Україна в цифрах: 10-14 серпня

Наближення дефолту, банківські проблеми та інвестиційна непривабливість – тиждень 10-14 серпня для економіки України.

Україна в цифрах: 10-14 серпня

Те, на що найбільше очікувала українська економіка та фінансовий ринок – рішення про реструктуризацію зовнішнього приватного боргу України – минулого тижня так і не відбулося. Міністр фінансів України Наталя Яресько вирушила на переговори зі спеціальним комітетом кредиторів до Сан-Франциско так, як і планувалося – в середині тижня, однак перемовини затягнулися на кілька днів. Єдиною останньою офіційною інформацією про їхній хід стала п’ятнична спільна заява Міністерства фінансів України та спеціального комітету кредиторів, яка складалася із двох рядків: «Українська делегація та Спеціальний комітет кредиторів провели детальні дискусії у Сан-Франциско. Переговори продовжуються.»

Тим часом, у світі вже оцінюють ризик дефолту України як досить високий. За інформацією Bank of America, поширеною виданням Business Insider, Україна опинилася на третьому місці у світі серед країн, близьких до дефолту, пропустивши вперед лише Венесуелу і Грецію, які посіли відповідно перше та друге місце. Четверте місце у рейтингу посів Пакистан, а замикає п’ятірку Єгипет. На шостому місці - Кіпр, сьоме місце зайняла Росія. До десятки країн, близьких до дефолту, також увійшли Бразилія, Казахстан та Туреччина.

Паралельно з переговорами про реструктуризацією та заявами на підтримку досягнення консенсусу, які лунали з боку Міжнародного валютного фонду та Міністерства фінансів США, своє вагоме слово на підтримку України сказав відомий фінансист, мільярдер та меценат Джордж Сорос. У своїй заяві він закликав кредиторів не переконувати Україну в шкідливості дефолту, а врахувати при переговорах те, що Україна фактично перебуває у стані війни і повільно, але проводить реформи. «Країна, що потерпає від війни, завзято працює над реформами, які допоможуть відновити її економіку… Російська агресія завдала жахливої шкоди економіці нової України. Її борг у розмірі 19 млрд. доларів став непосильним тягарем для держави, - сказав Джордж Сорос і  додав: Уряд України героїчно працює над реалізацією структурних реформ: знищення корупції, реформа судової системи, зменшення газової залежності від Росії, економічна інтеграція з ЄС, підтримка розвитку сільського господарства, оздоровлення банківської системи. Якщо реструктуризація боргу може стати стимулом для подальшого проведення цих реформ, інвестори повинні пристати на цю пропозицію (так само, як це робить МВФ) та ігнорувати твердження, що списання боргів є фатальною помилкою. Якщо дефолт є єдиним засобом добитися реструктуризації боргу, інвестори аплодуватимуть рішенню України, а не засуджуватимуть його».

Хай там як, але переговори тривають, і найоптимістичнішим їх результатом, на який, напевно, покладають надію всі, залишається згода на реструктуризацію із компромісним частковим списанням боргу в межах 25% номінальної вартості, як прогнозує МВФ. Інакше – дефолт: якщо наприкінці серпня Україна ще зможе виплатити купонні платежі в сумі близько 60 млн. доларів, то призначені на вересень 500 млн. доларів Україна вже не «потягне». Саме тому результати переговорів матимуть істотний вплив на валютний курс – навіть якщо й враховувати думку Джорджа Сороса про те, що дефолт як засіб реструктуризації є благом для України, з чисто психологічних причин оголошення дефолту може знецінити гривню на деякий час. Підтвердженням цієї думки стала реакція українського міжбанківського ринку, який практично завмер на час переговорів на рівні трохи більше як 21 грн. за долар, але наприкінці тижня знизив курс гривні до 22,15 грн. за долар на фоні відсутності конкретики в реструктуризаційних питаннях. Але маємо надію, що все завершиться добре – до речі, таким є й прогноз міжнародного рейтингового агентства Fitch, чиї аналітики прогнозують досягнення згоди на реструктуризацію українських боргів безпосередньо перед терміном вересневої виплати на 500 млн.доларів.

