Найголовнішою позитивною новиною минулого тижня для української економіки стало успішне голосування кредиторів за реструктуризацію українського зовнішнього боргу під час зустрічі, яка відбулася 14 жовтня у Лондоні. Згідно з офіційним повідомленням українського Міністерства фінансів, надзвичайну резолюцію про затвердження умов реструктуризації боргу підтримали всі кредитори, за винятком Росії, що є власником єврооблігацій з погашенням у грудні 2015 р. на загальну суму 3 млрд. доларів.
За інформацією Мінфіну, проведення обміну для 13 серій єврооблігацій дозволить реструктуризувати зовнішній борг України на загальну суму близько 15 млрд. доларів, зменшити розмір боргу на 20%, або приблизно на 3 млрд. доларів, а також уникнути платежів за основною сумою євробондів на 8,5 млрд. доларів протягом чотирьох наступних років. Що ж до «російського» боргу, то його повторна спроба реструктуризації перенесена на 29 жовтня – саме на цей день у Лондоні призначено повторні збори власників євробондів з погашенням у грудні 2015 року, де Росія матиме останній шанс приєднатися до угоди про реструктуризацію. Щоправда, російське керівництво заздалегідь оголосило про те, що умови реструктуризації приймати не буде, порадило Україні брати кредит у Міжнародного валютного фонду на виплату цього боргу та анонсувало позов до суду. У свою чергу, український міністр фінансів Наталя Яресько заявила, що 29 жовтня стане останньою пропозицією росіянам приєднатися до реструктуризації, оскільки після цієї дати Україна не зможе запропонувати Росії жодних умов, а судовий позов не вплине на фінансову підтримку України з боку МВФ.
Тим часом, в Україні почали серйозно обговорювати доходи і видатки держбюджету – адже для того, щоб отримувати міжнародну фінансову допомогу (яку, до речі, міністр фінансів Наталя Яресько сподівається отримати удвічі більше завдяки макроекономічній стабілізації та проведеним нею переговорам), необхідно чітко контролювати доходи і видатки держбюджету. Під час прес-конференції 16 жовтня Наталя Яресько піддала критиці альтернативні моделі податкової реформи, які, на її думку, лише поглиблять бюджетний дефіцит. «Ці пропозиції передбачають зниження надходжень бюджету на 150-200 млрд гривень. Це означає, що аналогічне зниження потрібно буде забезпечити і у видатковій частині. Адже за будь-якої реформи ми маємо один і той самий орієнтир – дефіцит держбюджету, який має складати 3,7% на 2016 рік», – заявила вона. Міністр наголосила, що лише у 2016 році Україні буде потрібно знизити видатки держбюджету на 60 млрд. гривень, оскільки саме на цю суму при незмінних податкових ставках скоротиться дохід завдяки зниженню прибутку Нацбанку та скасуванню спеціального імпортного збору. Наталя Яресько наголосила, що готова співпрацювати з громадськістю в питаннях розробки варіантів зниження податкового навантаження, але не може ставити під загрозу досягнуту макроекономічну стабільність. «Питання в тому, як зберегти фінансову стабільність та підвищити інвестиційну привабливість України», – підкреслила пані міністр.
Якщо зі стабільністю в Україні ще якось можна дати собі раду, то у питаннях підвищення інвестиційної привабливості наразі досягається прямо протилежний ефект – міжнародні компанії переносять бізнес у країни з вищими податковими ставками, але більшими гарантіями для чесного бізнесу. Так, лише минулого тижня стало відомо про перенесення з України до ЄС офісів двох великих компаній. За даними Інтернет-порталу Liga.Net, компанія Hewlett-Packard вирішила перевезти до Варшави свій український офіс, який займався розробкою та виробництвом комп’ютерних систем і принтерів. У офіційній відповіді на запит видання компанія повідомила, що працюватиме в Україні через локальних партнерів. Другим міжнародним бізнесом, що вирішив вивезти працівників з України, стала норвезька Opera Software, яка вирішила перевезти в Ірландію половину працівників одеського офісу, відповідального за роботу магазину контенту Opera Mobile Store. Крім необхідності інтеграції команд в межах одного офісу, Opera офіційно називає причиною загрозу безпеці – за словами директора українського підрозділу Opera Mobile Store Олександра Решетька, компанія вважає, що українська держава сьогодні не може гарантувати безпеку ІТ-бізнесу.
