Наприкінці минулого тижня Україна та її економіка дізналися, коли орієнтовно можна очікувати рішення за кредитом Міжнародного валютного фонду у рамках відновлення програми розширеного фінансування, якого всі вже очікують майже рік. МВФ офіційно заявив, що «українське питання» може бути розглянуто вже після щорічних канікул ради директорів фонду, однак директор-розпорядник МВФ Крістен Лаґард у своєму виступі у Вашингтоні дала зрозуміти, що з кредитом для України насправді не все так просто.
Незважаючи на запевнення українського міністра фінансів про успішне завершення переговорів з МВФ у рамках узгодженого раніше графіку, Крістен Лаґард звернула увагу, що Україна не виконала деякі технічні зобов’язання для надання траншу. «Існує ще кілька невирішених технічних питань в рамках прийнятих Україною зобов'язань, які ми разом обговорили. Їх необхідно вирішити, оскільки ми не можемо мати наполовину виконану програму і сподіватися, що вона буде працювати, – заявила вона. – Робота повинна бути завершена, і ми сповнені надій, що президент Петро Порошенко і новий прем'єр-міністр прислухаються до цього, щоб виконати останні вимоги, які Україна повинна виконати». Глава МВФ не уточнила, про які вимоги йдеться, але відзначила, що Україна дуже близька до завершення другого перегляду програми EFF і більшість змін, які повинні були бути проведені владою, вже реалізовані. У свою чергу офіційний речник МВФ Джеррі Райс заявив, що МВФ не розглядатиме можливостей об’єднання кількох траншів для України у рамках програми в один, а також не уточнив обсягів фінансування і термінів її надання.
В той же час світло на деякі імовірні вимоги МВФ пролив голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв. Під час засідання комітету комісії 12 липня він заявив: «У них є чотири питання, це: зняття обов'язкової реєстрації актів комісії у Міністерстві юстиції або операційна незалежність, право на проведення перевірок, повноваження щодо проведення розслідувань, а також зняття банківської таємниці». Останній пункт досить суперечливий – адже банківська система України, яка є однією з найслабших у світі за версією міжнародних рейтингових агентств, зберігає клієнтів лише завдяки наявності банківської таємниці, хоч і достатньо звуженої – наприклад, відповідно до змін у національному законодавстві, банківська таємниця вже не захищає українців, що отримують державні допомоги або ж житлові субсидії. Що саме має МВФ на увазі під скасуванням банківської таємниці – сказати важко (бо ж цього ніхто офіційно не коментує), але що б там ні було, ця вимога може істотно зашкодити банківській системі.
Ще одним фактором, що може стати на заваді отриманню чергового траншу МВФ, є робота Державної фіскальної служби. Минулого понеділка у ній розпочала перевірку технічна місія податкового департаменту МВФ, а вже 13 липня міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що до кінця місяця Мінфін подасть на розгляд уряду чергову податкову реформу – законопроект про удосконалення податкової системи. У повідомленні прес-служби Мінфіну говориться, що «головна мета (реформи): спростити адміністрування, зменшити маніпуляції у ДФС та відповідно тиск на бізнес». На думку прес-служби Мінфіну, документ сприятиме зменшенню позапланових перевірок, посилить захист бізнесу, зменшить маніпуляції та розбіжності в трактуванні податкового законодавства. Однією з новацій документу стане запровадження єдиного реєстру заяв на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, який повинен допомогти вирішити проблему зі своєчасним поверненням ПДВ, а також удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, що має зробити процес набагато більш прозорим та зручним для бізнесу. Документ також передбачатиме відміну акцизного податку для тих, хто продає пальне в малих ємностях.
Тим часом, в Україні продовжує скорочуватися експорт. За даними Державної служби статистики, у січні-травні 2016 року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України склало 694 млн. доларів. За цей період експорт товарів скоротився на 11,5% порівняно з січнем-травнем 2015 року – до 13,693 млрд. доларів, імпорт – на 6,2% до 14,387 млрд. доларів. Натомість імпорт автомобілів за січень-квітень 2016 року зріс на 57% порівняно з аналогічним періодом року минулого – за цей час в Україну було ввезено понад 34 тисячі транспортних засобів, причому дві третини імпорту було з країн Євросоюзу.
Водночас, в українській економіці минулого тижня були і позитивні новини. Як повідомила 12 липня виконавчий директор Інституту економічних досліджень Оксана Кузякіна, індекс ділового клімату України, який вимірюється за шкалою від -1 до +1, за результатами 2015 року вийшов у позитивну площину та склав 0,01. «Це означає, що в Україні все не настільки погано, як можна було б уявити». – сказала вона. І це правда – адже станом на четвертий квартал 2014 року в Україні спостерігалися найгірші показники ділового клімату серед 21 держави Центральної та Східної Європи.
Другою позитивною новиною минулого тижня стала звістка від Європейського банку з реконструкції та розвитку про намір відкриття 15 регіональних офісів з підтримки розвитку малого і середнього бізнесу в Україні. За словами представника ЄБРР Катерини Рігг, офіси будуть розміщені таким чином, щоб бізнесмен з будь-якого місця в Україні зміг за 1-1,5 години до них дістатися й отримати кваліфіковану консультацію у фахівців. При цьому центри підтримки бізнесу надаватимуть допомогу будь-кому з тих, хто звернувся, незалежно від місця його реєстрації. На ці потреби буде надано 28 млн. євро у рамках підписаної у травні домовленості між ЄБРР та Євросоюзом про фінансування підтримки малого і середнього бізнесу в Україні. Ще 12 мільйонів євро за цією домовленістю має бути виділено на пряме фінансування малого та середнього бізнесу.