капіталу» та висловило думку, що воно полегшить фінансування держави з боку міжнародних фінансових інститутів та експортно-кредитних агентств, а також спростить надання міжнародного фінансування українським компаніям і банкам.

Тим часом, майбутнє програми розширеного фінансування МВФ для України за останні два тижні стало не таким райдужним. Як ми вже повідомляли два тижні тому, місія фонду завершила свою роботу в Україні без конкретних рекомендацій та має повернутися лише після завершення місцевих виборів. Також до завершення виборів відкладено переговори з фондом про наступний транш кредиту за програмою розширеного фінансування.

За даними українських економічних медіа, місія припинила роботу через незадоволення фондом результатами виконання Україною взятих на себе зобов’язань. Зокрема, місія не отримала відповідей на низку запитань і незадоволена ходом економічних реформ, ефективністю боротьби з корупцією та реформуванням банківського сектора. При цьому в МВФ вже не сприймають війну на Донбасі як пом’якшуючий аргумент і вимагають конкретних результатів вже і зараз. Так, фонд бентежить відсутність єдиної позиції з податкової реформи, дефіцит Пенсійного фонду та принципи формування бюджету. Окрім того, МВФ, на відміну від українського уряду, більш стримано оцінює прогрес України в плані збільшення доходів і детінізації економіки та занепокоєний популістською риторикою напередодні місцевих виборів.

Другий «тривожний дзвіночок» від МВФ прозвучав 21 жовтня – постійний представник фонду в Україні Жером Ваше під час переговорів з керівником парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною відкрито заявив, що програма фінансування України може бути припинена, якщо в парламент буде внесено депутатський проект податкової реформи, який передбачає радикальне скорочення ставок податків, але не містить пропозицій з додаткових джерел збільшення доходів держбюджету. Місію МВФ можна зрозуміти – не можна вкладати гроші в розбалансовану систему. Натомість ці заяви, а також наближення місцевих виборів та пов’язані з цим «напади» популізму призвели до істотного зростання курсу іноземної валюти – 23 жовтня на міжбанківському валютному ринку гривня «просіла» нижче психологічного рівня в 23 грн. за долар, а вартість долара на готівковому ринку того ж дня перевищила 24 грн. Цікаво, що знецінення гривні відбулося, незважаючи на деяке послаблення валютних обмежень Національним банком – так, НБУ дозволив банкам купувати іноземну валюту за готівку без обмежень (досі – 300 тис. грн. за добу), а також звільнив від обов’язкового продажу на міжбанківському ринку валютні надходження на гранти та інвестиції. Звичайно, сам факт проведення виборів у сучасних українських умовах є досить сильним фактором психологічного тиску на гривню, але так це чи ні – дізнаємося за тиждень. Тим часом, для досягнення стабілізації необхідні реальні економічні реформи та привабливий бізнес-клімат, який би заохочував роботу в державі.

Тим часом, робота над формуванням бізнес-клімату в Україні триває, але як завжди – з точністю до навпаки. 20 жовтня стало відомо про черговий обшук податківців на підприємстві найприбутковішої та наймобільнішої з галузей – інформаційних технологій. На цей раз «жертвою» фіскальної служби стала київська штаб-квартира компанії Lucky Labs, що є великим розробником ігор та має понад 90 успішних продуктів, а також 5 офісів – у Києві, Одесі, Москві, на Кіпрі і в Мальті. За словами працівників компанії, правоохоронці паралізували роботу офісу та проводили пошук за запитом «форекс» з офісних комп’ютерів. Місцеві податківці від коментарів утрималися, але, враховуючи суспільне невдоволення тим, що силові перевірки ІТ-компаній відбуваються в Україні щотижня, ситуацію прокоментували на рівні Державної фіскальної служби. За словами першого заступника глави ДФС України Сергія Білана, що курує податкову міліцію, останній обшук відбувся через … підозру в конвертації коштів громадян у готівку під виглядом «псевдорозміщення» товарів, акцій і послуг на віртуальних ринках, а системна робота податківців проти ІТ-бізнесу полягає у боротьбі з формуванням фіктивного податкового кредиту для відшкодування ПДВ при купівлі програм за завищеними цінами, а також з ухиленням від оподаткування високих доходів працівників ІТ-сфери.

Звичайно, закон один для всіх, але у такому разі податковій службі варто частіше пояснювати кожен випадок «наїздів» на ІТ-фірми та подавати громадськості конкретні докази дій, за які відбувається переслідування. Бо нинішні не дуже переконливі пояснення від державної установи, 42% працівників якої потрібно негайно звільнити (саме такі результати люстраційної перевірки ДФС Міністерством юстиції), також призводять до прямо протилежних результатів – ІТ-бізнес вже не просто біжить, а летить з України. За інформацією, опублікованою в Інтернет-виданні «Економічна правда», українські ІТ-стартапи до кінця 2015 року можуть отримати близько 70-100 млн. доларів інвестицій, але саме «завдяки» принциповій державній політиці щодо ІТ-галузі 80% транзакцій у цій сфері відбудуться непублічно, а засновники ІТ-компаній вже максимально намагаються приховати своє українське коріння перед міжнародними інвесторами. На фоні такого негативу справді позитивна новина про те, що відтепер завдяки налагодженому обміну інформацією між державними установами бізнес в Україні можна зареєструвати за 1 день, вже не є такою радісною.

Банківська система України минулого тижня підводила підсумки своєї роботи за 9 місяців поточного року. Підсумки невтішні – сумарний збиток сектора за січень-вересень склав 52,2 млрд. грн. Найбільший збиток за підсумками цього періоду зафіксував російський державний банк «ВТБ» - 16,26 млрд. грн. За даними дослідження банківської системи України, проведеного аудиторською компанією Ernst&Young, в ході очищення сектора від проблемних банків система втратила третину гравців на ринку. На думку експертів, в нинішніх реаліях на ринку домінують великі системні банки з помірним апетитом на ризик. Іноземні банківські групи, за незначним винятком, не поспішають вливати додаткові кошти у капітал українських «доньок». Кредитування мінімізоване, ставки за депозитами знижуються. «Таке враження, що система завмерла в очікуванні розвитку економічної ситуації», - підсумовують автори дослідження. Тим часом, незважаючи на те, що чимало іноземних банків хотіли, але не змогли продати свої активи  в Україні, іноземна частка в банківському секторі знижується – за даними НБУ, частка міжнародних інвесторів у статутному капіталі банків скоротилася з 34% на 1 січня 2014 року до 24,8% станом на 1 червня 2015 року.

За матеріалами Wschodnik.

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1