У банківській сфері України радісних новин минулого тижня майже не було. Єдиним позитивом стало завершення купівлі неплатоспроможного «Укргазпромбанку» іноземним інвестором – компанією Primestar Energy FZE з Об’єднаних Арабських Еміратів, яка належить не відомому широкому загалу громадянину Індії Хаміду Сьєд Салахуддіну. Чому арабський інвестор вирішив врятувати банк – питання відкрите, але можна припустити, що таким чином попередні власники «Укргазпромбанку», що мають стосунок до української газової промисловості, вирішили врятувати банк, аби уникнути відповідальності за новим українським законодавством щодо власників проблемних банків. Саме тому цю операцію не можна назвати зростанням інтересу інвесторів до українського банківського сектора, але вона має «плюсовий» ефект – у тому, що Фонду гарантування вкладів фізосіб не довелося виплачувати компенсації з власних коштів, а всі вкладники банку вже незадовго отримають свої вклади у повному розмірі.

Негативних ж новин у системі було, як завжди, більше. Першою «проблемною» новиною тижня стала інформація про чергову невдачу в реструктуризації єврооблігацій найбільшого недержавного банку України – Приватбанку, який має виплатити їх власникам 200 млн. доларів 23 вересня та попросив про реструктуризацію цієї виплати на 2017-2018 рік. Невдача була технічною – збори кредиторів, що були призначені на 13 серпня, не відбулися через відсутність кворуму. Наразі збори перенесено на 27 серпня. Чи готує банк додаткове покращення пропозиції – наразі невідомо.

Другою негативною банківською новиною минулого тижня стала судова справа проти одного з найбільших банків (наразі) з європейським капіталом – «Укрсоцбанку», який входить до італійської UniCredit. На початку минулого тижня Господарський суд Києва заблокував 18 млн. гривень на кореспондентських рахунках банку за позовом одного з проблемних позичальників, який не сплатив жодної копійки за тілом кредиту та в обхід банку вивів частину застави за кредитом на іншу компанію. Блокування відбулося без достатніх підстав та без розгляду справи по суті – просто «в порядку забезпечення позову». «Укрсоцбанк» оприлюднив заяву-обурення, подав заяву про злочин судді та звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, і на цьому інформація про подальшу долю справи «обривається» - не виключено, що сторони, як у багатьох подібних випадках, могли знайти «непублічний компроміс».

Такі ситуації вкрай не сприяють інвестиційній привабливості України – на фоні таких речей не дивно, що за останні 8 років інвестиційний клімат України жодного разу не отримав позитивних оцінок. Такі дані оприлюднила газета «Дзеркало тижня» з посиланням на регулярні опитування, що проводяться Європейською бізнес-асоціацією. За даними видання, Україна не може вийти з негативної зони оцінки інвестклімату з 2010 року – початку масованого знищення бізнесу урядом Януковича. Незважаючи на впевнений перебіг дерегуляції, 81% опитаних бізнесменів незадоволені станом інвестиційного клімату України. Майже половина (49%) не бачить ніяких позитивних змін і продовжує скаржитися на повільне впровадження реформ, корупцію, податкову і фіскальну регуляцію та тиск із боку відповідних органів. Справді, ніхто не буде вкладати в державу, де звичайний лейтенант податкової міліції може заблокувати роботу величезного заводу без достатніх причин, заподіяти величезних збитків і не понести жодної відповідальності (такий випадок справді мав місце кілька років тому).

На завершення – ще трохи цікавої статистики. За даними Держстату, за перше півріччя 2015 року сальдо зовнішньої торгівлі стало позитивним – на рівні 1,246 млрд. доларів. Але цей показник досягнуто не зростанням – за даними того ж Держстату, за І півріччя 2015 року експорт скоротився на 35%, а ось імпорт – на 38,5% (імовірно, через зменшення платоспроможного попиту завдяки девальвації гривні). Різниця і дала позитив. Другим красномовним показником стану економіки стало збільшення її тінізації – за даними Міністерства економіки України, у І кварталі 2015 року рівень тіньової економіки збільшився на 5 відсоткових пунктів порівняно з таким ж періодом 2014 року і склав 47% валового внутрішнього продукту. При цьому за методом «витрати населення – роздрібний товарообіг» рівень тіньової економіки є ще більшим – 56%  ВВП! Це означає, що будь-яке покращення економічної ситуації в Україні можливо лише при повній економічній лібералізації та зведення до мінімуму ролі держави в регулюванні економіки, а також стабільності законодавства і надійному захисті прав інвесторів та кредиторів…

За матеріалами Wschodnik.     

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1