На початку минулого тижня Україна офіційно розпочала процедуру реструктуризації державного зовнішнього боргу. 22 вересня Кабінет Міністрів затвердив умови пропозиції обміну на нові облігації та державні деривативи, а також оголосив про тимчасове зупинення платежів за більшою частиною боргових зобов’язань України, що підлягають реструктуризації. У офіційній заяві українського Міністерства фінансів з цього приводу говориться, що Україна розраховує завершити увесь процес реструктуризації та пов’язані із ним формальні процедури до 1 грудня 2015 року.
Початок реструктуризації, а також зупинка платежів за євробондами не могли не пройти повз увагу світових рейтингових агентств, що ведуть суверенні рейтинги України. Наприкінці минулого тижня міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor’s понизило короткостроковий рейтинг України в іноземній валюті до рівня «D» (дефолт) з рівня «С». Довгостроковий рейтинг України, що до останнього часу зберігався на рівні «СС» з негативним прогнозом, було знижено до рівня «SD» (вибірковий дефолт). Вказаний рейтинг не означає реального дефолту та є технічною дією, якою супроводжується будь-яка реструктуризація серйозних цінних паперів. Натомість у висновку Standard&Poor’s привертає увагу один пункт: агентство визначило прогноз за довгостроковим рейтингом України в національній валюті як «негативний», мотивувавши це тим, що, незважаючи на підтримку реструктуризації великими кредиторами, агентство, як і раніше, бачить можливість того, що інші групи кредиторів можуть, в кінцевому рахунку, не погодитися на пропозицію щодо обміну, що може надалі призвести до явних дефолтів. Щоправда, прогноз не враховує статусу єврооблігацій з погашенням в грудні 2015 року на 3 млрд. доларів, які були викуплені в грудні 2013 року Фондом національного добробуту Росії – Standard&Poor’s вважає, що його статус визначить рада виконавчих директорів МВФ. До речі, Міжнародний валютний фонд реструктуризацію підтримав – його директор-розпорядник Крістін Лаґард закликала всіх кредиторів України прийняти умови реструктуризації зовнішнього боргу, узгоджені спецкомітетом кредиторів, оскільки прописані в них параметри відповідають меті програми співпраці України та МВФ та є умовою її продовження.
Можливо, саме завдяки підтримці МВФ український Мінфін почуває себе досить впевнено щодо того, що реструктуризація відбудеться відповідно до досягнутого компромісу, а дії окремих кредиторів не матимуть впливу на загальний процес. «Ми впевнені, що кредиторам буде вигідніше брати участь у реструктуризації, ніж чинити спроби відмовитись від неї», – говориться в офіційній заяві міністерства. Пізніше в офіційному коментарі «Укрінформу» міністр фінансів Наталя Яресько заявила, що Україна не веде і не вестиме жодних прямих переговорів з окремими кредиторами, які можуть висловлювати невдоволення у зв'язку з угодою про реструктуризацію боргу, а також із російськими власниками боргу, які, на думку українського міністра, не хотіли брати участь у реструктуризаційному процесі, і це – «їх свідомий вибір». Усім незадоволеним пані міністр рекомендувала вирішувати свої питання із спецкомітетом кредиторів. «Я думаю, що вони домовляться з ним», – наголосила Наталя Яресько. Цікаво, що це не просто слова – за інформацією українського фінансового порталу FinClub з посиланням на Bloomberg, Україна «тихенько» внесла зміни в умови реструктуризації частини облігацій на суму 18 млрд. доларів, щоб задовольнити потреби групи кредиторів, яка погрожувала зірвати обмін євробондів. Це істотно збільшує шанси на успіх, але про якийсь прогрес української боргової операції можна буде говорити після зборів держателів всіх випусків єврооблігацій України, що підпадають під реструктуризацію, які Україна організовує 14 жовтня у Лондоні в офісі свого юридичного радника – фірми White & Case LLP.
Тим часом, паралельно з реструктуризаційним процесом Україна розгорнула справжню економічну війну з країною, яка фактично розпочала збройну агресію проти неї та окупувала частину її територій – Росією. При цьому старт цій війні дала громадськість, а не не державні органи – точніше, активісти кримськотатарського народу. 20 вересня, у неділю, всі контрольно-пропускні пункти для проїзду в окупований Крим опинилися заблоковані кримськими татарами та співчуваючими їм громадськими активістами, які професійно збудували на трасах додаткові блок-пости та зупинили рух вантажного транспорту з товарами в окупований Крим та з Криму, пропускаючи лише легкові автомобілі та автобуси. Запровадження громадянської блокади мало свій ефект – потік вантажів до Криму припинився, а за підсумками 5 днів блокади, за словами екс-міністра туризму Криму Олександра Лієва, ціни на продукти харчування на окупованій території Криму виросли до рівня цін у Лондоні, Сінгапурі та Токіо, а рівень життя сильно впав. Громадянська економічна блокада змусила реагувати і українську владу – президент Петро Порошенко заявив про намір ініціювати скасування закону «Про вільну економічну зону «Крим», що фактично узаконює торгівлю з окупованими територіями, а також розглянути можливість заборони поставок до Криму української електроенергії, від якої той залежить на 80%.
