Україна в цифрах: 14-18 вересня

Реструктуризація за планом, банківські банкрутства та 150 мільйонів, що не прийдуть в Україну – тиждень 14 – 18 вересня для економіки України.

Україна в цифрах: 14-18 вересня

Найголовніший на сьогодні процес для української економіки – реструктуризація зовнішніх боргів України – минулого тижня відбувався згідно з планом. 17 вересня Верховна Рада без особливих обговорень проголосувала за запропонований урядом пакет законів, який дозволяє провести реструктуризацію зовнішніх запозичень на умовах, узгоджених з кредиторами, дозволити тимчасово перевищити встановлений Бюджетним кодексом граничний обсяг державного та гарантованого державою зовнішнього боргу, що нині встановлений на рівні 60% валового внутрішнього продукту (ВВП), та зобов’язати Кабмін протягом 3-х місяців після проведення реструктуризації подати до парламенту план заходів, скерованих на приведення держборгу до граничного рівня. Окрім того, пакет законів включає адаптацію чинного законодавства України до потенційної угоди з кредиторами, зокрема, закріплення поняття «державний дериватив» та звільнення від податків доходу від боргових цінних паперів.

Як останнім часом буває в Україні, при підготовці до голосування не обійшлося без ажіотажу – прем’єр Арсеній Яценюк у виступі перед парламентом налякав народних депутатів та простих українців дефолтом і фінансовим колапсом у разі незатвердження умов реструктуризації, а міністр фінансів Наталя Яресько наголосила, що якщо законопроекти не будуть прийняті, під загрозу може бути поставлена програма розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду, а отже – прощавайте, фінансова стабільність та дешева міжнародна допомога. Друга заява Наталі Яресько перед парламентом була ще більш «обнадійливою» - за її словами, це не остання реструктуризація боргів України, і держава та уряд можуть просити реструктуризацій ще і ще – наприклад, якщо раптом погіршиться ситуація на східному фронті або ж станеться який інший форс-мажор. Звичайно, дивно чути про намір просити нові розстрочки, коли найважливіша на сьогодні боргова операція ще не закрита, але для депутатів це спрацювало – Верховна Рада ухвалила боргові закони конституційною більшістю в 307-309 голосів. Наприкінці тижня всі закони були підписані президентом Петром Порошенком, а це означає, що обмін облігацій на нові євробонди можна розпочинати вже.

А ось тут і починаються головні проблеми. Як ми повідомляли минулого тижня, група незадоволених держателів суверенних єврооблігацій України з погашенням у вересні та жовтні та вартістю 1,1 млрд. доларів через американську юридичну компанію Shearman&Sterling заявила, що вважає несправедливими умови угоди, досягнутої між урядом України та спецкомітетом кредиторів, через нерівномірність погашення євробондів. У відповідь на це міністр Яресько заявила, що кредитори не зможуть вплинути на процес, оскільки не назбирають блокуючий пакет у 25% облігацій. Натомість, схоже, не все сталося, як гадалося – за інформацією Bloomberg, заповітні 25% незадоволені кредитори таки назбирали. Цьому, за версією Reuters, посприяла робота хедж-фонду Aurelius Capital Management, який скупив на ринку частину українських євробондів. Згаданий фонд має репутацію «стерв’ятника» - за інформацією Аргентини, чиї облігації він також скуповував, він тривалий час тиснув на владу країни з вимогою повної сплати суверенного боргу, застосовуючи всі можливі інструменти аж до арешту державних активів. За іншою версією, серед власників боргових цінних паперів України можуть бути представники попередньої української політичної еліти, які відмивали кошти через купівлю єврооблігацій та намагаються блокувати реструктуризацію, аби їхні операції не були встановлені. Але які б там версії не висловлювалися, ясно одне – все тільки починається. Нагадаю, що вирішальним для українського зовнішнього боргу стане поточний тиждень, оскільки 23 вересня спливає термін погашення облігацій вартістю 500 млн. доларів. А, тим часом, зовнішній борг України продовжує збільшуватися – за даними Нацбанку, за І півріччя 2015 року валовий зовнішній борг України збільшився на 668 млн доларів – до 126,98 млрд. доларів. При цьому зростав тільки зовнішній борг держсектора – так, борг уряду збільшився на 3 млрд доларів – до 35,89 млрд. доларів, центрального банку – на 4,4 млрд доларів – до 6,57 млрд. доларів. Водночас, недержавний сектор борги скорочує: сукупний зовнішній борг банків за цей же період зменшився на 3 млрд. доларів – до 15,74 млрд. доларів, а борг корпоративного сектора скоротився на 4,23 млрд доларів – до 59 млрд доларів США.

