Найпомітнішою подією минулого тижня для економіки України, що не вирізнявся значними подіями, стала публікація Світовим економічним форумом рейтингів та прогнозів світової конкурентоспроможності, які, на жаль, є не дуже втішними саме для української господарки. За підсумками рейтингу світової конкурентоспроможності Україна опинилася на 79 місці зі 140 країн, перемістившись з відносно невисокої 76-ї позиції у минулорічному рейтингу. Перші 5 позицій рейтингу посіли Швейцарія, Сінгапур, США, Німеччина та Нідерланди. Найближчий сусід України – Польща покращила свої позиції та посідає в цьому рейтингу вже не 43, а 41 місце.
Разом з тим, країна, яка минулого року фактично розпочала агресію проти України та перебуває під міжнародними санкціями – Росія у цьому світовому рейтингу обійняла 45-те місце, перемістившись з 53-го місця в минулому році. Тобто, незважаючи на війну, санкції, низькі ціни на нафту та падіння національної валюти, конкурентоспроможність російської економіки відчутно зростає! Видатним є успіх балтійських країн, що колись були частиною Радянського Союзу – Естонія з 30-м місцем, Литва з 36-м та Латвія з 44-м доводять, що реформувати економіку можна – варто лише дуже захотіти і тяжко працювати. З втішних новин для української конкурентоспроможності можна зауважити, що місце, нижче за Україну, отримали Греція (81), Вірменія (82), Алжир (87), Гондурас (88), Киргизстан (102) та Боснія і Герцеговина (111).
Якщо ж говорити про чинники, то дослідження Світового економічного форуму називає найбільш проблемними факторами для ведення бізнесу в Україні корупцію, складний доступ до фінансів, інфляцію, нестабільність політики, високі податкові ставки, неефективну урядову бюрократію, складність адміністрування податків, надмірне регулювання операцій з іноземною валютою та нестабільність у владі. Наслідки неконкурентоспроможності довго чекати не змушують – за даними Держслужби статистики України, попри те, що номінальні доходи українців за підсумками ІІ кварталу 2015 року виросли на 7,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року, реальні доходи українців за цей же період, що можуть бути використані на придбання товарів і послуг, зменшились на 34%. Українцям відтепер не до великих покупок – за перші 9 місяців 2015 року продаж нових легкових автомобілів зменшився на 60% порівняно з січнем-вереснем 2014 року. Щоб змінити цю ситуацію – треба щось робити.
Тим часом, уряд продовжує концентруватися на локальних заходах порятунку економіки – реструктуризації зовнішнього державного боргу. Тут наразі ефективні лише промоційні заходи – український Мінфін проводить зустрічі з інвесторами та веб-трансляції з питань обміну євробондів. Такий «вебінар» вже відбувся 2 жовтня, а додаткові зустрічі з інвесторами із веб-трансляціями відбудуться 5 жовтня у Лондоні та 6 жовтня у Нью-Йорку. В усіх зустрічах бере участь особисто міністр фінансів Наталя Яресько. Зустрічі проводяться для того, аби сформувати позитивну думку інвесторів напередодні зборів держателів всіх випусків єврооблігацій України, що підпадають під реструктуризацію, які Україна організовує 14 жовтня у Лондоні в офісі свого юридичного радника – фірми White & Case LLP. Саме від цих зборів може залежати доля проекту реструктуризації українських євробондів, тому залишається лише побажати українській стороні удачі.
У банківській системі України минулого тижня були як позитивні, так і негативні новини. З позитиву – те, що міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s підвищило довгостроковий і короткостроковий рейтинги найбільшого українського банку – «Приватбанку» з SD до CCC/C. Підвищення рейтингів підтверджує укладення угоди з власниками єврооблігацій у розмірі 200 млн доларів, що підлягають погашенню 23 вересня 2015 року, про продовження терміну обігу цих цінних паперів до 15 січня 2016 року з можливістю продовження терміну обігу до 2018 року. Водночас, згідно зі шкалою агентства, рейтинги рівня СС означають, що емітент має серйозні труднощі з виплатами за борговими зобов'язаннями.
Складність ситуації в «Приватбанку» підтвердила в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня» керівник Національного банку України Валерія Гонтарєва – за її словами, найбільший банк України за результатами стрес-тестів потребує рекапіталізації мінімум на 40 млрд. гривень, а «інсайдерський» портфель банку «перевищує всі можливі очікування». Втім, «Приватбанк» уже веде роботу з докапіталізації – минулого тижня з’явилася інформація, що банк уклав угоду з акціонером про приватне розміщення цінних паперів на 70 млн. доларів зі ставкою 5,99% річних та погашенням у 2021 році. Згідно із заявою банку, після погодження операції з Нацбанком відповідна сума буде врахована як субординований борг банку. У заяві також наголошено, що «Приватбанк» відкритий до діалогу з держателями єврооблігацій з погашенням у лютому 2016 року, які він намагається реструктуризувати – а це свідчить, що роботи там багато.
Песимістичною є загальна статистика банківського сектора. За даними Національного банку, загальні збитки банківської системи з урахуванням неплатоспроможних банків, у яких працюють тимчасові адміністрації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за січень-серпень 2015 року склали 106,4 млрд. грн. Збиток платоспроможних банків за 8 місяців поточного року склав 47,9 млрд. грн. Минулого тижня Національний банк вивів з ринку ще один банк – «Юніон Стандард Банк», який закрили через непрозору структуру власності та ризикову діяльність, що полягала у проведенні операцій з готівкою у значних обсягах…