Після громадянських санкцій дуже швидко були запроваджені санкції державні – 22 вересня набув чинності указ президента Петра Порошенка про введення в дію рішення Ради національної безпеки та оборони про застосування санкцій проти 400 фізичних та 90 юридичних осіб з Російської Федерації. Під санкції потрапило чимало підприємств – від авіакомпаній та операторів залізничних вагонів до розробників антивірусного програмного забезпечення, а також до деяких компаній-операторів лотерей на українському ринку. Відповідно до указу, державні підприємства та всі банки не зможуть працювати з особами, що підпадають під санкції. На виконання президентського указу уряд доручив Державіаслужбі анулювати дозволи на польоти в Україну кільком російським авіакомпаніям, а також забороняти транзитний проліт над територією України російським літакам, що перевозять військових та зброю. У відповідь на це рішення Україна та Росія вже почали припиняти авіасполучення, забороняючи польоти авіакомпаніям обох країн.
На жаль, успішно воюючи на економічному фронті проти держави-агресора, українська влада за останні кілька тижнів визначила собі ще й ворога внутрішнього. Ними виявилися … компанії сфери інформаційних технологій, які на сьогодні залишаються найперспективнішими та найприбутковішими завдяки можливості експорту своїх продуктів та послуг на західні ринки. Тільки за останній місяць правоохоронні органи провели з різних причин і приводів обшуки у 5 великих ІТ-компаніях України. Причому обшуки проводилися у брутальному форматі «маски-шоу» – із автоматниками, фізичним впливом на персонал, виламуванням дверей та вилученням серверів та іншого обладнання, незважаючи на закон, що дозволяє знімати копії для потреб слідства і не вилучати сервери. «Воюючи» з ІТ-компаніями, українська влада забула про надзвичайну мобільність бізнесу в сфері інформаційних технологій – після обшуків частина компаній почали масово вивозити працівників разом з родинами у більш спокійні офіси в країнах Євросоюзу, а про купівлю Snapchat за 150 млн. доларів одеського стартапу Looksery разом з унікальною технологією модифікації зображення обличчя в реальному часі, про яку ми повідомляли минулого тижня та наслідком якої стало закриття компанії в Україні та переїзд розробників до США, можна і не згадувати – і так ні цента держава не отримає. Після того, як уряд зрозумів загрозу, міністр економіки Айварас Абромавічус ініціював нараду з ІТ-бізнесом та Міністерством внутрішніх справ, за підсумками якої міністр внутрішніх справ Арсен Аваков запевнив, що МВС не підтримує грубі обшуки та необґрунтовані перевірки в ІТ-компаніях, а міський голова Львова Андрій Садовий запросив ІТ-бізнес переїжджати до Львова. Інших конкретних кроків з вирішення проблеми, крім її визнання, на зустрічі не прозвучало.
У фінансовій сфері єдиною позитивною новиною минулого тижня стало суттєве зниження облікової ставки Національного банку України аж на 5% – до 22%. Нацбанк вважає, що поступовий відхід від політики «дорогих грошей» став можливим завдяки «проведенню виваженої монетарної та фіскальної політики», результатом якої стало «стійке зниження ризиків для цінової стабільності в Україні». Це правда – валютний курс завдяки збільшеній пропозиції іноземної валюти в країні та чинним адміністративним обмеженням НБУ залишається стабільним. Натомість Нацбанк вирішив не знижувати ставки за депозитними сертифікатами, якими він намагається відволікти увагу ринку від іноземної валюти. А це вже свідчить про те, що проблеми нікуди не поділися. І це теж правда – бо девальваційні ризики залишаються. Крім реструктуризації, є ще чимало песимістичних показників – наприклад, Світовий банк різко погіршив прогноз економіки України аж до зниження ВВП на 12% у 2015 році. У свою чергу, Нацбанк України заявив, що спад ВВП України за 2015 рік складе 11,5%, а зовнішній борг держави вже зріс до 122,8% ВВП. До речі, Світовий банк прогнозує зростання українського зовнішнього боргу за підсумками 2015 року до 156,7% ВВП. І це теж правда – при такому веденні господарства воно може жити лише за кредитні кошти. Чи довго?