            Банківська система України минулого тижня продовжила процес очищення від проблемних банків. Таких  нових банків на карті сектора з’явилося три – «Інтеграл-Банк», банк «Національні інвестиції» та банк «Фінанси і кредит». Підвищену увагу привертають два останніх «герої фінансового тижня». Банк «Національні інвестиції» до запровадження тимчасової адміністрації посідав 34-те місце за активами в секторі та лише 19 серпня отримав нового інвестора – групу аграрних компаній «Згода», яка пообіцяла збільшити капітал банку на 300 млн. гривень. Новий інвестор так і не допоміг – спочатку банк було визнано проблемним та призначено куратора від НБУ, а свій неплатіжний статус він отримав через непрозорість цілої низки операцій банку та стрімке істотне скорочення ліквідних коштів, а також невідображення у бухгалтерських документах банку операцій клієнтів, що не були виконані в строк.

Із другим банком – «Фінанси і кредит», що є 10-тим за активами в українській банківській системі, все набагато цікавіше. Проблемним банком він був визнаний давно, депозити не виплачував та платежі затримував з весни минулого року, але боровся за реабілітацію до останнього. До речі, не без позитивних відгуків від Нацбанку – 18 серпня НБУ офіційно констатував, що банк виконав плани капіталізації, покращив показники ліквідності, частково реструктуризував борги та істотно зменшив обсяги кредитів пов’язаним особам. Буквально за тиждень до введення в банк тимчасової адміністрації директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтин Ворушилін заявив, що банк «Фінанси і кредит» вже перестав бути проблемним, почав виконувати нормативи Нацбанку та повноцінно працювати. Коли ж одне з видань поцікавилося, на підставі чого фонд зробив таку заяву, там уточнили, що висновок робився … на основі офіційного прес-релізу НБУ від 18 серпня. Чому так – покаже час і, можливо, слідство.  Наразі ж понад 93% вкладників банку отримають свої вклади назад через систему державних гарантій, а основний тягар від його ліквідації ляже на його власника – українського бізнесмена Костянтина Жеваго, чия гірничорудна компанія Ferrexpo одномоментно втратила капіталізацію, що зменшилася до 108 млн. доларів, а її акції на Лондонській біржі після публікації новини про банкрутство банку обвалилися на 40%. Не кажучи вже про 174 млн. доларів обігових коштів Ferrexpo, що «зависли» у банку та не мають шансів на повернення.

З менш важливих новин банківського сектора варто відзначити присвоєння агентством Fitch дефолтного рейтингу найбільшому банку України – Приватбанку. Агентство присвоїло банку довгостроковий рейтинг дефолту емітента на рівні «RD (restricted default)» за фактом завершення реструктуризації євробондів на 200 млн. доларів. Такий рейтинг є технічною дією та присвоюється автоматично при завершенні реструктуризації боргів, у подальшому ж при збереженні кредитоспроможності рейтинг емітента швидко зростає. Ще одним цікавим моментом стала ліквідація «Укргазпромбанку» - таємничий інвестор з Об’єднаних Арабських Еміратів, що виявив бажання «влити» в нього кошти, так і не виконав своїх обіцянок.

Якщо ж говорити про інші показники роботи української економіки, що з’явилися минулого тижня, то можна констатувати продовження її послідовного руху вниз. Так, за даними офіційної статистики, у серпні українська промисловість впала на 5,8% порівняно з серпнем минулого року. За 7 місяців 2015 року Україна зберегла профіцит зовнішньої торгівлі в сумі 1,412 млрд. доларів, який, однак, був досягнутий завдяки більшому скороченню імпорту – за січень-липень 2015 року експорт товарів знизився на 34,8% до 21,68 млрд. доларів, а імпорт – на 37,8% до 20,268 млрд. доларів. За 8 місяців 2015 року борги споживачів за газ зросли на 7,5 млрд. грн – до 33,3 млрд. грн, а за електроенергію – на 2,1 млрд. грн до 22,1 млрд. грн.

Позитивною новиною минулого тижня стала ІТ-операція року: засновники популярного Інтернет-месенджера Snapchat придбали за 150 млн. доларів одеський стартап Looksery, який розробив унікальну технологію модифікації зображення обличчя в реальному часі. Все дуже добре, якби не було так сумно – адже, за умовами угоди, що стали відомі медіа, з цієї суми в Україну не зайде ні цента і не буде створено жодного робочого місця, а розробники програми усією командою переїдуть до США та закриють компанію в Україні. В цьому контексті згадаю ще один позитив тижня – призначення консультантом українського Мінфіну з податкових питань відомого американського економіста Артура Лаффера, який консультував Рональда Рейгана та Маргарет Тетчер і є автором теорії залежності державних доходів від середнього рівня податкових ставок в країні. Маю надію, що новий радник навчить український уряд формувати бізнес-клімат не обшуками, тиском та корупцією, а прозорістю, рівними бізнес-умовами та гнучкою податковою політикою, яка б стимулювала насамперед створення робочих місць.

За матеріалами Wschodnik.

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1