Реструктуризація зовнішніх боргів України, що є однією з основних умов продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, схоже, зайшла у глухий кут. У п’ятницю, 5 червня, о 23.30 Міністерство фінансів України оприлюднило заяву за підсумками проведеної телефонної розмови зі Спеціальним комітетом, що представляє комерційних зовнішніх кредиторів України, у якій міністерство висловило жаль через незмінність пропозиції, озвученої комітетом щодо формату реструктуризації українського боргу.
«Пропозиція Комітету, що полягає у перекладенні їх вимог на рахунки Національного банку України, є неприйнятною, оскільки це передбачає використання для сплати по боргах резервів Національного банку, що є явним порушенням законодавства України, і в цілому суперечить найкращим практикам центральних банків», – наголосив Мінфін та нагадав міжнародним зовнішнім кредиторам про необхідність розпочати діалог щодо належного розподілу між кредиторами боргового тягаря. Додатково міністр фінансів Наталя Яресько висловила готовність безпосередньо зустрітися з кредиторами і закликала комітет кредиторів «відмовитися від штучних та контрпродуктивних бар'єрів у переговорах та розпочати більш конструктивний діалог».
Заява Мінфіну в такому тоні може свідчити про те, що переговори з кредиторами зайшли у безвихідь. Нагадаю, що основним моментом незгоди є позиція щодо прощення частини боргу – Міністерство фінансів наполягає на частковому списанні заборгованості, тоді як комітет кредиторів готовий погодитись на будь-які умови пролонгації виплат, крім списання. Те, що проблема доволі серйозна, підтвердило опубліковане 6 червня інтерв’ю міністра фінансів України Наталі Яресько газеті «Дзеркало тижня», у якому вона зауважила, що реструктуризація зовнішніх боргів не є необхідною умовою для продовження співпраці з МВФ – на її думку, цей фактор є лише «дуже важливим для прийняття рішення», і продовження програми від МВФ залежатиме від «упевненості МВФ у певному прогресі щодо реструктуризації». Наталя Яресько також назвала поточний стан переговорів прогресом, оскільки «переговори просуваються, ми ведемо їх напряму з кредиторським комітетом, ми знаємо і більше розуміємо один одного».
Цікаво й те, що міністр Яресько почала говорити про дефолт. На її переконання, дефолт держави «не матиме на український народ жодного впливу», і від нього буде лише позитив — «валюта лишатиметься у країні, і тиск на платіжний баланс знизиться», а, значить, і «девальвації не буде». Щоправда, пані міністр визнала, що від дефолту постраждають «комерційні підприємства, які зараз можуть дати собі раду та мають можливість виходити на зовнішні ринки запозичень», але не вважає це проблемою, бо «таких компаній в Україні, на жаль, дуже мало». Що ж, в Україні досі завжди було так, що чим більш оптимістичними є заяви про відсутність проблем від чогось, це «щось» обов’язково стається і далеко не так, як очікувалось. Втім, ми це побачимо вже 12 червня, коли має бути прийняте рішення щодо продовження програми співпраці з МВФ.
У фінансово-банківській сфері на минулому тижні також відбувалися нерадісні події. Так, Національний банк визнав неплатоспроможним та впровадив тимчасову адміністрацію у невеликий банк «Національний кредит» – за ризикову діяльність та погіршення ліквідності. Цікаво, що рішення НБУ було оприлюднено через кілька годин після прес-конференції власника банку Андрія Оністрата, який відверто заявив, що його банк не може платити та очікує на закриття. Національний банк також розпочав ліквідацію банку «Надра», що входив до складу фінансово-промислової групи, яка належить олігарху Дмитрові Фірташу. Тепер ця група стане просто промисловою, оскільки банк «Надра» ліквідують, а спроба придбати «Правекс-Банк» у італійської Intesa Sanpaolo завершилась невдачею через відмову Intesa продавати банк. «Чистка» банківської системи триватиме і надалі – як повідомив «Укрінформу» заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України Андрій Оленчик, ще 15 діючих українських банків вже визнано проблемними і найближчим часом можуть приєднатися до більш як 50-ти неплатоспроможних банків, якими опікується фонд.
На фоні всіх цих процесів Нацбанк не поспішає знімати різноманітні обмеження на користування деякими банківськими послугами. Минулого тижня НБУ зняв лише два обмеження – збільшив ліміт зняття готівки з банківських рахунків у гривні зі 150 до 300 тисяч гривень на добу та дозволив підприємствам, що мають на рахунках до 25 тисяч доларів, купувати валюту на міжбанківському валютному ринку. Ключові обмеження на роботу з валютою збережено – клієнти банків, як і раніше, не можуть купити іноземну валюту більш ніж на 3000 гривень в день, а зняти з валютного рахунку – не більше 15000 гривень на добу в еквіваленті. За інформацією джерел газети «Дзеркало тижня» з посиланням на голову НБУ Валерію Гонтарєву, проти лібералізації валютного обігу нібито жорстко виступив МВФ, а Нацбанк готовий пом’якшити обмеження після надходження чергового траншу розширеного фінансування. Так само НБУ наразі не планує знижувати облікову ставку в 30% річних, хоч і визнає її негативний вплив на економіку. Так що ситуація залишається напруженою, хоча курс гривні стабільно тримається довкола позначки в 21 грн. за долар – схоже, тому, що українці вже четвертий місяць підряд продають більше іноземної валюти, ніж купують. Цьому теж є пояснення – при зупинці економіки та шаленому рості цін люди змушені продавати заощадження, аби забезпечити більш-менш комфортне життя.
До речі, про ціни. Минулого тижня президент Петро Порошенко у щорічному посланні до парламенту заявив, що внесе проект закону про повне розкриття інформації з формування комунальних тарифів та актуалізацію норм споживання для будинків без обліку тепла. Ініціатива, звісно, на часі – бо ж чимало різних експертів заявляли про необґрунтованість нових комунальних тарифів. Не знаю, як інші, але ціна на газ викликає суттєві запитання. Як відомо, з квітня для населення вона складає 7188 грн. за 1000 кубометрів, з яких 5041,8 грн. – власне вартість газу, решту ж складають різноманітні надбавки, податки та транспортні витрати. В той же час, за словами керівника ПАТ «Укргазвидобування» Сергія Костюка в інтерв’ю Інтернет-виданню «Hubs», виробнича собівартість тисячі кубометрів газу підприємства складає 1290 гривень, а закупівельна ціна газу – 1590 гривень за 1000 кубометрів. Враховуючи, що саме «Укргазвидобування» подає газ населенню та видобуває для цього аж 19,5 мільярда кубометрів, закономірним є питання – на що іде різниця? Петре Олексійовичу, відповідь на це питання шукає вся Україна!
На завершення – трохи позитиву. За Індексом інвестиційної привабливості International Business Compass, що розраховується міжнародною консалтинговою мережа BDO, у 2015 році Україна покращила свій показник на 20 позицій і посіла 89 місце зі 174 країн. Щоправда, це досягнення не змінило прогнози розвитку економіки від міжнародних фінансових організацій – МВФ та Європейського банку з реконструкції та розвитку, які погіршили прогноз зниження валового внутрішнього продукту України на 2015 рік до 9%. Але, як кажуть, надія помирає останньою…