І це правда – крім гучних «рейдів» правоохоронців ІТ-компаніями протягом двох останніх місяців, лише на минулому тижні в Україні відбулося 2 події, що прямо впливають на інвестиційну привабливість. Так, 16 жовтня відбувся обшук у головному офісі медичної лабораторії «Синево-Україна». За словами комерційного директора компанії Миколи Сковронського, при обшуку податкова служба вирішила вилучити бухгалтерські та юридичні документи фірми з огляду на недоплату 20 млн. грн. податків. Недоїмка була виявлена в ході перевірки та оскаржена лабораторією в суді. Цікаво, що лабораторія «Синево» у 2014 році заплатила 70 млн. грн. податків та має заплатити ще близько 100 млн. у поточному році, але податківці вирішили не чекати суду і розпочати, за словами М.Сковронського, «досудовий тиск». Державна фіскальна служба ці дії ніяк не прокоментувала. Другою подією стала спроба представників невідомої охоронної фірми та одного з банків захопити вранці 16 жовтня офіс великого агропромислового холдингу Lauffer, що є найбільшим постачальником хлібопродуктів на сході України. Не пред’являючи жодних документів, нападники пошкодили офісне майно і техніку та завдали тілесні ушкодження кільком працівникам компанії.
Додатковими чинниками «інвестиційної привабливості» України є корупція та доступ до інфраструктури. За даними оприлюдненого 12 жовтня корупційного антирейтингу, створеного на основі соціологічного опитування «GFK-Україна», його і надалі очолює податкова служба – серед підприємств, які за останні півроку стикались з випадками примусу до хабаря, 26,7% назвали саме цей державний орган. Друге місце посіла митниця – 6,3%, третє – Агентство земельних ресурсів – 6%. За даними дослідження, випадки вимагання хабарів при реєстрації чи закритті підприємства та при здачі звітності почастішали в чотири рази. Щодо доступу до інфраструктури, то найбільшою проблемою, яка перешкоджає виробничим інвестиціям, є проблема приєднання нових споживачів до електромереж. На думку виконавчого директора центру «CASE-Україна» Дмитра Боярчука, висловлену в статті у виданні «Економічна правда», причиною цього є незацікавленість постачальників працювати прозоро через регульовані тарифи на приєднання, складність узгодження земельних питань з місцевими органами влади та невзяття енергопостачальниками чітких зобов’язань на підключення споживачів. В результаті вартість підключення в рази перевищує його собівартість, а виробничі інвестори віддають перевагу реалізації своїх проектів у Європі та Росії, навіть незважаючи на санкції. Вочевидь, саме ця сукупність факторів та повільність реформ змусила федерального канцлера Німеччини Ангелу Меркель згадати Україну 17 жовтня у традиційному суботньому відеозверненні до німецького народу – за її словами, Україна «перебуває на мужньому шляху», але німецька промисловість буде готова інвестувати в Україну виключно у разі створення умов та проведення реформ. «Німецькі інвестиції підуть в Україну лише тоді, коли цьому відповідатимуть правові рамкові умови. Панівну роль олігархів слід змінити, людям необхідно надати транспарентність, з корупцією треба боротися", – наголосила Ангела Меркель. Коли це здійсниться – наразі невідомо.
Не все гаразд і у банківській сфері. Минулого тижня джерела мас-медіа анонсували впровадження Національним банком чергових заходів із валютної лібералізації, які мали б стосуватися зняття обмежень при виплаті дивідендів на валютні інвестиції, а також внесення змін до нормативів обов’язкового продажу валютної виручки. Проте наразі жодних рішень у цьому напрямку не ухвалено. Зате українська газета «Дзеркало тижня» 17 жовтня опублікувала аналітичну статтю «Де гроші?», у якій прямо назвала «взаємовигідним бізнесом» для банкірів та чиновників регулятора операції з рефінансування банків. За даними НБУ, заборгованість за кредитами рефінансування на сьогодні становить 104,8 млрд.грн., а на думку газети, понад 100 млрд. гривень рефінансування, виданого «банкам-зомбі», фактично пішли на підтримку їхніх власників та витекли на валютний та інші ринки, чим спричинили триразову девальвацію національної валюти та більш як 60-відсоткову інфляцію.
Тим часом, закономірним результатом цієї всієї діяльності та бездіяльності стало дослідження світового добробуту Global Wealth Report, яке щорічно готується експертами швейцарського банку Credit Suisse. За його даними, за 2014-2015 рік рівень добробуту українців через валютні курси скоротився на 40%, що є найбільшим показником у світі, а серед європейських країн Україна посідає почесне перше місце найбіднішої країни з показником добробуту на одного дорослого громадянина в еквіваленті 1437 доларів США…