1. Зовнішні чинники та їхний вплив на страховий ринок
Які б професійні аналітики не планували діяльність фінансових установ, однак у жодних їхніх планах за останні роки такий чинник як глобальний вірус/пандемія був відсутній. Однак, як ми бачимо вже зараз, ще без глобальних оцінок його загального ефекту, він має чи на найбільший вплив на глобальну економічну та фінансову ситуацію поряд з очікуваною фінансовою кризою, прихід якої планувався в Європі наприкінці 2020–початку 2021 року.
Тому такі глобальні чинники як світова фінансова криза та всесвітня епідемія (яка саме й призвела до початку глобальної фінансової кризи вже сьогодні) мають чи не найбільший вплив як зовнішні фактори на весь фінансовий сектор України і, звісно, страховий ринок не є винятком.
Європейські страховики оцінюють потенційні збитки (як наслідок епідемії та фінансової кризи) за оптимістичним сценарієм як природні катастрофи середніх розмірів, які закладаються у фінансові моделі діяльності лідерів страхового і перестрахового ринку. Однак, за песимістичним сценарієм, до якого готуються лідери європейського ринку, очікувані збитки внаслідок лише коронавірусу призведуть до збитковості 200-річного рівня.
Такі події на світовому страховому ринку, звісно, будуть впливати і на український страховий ринок щонайменше наступним чином:
— Підвищення ціни перестрахування
— Зниження рейтингів фінансової стійкості/надійності перестраховиків
— Введення додаткових винятків і обмежень у перестрахуванні
— Зменшення активності чи припинення роботи з дрібними ринками чи ринками, що розвиваються, якщо для входу на ринок потрібні фінансові інвестиції
Але це вплив на український страховий ринок у перспективі. А нам, як споживачам, варто більше переживати про український страховий ринок з огляду на внутрішні чинники.
2. Внутрішні чинники, які вплинуть на український страховий ринок і їх наслідки:
— Вже обговорювана нами епідемія, причому як ні для якого іншого бізнесу, це стало не тільки непрямою причиною падіння економіки, зменшення продажів і відсутності ділової активності, але вірус зіграв і ще з багатьма зіграє “злий жарт”, особливо в частині страхування життя й особистого нон-лайф страхування. Адже з огляду на не встановлення діагнозів коронавіруса та/або відсутність тест-аналізів (а ми розуміємо, що реальна кількість хворих відрізняється від статистично зафіксованої кількості), зростає кількість “хворих” на ГРВІ, грип, пневмонію й інші схожі недуги. Це обов'язково призведе до збільшення рівня збитковості за особистим страхуванням. Адже багатьма договорами страхування передбачено, що пандемія є винятком і страхові компанії мають право не відшкодовувати витрати, пов’язані з наслідками епідемії.
У питанні епідемії нам не варто забувати й про її прямі наслідки: падіння ВВП, зменшення ділової активності та купівельної спроможності, що неминуче призведе до зменшення (по деяких компаніях – у рази) страхових премій і комісійних доходів, що “смерті подібно” для деяких гравців страхового ринку, адже не є секретом те, що багато страхових компаній в Україні працюють за принципом “з коліс”. Тому ми в своїх прогнозах фактор майбутнього “спліта” (перерозподіл повноважень регулятора страхового ринку під НБУ, про який “гудів” весь фінансовий сектор під кінець 2019 року) відсунули як “фактор” на наступні місці, адже сьогодні стає неясною картина, в якому стані страховий ринок взагалі підійде до “спліта”. Зобов'язання за страховими випадками ніхто не знімав (а отримати довідку про форс-мажор для страхової компанії про неможливість виплати страхового відшкодування через карантин в умовах, коли президент країни окремо називає страхові компанії як суб'єкт, який в умовах карантину повинен беззаперечно працювати, буде складно), і виплати доведеться робити або хоча б визнавати свої зобов'язання, а дохідна частина (страхові премії, комісії) зменшуються в рази. Тому багатьом доведеться “залізти” в капітал і резерви, щоправда, тільки тим, у кого ці резерви і капітал реально існують. Це може призвести до того, що принаймні 30% страхових компаній, які сьогодні працюють в Україні, припинять свою діяльність.
— Що ж стосується довгоочікуваного “спліту” з НБУ, який після карантину й кризи почне перевіряти капітали та резерви страховиків, дивитися “трохи по-іншому” на фінансову звітність і дотримання фінансових нормативів відповідно законодавству в сфері захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг, справить незворотний вплив на небанківський фінансовий сектор уже навіть в цьому, 2020 році. Що призведе до потенційного виходу “з гри” деяких учасників страхового ринку, і, на жаль, припускаємо, що не тільки з числа дрібних і середніх його гравців, це також зачепить і компанії з іноземним капіталом.
— Для споживача вся ця ситуація в короткостроковій перспективі (2020—2021 роки) буде нагадувати ситуацію в банківському секторі 2014—2015 років, але в довгостроковій перспективі (2022—2023 роки) після переформатування страхового ринку споживач отримає набагато якісніші послуги з можливим зростанням їхньої вартості в зв'язку з “оздоровленням” ринку.
— До змін потрібно готуватися, і якщо наперед трохи “підстелити соломки”, втрат у споживачів від майбутніх тенденцій розвитку ринку і його трансформування практично вдасться уникнути, для цього є багато ринкових механізмів і інструментів.
UAprom – бізнес-портал про останні новини економіки та промисловості