Україна в цифрах: 6 – 10 липня

Відстрочка траншу МВФ, ослаблення банківської системи та знецінення гривні – тиждень 6-10 липня  для економіки України.

Україна в цифрах: 6 – 10 липня

Минулого тижня з’ясувалося, що обіцяного розширеного фінансування від Міжнародного валютного фонду Україна не дочекається. Принаймні в липні. І винен в цьому, як завжди, не хто-небудь, а українська влада – а якщо точніше, Верховна Рада України. Бо ж причиною відкладення фінансування на серпень стала бездіяльність українських парламентарів, які так і не спромоглися ухвалити ключові закони, необхідні для надання коштів та передбачені у меморандумі між Україною та МВФ – про посилення системи гарантування вкладів фізичних осіб, про механізми впливу на підприємства-боржники за газ, про підслідність Національного антикорупційного бюро та про відмову від дотацій тарифів на комунальні послуги. Прийняття цих законів відкрило б Україні доступ до зовнішнього фінансування у 3,2 млрд. доларів, але коли ці проекти будуть розглянуті – невідомо. Бо ж народні обранці у нас незалежні і не завжди кого-небудь слухають – незважаючи на те, що ухвалити ці закони їх слізно благає особисто міністр фінансів Наталя Яресько.

Незважаючи на весь негатив від зволікання, у відстрочці рішення МВФ є один плюс – вона дозволяє урядові спокійно зосередитись на вирішенні іншої ключової проблеми: реструктуризації зовнішніх приватних боргів України. Тут конструктивна робота триває, хоч робити такі висновки ми можемо лише за уривчастими підсумковими прес-релізами – адже тепер на перемовинах забезпечено конфіденційність. Все, що відомо – це, як сказано у спільному прес-релізі Мінфіну та комітету кредиторів України, намір обох сторін «завершити боргову операцію якомога швидше». З цією метою сторони проводили консультації та провели 10 липня конференц-дзвінок, а вже 15 липня у Вашингтоні відбудуться переговори за участю міністра фінансів України Наталі Яресько. Залишається лише сподіватися, що у фінальному рішенні будуть враховані інтереси всіх сторін – тобто, як кажуть у народі, і вовки будуть ситі, і вівці залишаться цілими, і пастухам не настане вічна пам’ять.

Тим часом, в українській банківській системі продовжують виявлятися нові проблеми. Так, 10 липня міжнародне рейтингове агентство Moody’s присвоїло українській банківській системі переддефолтний рейтинг Ca. При визначенні такого рейтингу аналітики керувалися тим, що загальносистемні проблемні кредити можуть зрости до 60% валового кредиту по банківському сектору. Основне джерело цих проблем, на думку аналітиків – те, що близько половини сукупного кредитного портфелю банків номіновано в іноземній валюті, а більша частина валютних кредитів надана компаніям, які іноземну валюту не заробляють. Окрім того, банки мають у своєму портфелі багато державних облігацій України, обсяг яких майже дорівнював регулятивному капіталу на кінець І кварталу. За оцінками Moody`s, банкам ще необхідно створити резерви в розмірі 15% від усього кредитного портфелю, щоб повністю покрити очікувані втрати. А це – ризик виникнення від’ємного капіталу. Moody’s вважає, що українська банківська система залишатиметься збитковою ще протягом кількох років, і для виходу з кризи банкам необхідно перш за все коригувати операційні витрати відповідно до прискорення інфляції.

На підтвердження песимістичного висновку Moody’s минулого тижня в українській банківській системі відбулася низка подій. По-перше, інше поважне міжнародне рейтингове агентство – Standard&Poor’s знизило рейтинг найбільшого українського банку «Приватбанк» за зобов’язаннями в іноземній валюті до рівня «СС», а агентство Fitch – знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента «Приватбанку» та найбільшого державного «Ощадбанку» з «ССС» і «СС» відповідно до рівня «С». Причиною такого пониження став початок переговорів цих двох банків з власниками єврооблігацій про продовження терміну їх погашення. Fitch вважає, що дефолт цих двох банків за деякими борговими зобов'язаннями зараз є майже неминучим. Відповідно, врятувати їх може тільки реструктуризація, хоча ці банки справно виконують всі платежі та зобов’язання перед клієнтами.

По-друге, 9 липня Національний банк України оголосив неплатоспроможними та передав Фонду гарантування вкладів фізосіб ще два українських банки – ПАТ «Радикал Банк» (64-й за активами) та банк «Столичний» (93-й за активами). Причиною оголошення їх неплатоспроможності Нацбанк назвав грубе порушення операцій з готівкою, що створило загрозу інтересам вкладників «Радикал Банку», та ризикову діяльність і погіршення фінансового стану банку «Столичний». Таким чином, в Україні стало вже 53 неплатоспроможних банки. Але гроші «тікають» і з працюючих фінустанов – 9 липня Міністерство внутрішніх справ поінформувало громадськість про виявлення схеми виведення активів одного з київських діючих банків, за якою протягом 2012-2014 років з нього за допомогою фіктивних кредитів, операцій з цінними паперами та депозитних рахунків, відкритих на паспортні дані соціально незахищених, безробітних або засуджених осіб з банку було виведено та конвертовано в готівку 7 мільярдів гривень! Слідство вилучило фінансову документацію та встановило винуватців, але скільки таких випадків виявляють вже тоді, коли банк стає проблемним? Все це не сприяє роботі системи та, вочевидь, змушує окремих учасників ринку всерйоз розмірковувати про вихід з України. Так, нещодавно керівник підрозділу Центрально-Східної Європи групи Unicredit Карло Вівальді в інтерв’ю австрійській газеті Kurier заявив, що група продовжує переговори з потенційними покупцями свого дочірнього банку в Україні. Український актив Unicredit – «Укрсоцбанк» за перші 5 місяців 2015 року зазнав збитків на 3,6 млрд. гривень та є єдиним серед представників групи в Центральній та Східній Європі, який зазнав збитків у 2014-2015 роках. Нещодавно агентство Fitch знизило рейтинг «Укрсоцбанку» до рівня «ССС» через високий рівень знецінених кредитів та значну «недорезервованість» за кредитами.

 Відсутність зовнішнього фінансування, загроза дефолту, слабка економіка і банківська система не могли не вплинути на курс гривні до іноземної валюти. За минулий тиждень вартість долара США на ринку збільшилася на 1,5-2 гривні – до 23,8-24 гривень. Крім переддефолтних настроїв та економічних показників, додатковим психологічним чинником, що тисне на курс, є ситуація із законом про примусову реструктуризацію валютних кредитів. Незважаючи на критику цього документа, що тривала позаминулого тижня, жодних дій щодо нього не було зроблено – його і не скасували, і вето не наклали. Все це підтверджує, що у разі реального дефолту стабільність національної валюти таки опиниться під загрозою, як би не переконували в зворотньому різноманітні експерти та поважні фінансові функціонери.

На завершення – трохи негативної та позитивної статистики. З негативу – те, що Україна істотно знизила видобуток вугілля: за підсумками першого півріччя вугледобувні підприємства скоротили видобуток аж на 52,2% - до 19,469 млн. тонн. З позитиву – те, що за останні 6 місяців, за даними аграрного інформагентства Agravery, вартість публічних українських агрохолдингів зросла на 11,1%. Це підтверджує, що «найздоровішою» галуззю економіки України залишається аграрна, і Україна має всі шанси відновитися як житниця Європи. Якщо, звісно ж, ніхто не буде їй заважати…  

За матеріалами Wschodnik.

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1